Старовинні двері столиці, як витвір мистецтва: вражаючі фото

Джерело

Розпочнемо наш пошук столярних «перлин» з вулиці Ярославів Вал

На вулиці Ярославів Вал чимало різноманітних старовинних дверей. Одними з таких, є червоні, дерев’яні двері-ворота у прибутковому будинку Михайла Підгорського, що на вулиці Ярославів Вал, 1.

Підгорський безпосередньо був замовником цієї споруди. Кияни знають цей будиночок з вежею, як Замок Барона Штейнгеля, охоронцями, якого є два крилатих демони при в ході.

Замок побудовано у романо-готичному стилі, за проєктом М. Добачевського в 1896-1897 роках.

Колишня винна лавка на вулиці Ярославів Вал, 3

Цікавим виглядає і мініатюрний двоповерховий будиночок з красивим кованим балконом, що у свій час належав барону Штейнгелю та використовувався, як винна лавка. Побудували його у 1870-ті роки, архітектором якого є Олександра Шіле. Зараз тут знаходиться резиденція посла Індії в Україні — «Індія-хаус».

Дерев’яні двері будинку виглядають просто та мінімалістично й вдало гармонують з архітектурою будинку.

Караїмська кенаса на вул. Ярославів Вал, 7

Караїмська кенаса просто магніт для перехожих і туристів. Біля неї фотографуються, грають на музичних інструментах, співають. Спроєктована вона, архітектором Владиславом Городецьким. А її двері — особливий витвір мистецтва.

Величезні латунні ручки, чимала кількість різних елементів на дерев’яному полотні та металевий декор. Над самими дверима кругле вікно з металевим оздобленням та годинником посередині.

Сталактитові склепіння в арках-нішах над дверима оздоблював відомий скульптор Еліо Саля.

Старовинний особняк Родзянко

На вулиці Ярославів Вал, 14б знаходиться особняк, який побудували для полковника Леоніда Родзянка. Колись він мешкав у цьому будинку зі своєю родиною, а частина квартир здавалася в оренду. Особняк побудували в 1910 році. Фасад будівлі прикрашають скульптури німф, маски чоловіків та ініціали Л. Родзянко.

Вишуканим є і двері будинку, головною окрасою, яких є гра ліній, що переплітаються між собою та обрамляють скляні поверхні. Завдяки цьому монументальні двері не сприймаються важко, вони витончені та легкі. Особливого акценту дверям, додає величезна золотава ручка. Довкола дверей, на фасаді будинку, є композиція із виноградних грон. Сьогодні в будівлі проходять вистави театру «Сузір’я».

Бульвар Тараса Шевченка, 19

Прогулюючись бульваром Тараса Шевченка складно не помітити триповерховий занедбаний будиночок з білими дверима, дивлячись на, які можна лише уявити собі, якими вони були гарними у свій час.

Наприкінці ХІХ століття під час інтенсивної забудови тодішнього Бібіківського бульвару, який зараз ми всі знаємо, як бульвар Шевченка, у 1894 році й був побудований цей будинок у стилі історизм. Складається він з двох секцій, одна з яких наріжна. Фасад прикрашає декор у вигляді гірлянд з лаврового листя, розетки та лев’ячих маскаронів. Окрасою будинку є двері з заґартованими скляними шибками та порталом, який обрамлений пілястрами. Проте, на сьогодні їх стан залишає бажати кращого.

Будинок на Павлівській

На вулиці Павлівській 10, розташований простий, на перший погляд, 4-поверховий, колишній прибутковий будинок. Побудований він у 1917 році. Двері будинку виглядають дуже помпезно і не гармонують з архітектурою будинку в цілому. Вони щедро оздоблені рослинними мотивами, декором у вигляді гірлянд, геометричними лініями та складаються з трьох частин. Особливу увагу привертає жіноче обличчя біля прямокутної, скляної арки з дерев’яними лініями.

Вулиця Дмитрівська

На вулиці Дмитрівській 52, розташований колишній прибутковий будинок, у стилі ренесанс. Побудований він, у 1903 році на замовлення купця Михайла Зюкова. На кожному з поверхів знаходиться по дві однакові квартири. Практично увесь будинок пофарбований у зелений колір, за виключенням першого поверху, який для чогось, жителі будинку викрасили в насичений рожевий.

І хоч на сьогодні, цей будинок знаходиться в аварійному стані, на ньому й досі видніється вишукана ліпнина з маскаронами у вигляді ангелів. Особливу увагу хочеться звернути на двері будинку, на яких навіть вказана дати будівництва (1903р).

Двері складаються з двох частин, на кожній з яких під величезним шаром сірої, облущеної, масляної фарби ми можемо помітити декор, притаманний ренесансу, оздоблений арковим порталом.

Вулиця Тропініна

Прогулюючись Татаркою можна натрапити на покинутий двоповерховий особняк у стилі неоренесанс, в якому досі мешкають люди. Знаходиться він на вулиці Тропініна, 6.

Журналісти «Вечірнього Києва» не обмежилися лише одним дверима та завітали у середину будинку.

Склалося таке враження наче ремонт тут зберігся з того часу, як цей будинок тільки но почали заселяти люди. Також у будинку досі збереглися дерев’яні сходи.

Колись у свій час цей будинок належав Казимиру Котунському, настоятелю храму Феодора Освяченого — тодішнього духовно-просвітницького осередку Лук’янівки.

Побудований будинок із жовтої цегли, яка була використана і в декоруванні фасаду: зовнішні стіни декоровані візерунками цегляної кладки.

Парадний вхід до будинку трохи вріс в землю. На іржавій табличці частково можна прочитати імена колишніх мешканців. Нинішні мешканці користуються «чорним» входом, який виводить на подвір’я.

Вулиця Тропініна 10

Вартують вашої уваги й двері на вулиці Тропініна, 10. Двоповерховий будиночок у стилі неоренесанс побудований у 1908-1910 рр. на пожертви громадського діяча Олексія для Лук’янівської жіночої школи. Власне, тут дівчата з бідних сімей навчалися писати, читати, вивчали Закон Божий, кулінарне мистецтво та багато ін. У 1918 році школу закрили й цю будівлю займали різні установи, в тому числі дитячі притулки. І хоч зовні будинок не дуже цікавий, особливої романтичної атмосфери та шарму йому додає ґанок парадного входу. Збереглися двері зі скляною аркою, оздоблені залізними ґратами та ажурний навіс. Двері оздоблені рослинним орнаментом.

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»