Головне:
- Чи треба платити: любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні є вільним і безкоштовним, але виключно для особистих потреб – без права продажу.
- Що брати обов’язково: кожен рибалка повинен мати при собі документи, що посвідчують особу, а також засіб для вимірювання розміру риби чи раків.
- Заборонені знаряддя: під час рибалки не можна використовувати електровудки, ості, павуки, раколовки, сітки, ятері, волоки, драчі, вибухові чи отруйні речовини та інші незаконні снасті.
- Дозволені розміри вилову: для кожного виду риби та раків встановлені окремі мінімальні “габарити” (наприклад, сом – від 80 см, щука – від 50 см), тож менші екземпляри слід одразу відпускати.
- Відповідальність і штрафи: за незаконний вилов передбачена адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність із відшкодуванням нанесених збитків, причому такси за одну рибу – чималі (наприклад, за сома – 5 117 гривень, за щуку – 3 468 гривень, за ляща – 1 649 гривень).
Як ловити рибу в Україні заборонено
Любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні:
- є безкоштовним;
- здійснюється виключно для особистих потреб – без права реалізації (продажу) виловлених водних біоресурсів.
Водночас рибалкам необхідно пам’ятати про встановлені обмеження, щоб відпочинок не перетворився на правопорушення.
Так, перелік заборонених знарядь лову, згідно з Правилами любительського рибальства, є таким:
- електровудка;
- ость;
- павук;
- раколовка;
- драч;
- ятір;
- волок;
- топтуха;
- вибухові та отруйні речовини;
- сітка.
Що повинен мати при собі кожен рибалка
Згідно зі встановленими правилами, кожен рибалка повинен мати при собі:
- документи, що посвідчують особу;
- засіб для вимірювання розміру водних біоресурсів.
У Держрибагентстві пояснили, що це дає змогу:
- самостійно контролювати довжину спійманої риби чи раків;
- переконатися, що вона відповідає встановленим нормам.
Як правильно виміряти розмір риби чи рака
Українцям розповіли, що розміри риб (крім скатів) визначають шляхом виміру довжини:
- від вершини рила (при закритому роті);
- до початку середніх променів хвостового плавника.
Тим часом розмір раків фіксується шляхом вимірювання довжини по спині:
- від лінії, що поєднує середину очей;
- до краю середньої хвостової пластини.
Заборонені знаряддя лову та визначення розмірів водних біоресурсів у гіді рибалки-любителя (інфографіка: darg.gov.ua)
Мінімально дозволений розмір вилову риб
У Держрибагентстві повідомили: щоб випадково не стати порушником, слід чітко знати мінімальні розміри водних біоресурсів, дозволені до вилову у внутрішніх водоймах України.
Так, наприклад, найбільші мінімальні розміри встановлено для сома європейського – не менше 80 см.
Для білого амура та товстолоба цей поріг становить:
- 60 см – у дніпровських водосховищах;
- 40 см – у решті водойм.
Мінімально дозволений розмір для вилову щуки становить 50 см, а судака звичайного – 42 см.
Для ляща та сазана (коропа):
- 35 см – у дніпровських водосховищах;
- 30 см – в інших водних об’єктах.
Довжина білизни має бути не меншою за 30 см, сига – 25 см, головня та чехоні – 24 см, а синця – 22 см.
Тим часом вилов таких видів, як лин, форель струмкова та рибець звичайний – дозволений від 20 см.
Для плітки й тарані встановлено межу 18 см у дніпровських водосховищах. Тоді як в інших внутрішніх водоймах їхній розмір не обмежується.
Щодо річкових раків, то мінімальний дозволений розмір становить:
- 11 см – у дніпровських водосховищах;
- 10 см – в інших водоймах.
Мінімально дозволені для вилову розміри водних біоресурсів у внутрішніх водоймах України (інфографіка: darg.gov.ua)
Українцям нагадали, що для всіх інших видів риб у внутрішніх водних об’єктах мінімальні розмірні обмеження – відсутні.
“Винятком є лише представники іхтіофауни, занесені до Червоної книги України, вилов яких суворо заборонено незалежно від їхніх розмірів”, – наголосили у Держрибагентстві.
Що робити з рибою “непідходящого” розміру
Рибалок в Україні закликали дотримуватися природоохоронного законодавства та рибалити відповідально.
Якщо на гачок потрапила рибина, розмір якої менший за встановлену норму, її необхідно:
- обережно зняти з гачка;
- одразу випустити назад у водойму.
“Збережімо багатство української природи разом”, – закликали українців у Держрибагентстві.
Скільки “коштує” незаконно виловлена риба
Насамкінець громадянам нагадали, що варварське та хижацьке ставлення до водних біоресурсів тягне за собою:
- адміністративну або навіть кримінальну відповідальність;
- відшкодування нанесених рибному господарству збитків.
Причому такси за один екземпляр незаконно впійманої риби є значними:
- за форель порушнику доведеться сплатити 7 225 гривень;
- за сома – 5 117 гривень;
- за сазана (коропа) – 3 706 гривень;
- за товстолоба чи білого амура – по 3 638 гривень;
- за судака – 3 587 гривень;
- за щуку – 3 468 гривень;
- за окуня – 3 162 гривні;
- за ляща або білизну (жереха) – по 1 649 гривень;
- за лина чи головня – по 1 598 гривень;
- за синця, чехоню, карася сріблястого або рибця звичайного – по 1 581 гривні;
- за плітку, краснопірку та плоскирку – по 1 564 гривні.
Правила й норми вилову дозволених видів водних біоресурсів, а також штрафи за їх порушення у гіді рибалки-любителя (інфографіка: darg.gov.ua)
Крім того, штраф за незаконно виловленого рака в Україні становить 3 332 гривні.
Затримання екскомандира 155-ї бригади і ще групи підозрюваних: поліція розповіла подробиці справи про вбивство двох братів на Київщині
На Миколаївщині викрили схему розкрадання 68 млн грн на захисті енергооб’єкта від дронів
Квитки на кільцеву електричку в Києві зникли із застосунку УЗ - коли відновлять продаж
МЗС підтвердило поранення двох українців внаслідок іранських ударів по танкерах