64 історичні будівлі столиці мають увійти до Державного реєстру нерухомих пам’яток

Джерело

«Будь-яке затягування надання статусів пам’яток історичним будівлям із боку Міністерства культури загрожує знищенням цих об’єктів, адже чинне законодавство належним чином не захищає об’єкти культурної спадщини зі статусом „щойно виявлені“», — наголосив в. о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський.

За його словами, ще у 2018 році юристи Департаменту охорони культурної спадщини розробили проєкт закону про внесення змін до чинного пам’яткоохоронного законодавства, який було прийнято в першому читанні. Серед іншого, пропонувалось прирівняти матеріальну відповідальність юридичних і фізичних осіб, збільшити штрафи та посилити відповідальність за руйнацію пам’яток. Окрім того, наголошувалося на важливості прирівняння відповідальності за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та пам’яток. Адже в період, поки Мінкульт вноситиме об’єкти до реєстру, недобросовісні власники, розуміючи відсутність відповідальності, зможуть нищити історичні будинки.

«Вважаю, що в усіх містах, де є об’єкти охорони культурної спадщини — а їх орієнтовно 400 — має з’явитися можливість викупу пам’яток у комунальну власність. Такі зміни дозволили б місцевим владам більш ефективно управляти об’єктами культурної спадщини. Наразі ж пам’ятка, навіть місцевого значення, може бути викуплена винятково до державної власності», — зазначив Валентин Мондриївський.

За його словами, Київська міська державна адміністрація неодноразово закликала Верховну Раду прийняти в другому читанні законопроєкт про посилення відповідальності за руйнацію пам’яток. Проте за пропозицією Міністерства культури вказаний проєкт закону знято з розгляду.

Нагадаємо,у столиці побільшало об’єктів культурної спадщини: що це означає для забудовника

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»