Підтримка для сироти: як у столиці дбають про дітей позбавлених батьківської опіки

Джерело

У столиці зареєстровано майже 2,5 тисячі дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування і ще майже 300 дітей, батьки яких не виконують своїх обов’язків. Про те, як ними опікуються у столиці, розповіли у Службі у справах дітей та сім’ї КМДА, представляючи Громадській раді звіт про виконану роботу у 2021-2022 роках.

РІК РОЗВИТКУ ТА СТВОРЕННЯ НОВОГО

2021 рік та 2022 роки — це кардинально різний досвід у роботі служби, головним напрямком діяльності якої є профілактична робота із вчасного виявлення дітей, які з різних причин потребують захисту. Інформацію про них отримують від шкіл, лікарень, проводять спеціальні рейди «Діти вулиці». Фахівці приходять у сім’ї, про які отримали «сигнали», перевіряють, у яких умовах живуть маленькі кияни. Якщо виявляють порушення, то таку дитину беруть на облік як таку, що потрапила у складні життєві обставини для її захисту.

Коли ж умови такі, що це загрожує життю і здоров’ю дитини, то поліція і служба приймають рішення про вилучення такої дитини з сім’ї та подальше її тимчасове влаштування. При цьому фахівці починають працювати з батьками, бо головне завдання — зберегти дитині її сім’ю.

У 2021 році у столиці для тимчасового влаштування дітей працювали два центри соціально-психологічної реабілітації (на вулиці Полярній та вулиці Червоної Калини), які підпорядковані міській Службі у справах дітей та сім’ї (розраховані на 112 ліжко-місць), та чотири Центри соціальної реабілітації, які створили благодійними чи громадськими організаціями, які могли прихистити 96 осіб.

Станом на 2021 рік у Києві також працювали два будинки дитини, куди влаштовували малят від народження до чотирьох років (залишені у пологових будинках, знайдені, підкинуті, вилучені у батьків через загрозу життю малюків). Проєктна потужність цих закладів складало 180 місць.

Також в рамках реформи інституційних закладів (системи інтернатів) у 2021 році провели роботу зі створення та підготовки до відкриття Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей на 60 місць. Цей заклад відкрили у Ворзелі на початку лютого 2022 року.

ВЕЛИКА ЕВАКУАЦІЯ ЗАРАДИ ПОРЯТУНКУ

З початку повномасштабної війни головним завданням стала евакуація дітей. Спочатку на захід України, а потім і за кордон. Завдяки домовленості заступниці голови КМДА Марини Хонди спеціальними потягами Укрзалізниці з міста вивозили дітей.

Так, Служба спільно із дотичними структурними підрозділами КМДА евакуювала із закладів соціального захисту міста 136 дітей, а також працівників, що про них дбали. 12 дітей залишилися в Україні, а 124 дитини виїхали до Німеччини та Польщі.

Також вивезли підопічних Будинків сімейного типу. Наразі із 31 у Києві залишилися 7 таких закладів. Евакуаційні рейси тривали мало не упродовж усього березня 2022 року. З міста, яке було на грані облоги вивозили дітей із інвалідністю та їхніх батьків чи опікунів, усіх, хто зголосився і потребував допомоги.

Звичайно, фахівці Служби контролювали розміщення та перебування дітей за кордоном. Так, створили Електронний реєстр переміщених (евакуйованих) дітей, у якому є інформація про кожну дитину. Станом на кінець 2022 року у ньому зареєстровано 1443 особи. З них 905 і досі в евакуації, з них 650 за межами України (найбільше у Польщі, Німеччині та Італії), а 538 завершили переміщення та повернулися до місць постійного проживання.

«Наші діти за кордоном, але ми продовжуємо влаштовувати дітей у сім’ї. Але так, як діти перебувають у різних країнах, то ми узгоджуємо свої рішення з місцевими соціальними службами, відповідно до їхнього законодавства. Деякі із цих дітей у процесі всиновлення, або будуть повернуті у сім’ї, бо багато працюємо над тим, щоб рідні сім’ї почали виконувати свої обов’язки», — зазначив Валерій Танцюра.

ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ТА НОВІ ПЛАНИ

Коли окупантів витіснили з Київщини, то у столиці почало оживати життя. Так із квітня поновив роботу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, а з першого червня розпочав роботу Київський міський центр соціальної підтримки дітей та сімей та Центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

«Одним із викликів було відновлення роботи нашого центру у Ворзелі, що опинився в окупації, а діти були евакуйовані. Зараз там перебуває 60 дітей, а може прийняти 120, які мають перебувати в умовах, максимально наближених до сімейних», — наголосив директор Служби.

Водночас він заспокоїв представника Громадської ради, мовляв, де розмістять дітей, які повернуться із евакуації. Служба докладає максимум зусиль, щоб маленькі кияни зростали у родинах. Для цього навіть планують створити Малий груповий будинок. У ньому дітей із інвалідністю виховуватимуть у умовах максимально наближених до сімейних — такі діти мають вкрай мало шансів бути всиновленим.

Також столиця, торік почала приймати дітей із ТОТ, зокрема із Донецької та Запорізької областей. І надалі також прийматимуть групи з небезпечних регіонів.

Що ж до висновку роботи закладів торік. То Валерій Танцюра наголошує, що усі заклади, що підпорядковані Службі стали повністю автономними. Наприклад, у Ворзелі на випадок відключення електроенергії є генератори, свердловина і навіть запас їжі на місяць. Усі заклади, де проживають діти, мають генератори, продукти тривалого зберігання, запаси води і свої, облаштовані укриття.

«Ми включаємося тоді, коли у дитини залишається без опіки. Зараз у нас 2,5 тисячі дітей, які мають такий статус і десь 300 дітей, які мають батьків, але ті не виконують своїх обов’язків. Тому ми відбираємо таких дітей і працюємо з батьками, щоб повернути дітей у сім’ю, бо наше завдання зберегти дитині її сім’ю», — наголошує директор Служби.

ВИЙТИ ЗА МЕЖІ МОЖЛИВОСТЕЙ

Одним зі структурних підрозділів Служби є Міський центр дитини. Його створили для того, аби допомагати сім’ям, що опинилися у кризі, працювати з батьками, що розлучаються для того, аби зменшити негативний вплив на дитину. Штат зовсім маленький — 18 посад, із яких 10 — психологи.

З перших днів повномасштабної війни центр відкрив нову сторінку своєї роботи. У лютому у їхньому приміщенні розмістилися бійці тероборони. Працівники центру допомагали їм, як могли. Зрозумівши, що потреби у їхніх безпосередніх обов’язках нема — від батьків не було жодного звернення чи дзвінка, зробили незвичний крок.

«Ми вирішили буквально вийти за межі офісу і йти до людей — у метро, в бомбосховища, туди, де масово і дорослі, і діти рятувалися від небезпеки», — розповіла директорка Міського центру дитини Лідія Новак.

Упродовж березня-квітня в метро працювали і з дітьми, і з дорослими. Багатьом допомагали «вийти» з підземки, бо були ті, які не наважувалися залишати безпечне місце — боялися обстрілів. Водночас у зумі почали проводити групи взаємодопомоги для батьків, які виїхали з дітьми за кордон й важко адаптовувалися до нових умов.

Психологи центру відвідували різні установи та організації — медиків, енергетиків, соціальних працівників. Тих, хто багато спілкувався із людьми і відчували емоційну втому і вигорання.

Спільно з Департаментом суспільних комунікацій КМДА, Службою у справах дітей та сім’ї КМДА, Міський центр дитини створили інформаційно-комунікативну кампанію «Відновлення та розвиток ресурсів родини — дієва підтримка дитини!», яка мала на меті навчити киян та ВПО дбати або відновлювати психологічну рівновагу.

Фахівці центру стали учасниками спеціальної програми у Ізраїлі, під час якої навчалися, як кваліфіковано працювати із посттравматичним синдромом. А тепер можуть навчати цих методик інших фахівців. І така робота сьогодні дуже потрібна.

Водночас як наголошують у Службі, їхнє головне завдання — це допомагати дітям, які опинилися в складних сімейних обставинах, дітям без піклування батьків і тим, хто потерпає від жорстокості. І свою місію вони виконують.

Міська влада реагує на цей черговий виклик війни і розширює мережу закладів для дітей.

Нагадаємо, раніше про виконану роботу у 2021-2022 роках Громадській раді прозвітували в Управлінні екології та природних ресурсів КМДА.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»