Компенсація за пошкоджене житло в Києві та Україні – хто і як вносить дані в реєстр

Джерело

Хто і куди вносить дані про пошкоджені та знищені будинки

Нардеп нагадала, що в Україні діє єдине державне верифіковане джерело інформації про пошкоджене та знищене житло – Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

Дані про пошкоджені будинки як у Києві, так і в інших містах, має вносити та перевіряти місцева влада.

Шуляк зауважила, що без реєстрації об’єкта в цій системі не може працювати програма компенсацій за пошкоджене та знищене житло “єВідновлення”.

Чи потрібен Києву окремий реєстр

За словами голови комітету ВРУ, дискусії про те, що Київ нібито не має єдиного переліку пошкоджених будинків, не повинні зводитися до створення ще одного окремого реєстру.

Адже на державному рівні такий інструмент уже створено – це Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

Шуляк зауважила, що його створення передувало старту програми компенсацій “єВідновлення”, заяви до якої українці почали подавати ще з травня 2023 року.

Отже, Київ має вносити до реєстру адреси пошкоджених будинків, інформацію про характер руйнувань і технічний стан об’єктів.

Причому перед внесенням ці дані повинні бути перевірені та верифіковані.

Після цього, за словами нардепа, профільне міністерство може використовувати інформацію з реєстру для:

  • аналізу масштабів пошкоджень;
  • формування статистики;
  • планування подальшого відновлення.

За таким самим принципом мають працювати всі міста і регіони України.

Скільки заяв на компенсацію вже зафіксовано

“Станом на середину липня у РПЗМ зафіксовані більше ніж 400 тис. заяв на компенсацію від українців, чиє житло було пошкоджено або зруйновано”, – поділилась Шуляк.

“Сумні лідери” – за кількістю поданих заяв:

  • Донецька область;
  • Харківська область;
  • Київська область;
  • Херсонська область;
  • Запорізька область.

Чи можуть власники житла самі наповнювати РПЗМ

Політик повідомила, що інформацію до РПЗМ власники житла самостійно вносити не можуть.

Це робить через відповідні електронні кабінети:

  • або місцева влада;
  • або регіональна влада.

“Громадяни ж подають інформаційні повідомлення і заяви до РПЗМ через портал “Дія”, – зауважила Шуляк.

Вона додала, що “після цього протягом 30 днів пошкоджене або зруйноване житло мають перевірити спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування (ОМС), які обстежують об’єкти і документально підтверджують факт руйнування або знищення”.

Чому ситуація залежить саме від місцевої влади

Сьогодні, за словами політика, проблема полягає не у відсутності державного інструменту обліку, а в тому, наскільки повно та якісно місцева влада наповнює вже створений реєстр.

Ніхто також не заважає місцевій владі оприлюднювати внесені дані та інформувати мешканців про кількість і стан пошкоджених будинків”, – констатувала Шуляк.

Вона наголосила, що “це дало б змогу вести дискусію на основі перевірених цифр, а не заяв про відсутність інформації”.

Отже, ключове питання сьогодні полягає не у відсутності системи обліку, а в тому, наскільки повно та якісно місцева влада наповнює РПЗМ.

Насамкінець нардеп нагадала, що від достовірності внесених даних залежить, чи зможе держава:

  • оцінити реальний масштаб руйнувань;
  • спланувати фінансування;
  • визначити черговість відновлення.

Схожі повідомлення