До Інтегрованої коаліції з питань протиракетної оборони (Антибалістична коаліція), створення якої ініціювала Україна, офіційно долучилося дев’ять європейських країн, повідомляє УНН з посиланням на декларацію про створення коаліції.
Декларацію, окрім України, підписали лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії.
У документів лідери визнали зростання балістичної загрози та “значення оборонного потенціалу для безпеки європейського континенту”. Лідери оголосили про початок створення виключно оборонної коаліції з питань протиракетної оборони.
“Ми висловлюємо нашу підтримку її флагманського проєкту, який має працювати швидкими темпами з розвитку протиракетного потенціалу”, – йдеться у декларації.
Всі перелічені вище країни стали членами-засновниками коаліції.
“Ми вважаємо, що захист Європи вимагає глобального рішення інтегрованої архітектури протиракетної оборони для стримування та подолання майбутніх ракетних загроз — розробленої завдяки колективним зусиллям, технологічній відкритості та довірливій промисловій співпраці. Вона доповнить існуючі системи протиракетної оборони, включаючи суверенні європейські рішення, які вже придбані або будуть придбані країнами-учасницями”, – йдеться у декларації.
Нагадаємо
Президент України Володимир Зеленський 13 липня перебуває з офіційними візитом у Парижі. Раніше він анонсував, що відбудеться зустріч “антибалістичної коаліції”, яка буде присвячена створенню ініційованого Україною європейського антибалістичного щита FREYJA.
Як зауважив Президент, він ставив українським виробникам озброєння завдання створити дешевший аналог Patriot, який може бути масовим.
Наразі українським виробником озброєння Fire Point створено ракету-перехоплювач FP-7.x, яка вже протестована на максимальних прискореннях та маневрах, які вона може виконувати для перехоплення балістики. Вартість цієї ракети близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську ракету для Patriot.
Пан’європейський антибалістичний щит Freyja одразу замислювався, як такий, що об’єднає європейських партнерів. Як заявив співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, ключова відмінність проєкту Freyja – у незалежності від зовнішнього контролю. Він пояснив, що сучасні західні системи ППО часто працюють у форматі закритої архітектури, коли країна-постачальник або виробник, фактично, зберігають контроль над критичними елементами системи. Очікується, що архітектура проєкту буде реалізована таким чином, що до нього зможуть легко долучатися нові країни-партнери.
Представники різних європейських країн вже висловлювали зацікавленість у спільній реалізації такого масштабного задуму. Зокрема вже були офіційно підписані домовленості між міністрами оборони України та Німеччини. Як зазначив Штілерман, ці домовленості відкривають шлях до отримання технічної документації на різні компоненти майбутньої антибалістичної системи.
Крім того, Fire Point нещодавно підписав угоду з німецьким виробником радарів Hensoldt. З відкритих джерел також відомо, що крім німецьких радарів дальнього виявлення, до системи ймовірно увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт, як очікується, буде на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.
Суд у Лондоні відмовив оператору "Північних потоків" у компенсації за підрив газогонів
НАТО запускає програму на $50 млрд для створення далекобійної зброї без участі США
У Німеччині ультраправа АдН зібралася на переобрання керівництва на тлі протестів і сутичок із поліцією
Генштаб: у Брянській області уражено завод з виробництва мікроелектроніки та нафтобазу аеродрому