Учасники Антибалістичної коаліції визнають унікальний досвід України та планують обмін технологіями

Сьогодні у Парижі Україна та 9 країн Європи підписали декларацію про створення виключно оборонної коаліції, в рамках якої працюватимуть над створенням спільної системи протиракетної оборони. В межах Антибалістичної коаліції країни планують об’єднати оборонно-промислову базу та вже наявні напрацювання у сфері протиповітряної оборони для створення спільного захисту, пише УНН.  

Декларацію, окрім України, підписали лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії.

У документів лідери визнали зростання балістичної загрози та “значення оборонного потенціалу для безпеки європейського континенту”.

“Ми визнаємо унікальний досвід України, набутий у захисті від російської агресії”, – йдеться у документі. 

Учасники Антибалістичної коаліції вважають, що захист Європи вимагає глобального рішення інтегрованої архітектури протиракетної оборони для стримування та подолання майбутніх ракетних загроз. Це рішення має бути розроблене “завдяки колективним зусиллям, технологічній відкритості та довірливій промисловій співпраці”.

Система має доповнити існуючі системи протиракетної оборони наявні у країн-учасниць. 

“Об’єднуючи нашу оборонно-промислову базу, наші дослідження та наш операційний досвід, ми прагнемо створити спільний потенціал протиракетної оборони для Європи та підтримувати відповідну діяльність, що сприяє цьому. Ми робимо це не проти будь-яких народів, а для захисту наших власних”, – йдеться у документі. 

Подальші кроки для реалізації спільної системи протиповітряного захисту має бути встановлення спільних оперативних вимог, спільні технічні роботи, встановлення чітких механізмів управління та напрацювання дорожньої карти для досягнення перших оперативних можливостей. Країни також планують підтримувати спільну дослідницьку та розробницьку діяльність. 

Нагадаємо

Сьогодні, 13 липня, у Парижі відбулася зустріч лідерів європейських країн  присвячена створенню ініційованого Україною європейського антибалістичного щита  FREYJA. 

Як зауважив Президент, він ставив українським виробникам озброєння завдання створити дешевший аналог Patriot, який може бути масовим. 

Українським виробником озброєння Fire Point створено ракету-перехоплювач FP-7.x, яка вже протестована на максимальних прискореннях та маневрах, які вона може виконувати для перехоплення балістики.  Вартість цієї ракети близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську ракету для Patriot. 

Пан’європейський антибалістичний щит Freyja одразу замислювався, як такий, що об’єднає європейських партнерів. Як зазначив Президент Зеленський, Україна спроможна самостійно створити таку систему, але на це підуть роки, адже окрім ракети FREYJA потребує інтеграції цілої низки комплектуючих. 

Ще до підписання декларації про створення Антибалістичної коаліції українська компанія Fire Point  підписала угоду з німецьким виробником радарів Hensoldt. З відкритих джерел відомо, що крім німецьких радарів дальнього виявлення, до системи ймовірно увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт, як очікується, буде на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.

Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже  існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.

Як заявив співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, ключова відмінність проєкту Freyja – у незалежності від зовнішнього контролю. Він пояснив, що сучасні західні системи ППО часто працюють у форматі закритої архітектури, коли країна-постачальник або виробник, фактично, зберігають контроль над критичними елементами системи. Очікується, що архітектура проєкту буде реалізована таким чином, що до нього зможуть легко долучатися нові країни-партнери.