З історії ми знаємо, що на теренах України довгий час домінували села, сільська культура, а більшість людей були кріпаками. Як ставався цей перехід з села до міста, що місто, зокрема Київ, давало людям, а що вимагало – про все це розповідається в експозиції.
«Ми говоримо про те, як міста, які є центрами економіки, розвитку, культури як магніти завжди притягували людей, особливо з 19 століття. Вони дають можливості, але й вимагають трансформації, — каже науковий співробітник музею Шевченка Олег Магдич. — Досвід людини яка стає частиною міста в процесі урбанізації і індустріалізації, розглядаємо у двох аспектах: чоціальноекономічний та культурний. Головними героями виставки є Тарас Шевченко а також два вигадані персонажі, засновані на реальних прототипах – Микола та Іван Ткачі».
Місто як соціально-економічний простір.Йдеться про людей, які потрапляють до міста у середині ХІХ століття і стають у ньому «своїми». У цей час мільйони людей із сіл з традиційним світоглядом переселяються у динамічний модерний міський простір, відкритий для нових технологій та ідей. Місто дає їм можливості, але вимагає відмовитися від звичного способу життя, самовдосконалюватися і розвиватися, щоб творити міську економіку і міський спосіб життя.
Київська економіка тих часів:основною галуззю було виробництво цукру, в губенії саме Київський завод (знаходився на місці теперішнього Рошену) – єдиний випускав не пісок, а рафінад. І був акціонерним товариством. Оборот заводу на 1908 рік складав 8,5 млн рублів (95-95 мільйонів доларів). Серед інших важливих галузей економіки – цукрова, цегляна та керамічна.
Досвід людей в місті. Звільнитися з кріпацтва селяни зазвичай могли через одноразовий викуп чи рекрутську службу в царській армії (15 років). Потрапляючи в місто, вони не могли працювати поліцейськими чи чиновниками, бо не мали відповідної освіти. Єдина можливість кар’єри – торгівля чи заводи. Так, один з героїв виставки Іван Ткач (реальний прототип – Іван Вавілов) з чорноробочого вантажника доріс до завідувача магазину, потім його співвласникова і став мільйонером. Інвестував в освіту дітей, його сини стали видатними вченими. Другий герой – Микола Ткач (прототип Єфім Черепанов, винахідник паровоза) пішов на цегельний завод чорноробочим, далі став майстром та директором цегельного заводу.
Місто як простір культури. Саме культура творить сучасний міський простір – зв’язки між людьми, соціальні мережі за інтересами, нові сенси. Головним героєм цієї частини є Тарас Шевченко: саме в місті він отримує побутову свободу, професію та розширює коло спілкування. Місто дає йому розуміння культури, її сили і важливості не тільки для споживання та прийняття, але і для творення нових змістів, актуальних й сьогодні.
Цікаво, що для талановитих людей існували інші способи звільнення з кріпацтва – це могли бути аукціони, і навіть кошти від уряду. У випадку Шевченка – кошти на його викуп збирали на лотереї.
На Шевченка вплинули всі міста, в яких він мешкав: Вільно познайомило з європейською культуою, Петербург дав професіоналізацію, навчання в Академії мистецтв, Київ – можливість працювати і долучитися до творення національної ідеї. Шевченко одним з перших починає створювати міську культуру украхнською мовою, вводить для міщан українську сільську тематику.
Сьогодні, 31 грудня, експозицію можна відвідати безкоштовно. Музей працює до 17.00. Адреса: бульвар Шевченка, 12
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Одесу накрила потужна злива: підтоплення, перекриті вулиці та зміна руху транспорту
У Києві ліквідували пожежі після атаки рф - показали наслідки
У Києві запровадили обмеження руху вантажівок через спеку
У суді Києва обирають запобіжний захід підозрюваному у справі про вбивство Березовської