Під час саміту Північноатлантичного альянсу в Вільнюсі може утворитись новий формат відносин між Україною та НАТО. Однак наразі Київ сприйняв цю ідею з обережністю.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Станом на сьогодні сторони співпрацюють у рамках Комісії Україна-НАТО. Цей орган було створено ще у 1997 році, і він є майданчиком для консультацій з питань безпеки, які становлять взаємний інтерес.
У Комісії представлені Україна та всі країни-учасниці альянсу. До 2017 року засідання проводились на регулярній основі на рівні послів, військових представників, міністрів закордонних справ, міністрів оборони та начальників штабів.
Під керівництвом Комісії було створено спільні робочі групи задля посилення співпраці з низки напрямків, у тому числі в секторі оборони та безпеки.
Однак через позицію Угорщини щодо українського мовного закону та закону про освіту, перерва в засіданнях комісії затягнулася до 2023 року.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у Брюсселі вдалося розблокувати базовий формат взаємодії на політичному рівні. Він зауважив, що наступне засідання може відбутися саме на полях саміту у Вільнюсі 11-12 липня за участю президента Володимира Зеленського.
Що відомо про Раду Україна-НАТО
Зрозуміло, що не всі західні партнери поділяють ідею прискореного вступу України до альянсу. Видання Euractiv ще у травні повідомляло, що Києву запропонують підвищити партнерський статус, тоді як “дорожня карта” зі швидкими кроками залишиться більш віддаленою перспективою.
Підвищенням статусу може стати саме новий формат – Рада Україна-НАТО. Він має продемонструвати політичну підтримку воюючої країни та її заявки на членство.
За словами двох дипломатів НАТО, даний формат буде перший крок у зміцненні партнерства з того часу, як Україна подала заявку. За планом, у Раді наша країна буде повноправним учасником переговорів, а не запрошеною стороною для дискусій, як зараз.
Яка користь для України
Статус повноправного учасника дозволить ініціювати зустрічі у будь-який час, а також відчинить двері для нових сфер співробітництва. Включаючи:
ширший обмін розвідувальними даними,
спільні навчання,
інвестиції в оборонну сферу та роботу над оперативною сумісністю армій НАТО зі Збройними силами України.
Мета даного формату – це приведення до євроатлантичних стандартів, що має забезпечити плавний перехід до членства в альянсі, коли прийде час.
“У Комісії ми могли виключно доповідати про стан справ із реформами чи про результати співпраці. У Раді ми матимемо право голосу та право ініціативи. Фактично це більш поглиблена інтеграція до альянсу, але точно не замінник нашого членства. Це просто крок на шляху до нього”, – зазначив голова делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернє у коментарі РБК-Україна.
За його словами, Рада має бути більш інституційною, ніж Комісія, і мати конкретні органи, відділи та підрозділи, які взаємодіятимуть за різними напрямами власне зі штаб-квартирою НАТО. І Україна в цій Раді буде представлена на різних рівнях.
Як реагує Україна
З урахуванням високих очікувань від саміту у Вільнюсі, українська сторона стурбована тим, що на ньому можуть не позначити кроки, які б прискорили вступ НАТО.
“Заснувати Раду Україна-НАТО без рішучого кроку до членства – все одно, що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член альянсу, а не просто привілейований партнер”, – заявив сьогодні Дмитро Кулеба за підсумками переговорів з німецькою колегою Анналеною Бербок.
Детальніше про новий формат та реакцію на нього зі сторони України та НАТО можна дізнатись в матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.