Команда Центру урбаністичних студій оголосила про збір коштів для видання збірки текстів про Чоколівку. Вихід книжки «(Не)комфортна (не)околиця: Чоколівка» можна підтримати на порталі Велика Ідея.
Раніше журналісти «Вечірнього Києва» спілкувались з однією із дослідниць столичної Чоколівки — Світланою Довгань, яка розповідала про її зв’язки із українським шістдесятництвом.
Чоколівка — це історична назва місцевості в теперішньому Солом’янському районі Києва. Виникши на межі ХІХ-ХХ ст. як робітниче селище на міській околиці, за півстоліття вона стала найпрогресивнішою частиною Києва. Саме тут з’явився перший у столиці житловий масив, забудований типовими «хрущовками».
“Назву про (не)комфортну (не)околицю Чоколівку нам підказали наші попередні і, на перший погляд, поширені уявлення про цей район міста: вона територіально наче й не на околиці, але й не зовсім у центрі, наче зелений і затишний район, але далеко не все ок, приміром, з мобільністю. Щоб дізнатись, що сьогодні собою являє Чоколівка, як її собі уявляють мешканці, які є проблеми і які можуть бути потенційні точки розвитку, команда Центру урбаністичних студій запропонувала подивитись на Чоколівку з історичної перспективи, скористатись засобами й підходами соціології та застосувати методи урбан-аналізу, ” — розповідає директорка Центру урбаністичних студій Світлана Шліпченко.
Метою видання є слугувати своєрідним путівником для молодих дослідників міста, а також сприяти спільнототворенню.
Появі книжки передувало більш ніж двомісячне дослідження місцевості під час дослідницької практики, організованої Центром урбаністичних студій. Над дослідженням району працювала міждисциплінарна команда менторок напрямів — історикиня Тетяна Водотика, містопланувальниця Любов Апостолова-Сосса, соціологиня Марія Грищенко, та учасників практики.
Збірка містить понад 200 сторінок текстів, фотографій і візуалізацій. Вона є першим ґрунтовним і всебічним дослідженням Чоколівки.
Книжку вже зверстано і вона доступна для перегляду в електронному форматі. Для реалізації проекту необхідно зібрати через Спільнокошт 56 тис. гривень. Іншу частину коштів планують залучити за допомоги фонду «Відродження».
Дослідження відбувалося в травні–липні 2020 року за підтримки Фонду ім. Гайннріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, науково-мистецької платформи «Острів» і факультету урбаністики та просторового планування КНУБА.
Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»
У столиці запровадили обмеження для руху вантажівок через спеку
Суд засудив екс-командира "Беркута" та "тітушок" до 7-10 років за злочини під час Майдану
Київ став лідером за рівнем народжуваності, але показники падають
У Києві через наслідки масованої атаки рф змінили рух громадського транспорту