“Солсберецкий шпиль” Зеленського і велика ганьба України: що означає справа судді Чауса

Джерело

“Україна відмовилася брати участь в розслідуванні обставин викрадення з Молдови судді Миколи Чауса. І це дуже погані новини.

Питання повернення Чуаса до України було майже вирішене – місяць-два і він потрапив би під екстрадицію. А тепер його викрадення спричинило грандіозний політичний скандал у Молдові. У ЗМІ одразу почали говорити, що це справа рук українських спецслужб. А Президента Майю Санду звинуватили у тому, що вона дозволила іноземним розвідкам викрадати людей на території суверенної Молдови.

У Санду справді особливі стосунки із Зеленським – свій перший міжнародний візит президентка Молдови здійснила саме до Києва, хоча традиційно молдовські Президенти їздили до Москви. А тут – скандал, і, як стверджували молдовські журналісти, Зеленський просто проігнорував термінові дзвінки Майї Санду, яка вимагала пояснити, що сталося з Чаусом. Зараз в Молдові триває поліцейське розслідування, а оскільки скандал політичний, то в парламенті створили ще й окрему слідчу комісію для розслідування обставин викрадення, – аби розібратися, чи задіяні були у цій історії молдовські високопосадовці. Минув майже місяць, і 27 квітня голова цієї комісії Васіле Нестасе офіційно заявив, що Україна відмовляється брати участь у цьому розслідуванні.

Васіле Настасе – партнер Маїй Cанду на парламентських виборах 2019 року. Політично, він не зацікавлений в роздмухуванні цієї історії, тому представника України на засіданні парламентської комісії ніхто б цілеспрямовано не валив. Звичайно, послу не по рангу ходити відповідати на питання депутатів. Але комісія вдовольнилася би будь-яким представником, а повне ігнорування її роботи виглядало відвертим знущанням. І все, що змогла вичавити із себе дипломатія Зеленського – заява міністра Кулеби у телефонній розмові з його молдовським колегою Ауреліу Чокоєм . І то, ми знаємо її лише в переказі МЗС.

Нічого не нагадує? Це не ми, “какіє ваши доказательства” – так працює в подібних ситуаціях путінська дипломатія. Але після заяви Кулеби, представникам України справді нічого було робити на засіданні комісії по Чаусу. бо тоді почалися би питання. Два тижні тому журналісти з агенцій “RISE Moldova” та “Слідство.інфо” опублікували спільне розслідування, де виклали свою версію обставин викрадення судді. Будьмо відверті, насправді це не версія журналістів, а версія молдовських правоохоронців, які злили в медіа свої оперативні матеріали. І там є все – фото людей, які нібито викрали суддю, скан-копії їхніх паспортів, інформація про пересування, фото машини українського посольства, на якій нібито вивозили Чауса з країни, інформація про те, хто був за кермом, і так далі. І всіх цих людей пов’язують з українською військовою розвідкою. А що Україна? Україна каже: це не ми.

Історію про викрадення Чауса в Молдові на “повну катушку” розкручувала російська пропаганда. Чи могло це бути провокацією спецслужб РФ? Звичайно могло, і на це постійно натякають у Зеленського. Але дещо не складається. Якщо це ворожа провокація, її треба розслідувати. 28 квітня нардеп Ростислав Павленко, опублікував дуже цікавий документ. Це відповідь з Офісу генпрокурора на його депутатський запит щодо відкриття кримінального провадження по викраденню Чауса. На перший погляд, стандартна відписка: прокуратура пише, що передала звернення депутата до ДБР “для розгляду і вирішення питання” щодо провадження. І це означає, що в українських правоохоронних органах досі такого провадження немає!

ДБР лише збирається розглядати і розв’язувати питання. місяць пройшов, колишній суддя Чаус невідомо де. анонімні телеграм канали публікують його фото, нібито зроблені в Україні, а наші правоохоронці досі удають, що нічого такого нема. І наші дипломати так само. І Зеленський на дзвінки Санду не відповідає.

І це ганьба для всіх українців. Згадайте, як ще два роки тому ми всі сміялися над недолугими росіянами Петровим і Бошировим, які їздили в Британію подивитися на “солсберецький шпиль”, і заодно отруїли свого колишнього колегу пана Скрипаля? І як потім Росія відбріхувалася, і ніхто їй не вірив. А зараз в такій самій ситуації опинилася наша військова розвідка, і це грандіозна підстава. Ви думаєте офіцери-розвідники могли самі по собі мотнутися в іншу країну і провести там спецоперацію? Ні, розвідка виконує накази керівництва держави. І навіть МЗС уже не може зробити нічого, окрім як сподіватися, що воно якось само “розсмокчеться”. Після того, як міністр сказав, що це не ми, жодних можливостей для маневру більше немає.

Колись ця історія таки стане приводом для великого розслідування в Україні. Головне, щоб свідком у ньому зміг стати сам колишній суддя Чаус. Бо поки він невідомо де, і легалізувати його перебування в Україні неможливо – життя Миколи Чауса в небезпеці”.