Нова “історія успіху”: після перемоги партії Маї Санду Євросоюз зробить головну ставку на Молдову?

 Джерело

Перемога на молдовських парламентських виборах проєвропейської партії “Дія та солідарність” чинного президента країни Маї Санду можуть спонукати Євросоюз зробити головну ставку у своїй східній політиці не на Україну, а на Молдову.

Також результати виборів навряд чи призведуть до різких антиросійських кроків у зовнішній політиці Молдови.

Крім того, отримання Маєю Санду конституційної більшості у парламенті підсилить позиції Молдови у переговорах щодо проблемних питань з Україною.

Таку думку PRM.UA висловив експерт “Групи стратегічних та безпекових студій” та “Української призми” Сергій Герасимчук.

МОЛДОВА ЯК НОВА “ІСТОРІЯ УСПІХУ” ЄВРОСОЮЗУ

Пробуксовування зі втіленням реформ в Україні і Грузії можуть зробити Молдову фаворитом європейської політики у Східній Європі.

“Якщо подивитись на позицію ЄС, позицію Румуні – їм дуже потрібна історія успіху у східній Європі, адже ані Грузія, ані Україна до повної міри не є такими історіями успіху. І я думаю, що й у Брюсселі, і в Берліні, і в Бухаресті тепер ставлять ставку на Молдову, щоб показати, що Молдова змогла, значить зможуть і інші”, – зазначив Герасимчук.

Тож у разі тиску з боку Росії, європейці підтримають Маю
Санду.

“Тим більше Румунія підтримає Молдову, свого часу, коли Європейський Союз згорнув допомогу Кишиневу через невиконання політичних умов, то румуни все одно надавали підтримку і кредити, а Санду вони тим більше надаватимуть таку допомогу – адже їм потрібна не тільки історія успіху, а й нормальна адекватна країна під боком”, – додав експерт.

МОЛДОВА І КРЕМЛЬ: ЧОМУ НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ РІЗКОГО АНТИРОСІЙСЬКОГО РОЗВОРОТУ

Мая Санду, отримавши конституційну більшість у парламенті, навряд чи вдасться до різких антиросійських кроків, адже Кремль має достатній політичний та економічний вплив на Молдову, а також може вдатися і до “гібридних” засобів тиску на країну.

“Не думаю, що Санду піде на перегляд конституційного нейтралітету, це б стало червоною лінією для росіян. Тому президент Молдови і мала контакти з Росією і на посаді прем’єра і на посаді президента, Санду не буде розвивати ці зв’язки.

Сподіватись на те, що Молдова стане відверто антиросійською не доводиться. Не думаю, що Санду ризикне аж так далеко заходити” – наголосив Герасимчук.

На його думку, Кремль має достатньо економічних і політичних важелів у Молдові для “гібридної” відповіді на перемогу проєвропейських сил у країні.

По-перше – це Придністров’я за, а також загроза сепаратизму у Гагаузії (автономне територіальне утворення на півдні Молдови – ред.), де на референдумі ухвалили рішення про можливість виходу зі складу Молдови у разі, якщо та “втратить ознаки суб’єктності”.

По-друге, є газова проблема між Москвою і Кишиневом. Адже Молдова на 100% залежить від газопостачання з Росії, а “Молдовагаз” належить “Газпрому”, а газопроводи проходять територією Придністров’я, яке безоплатно відбирає собі необхідну кількість блакитного палива, рахунки за який Росія перекладає на Молдову.

“Зараз це сім чи вісім мільярдів доларів і Росія може спробувати вимагати їх сплачення або ініціювати жорсткі переговори про їхню реструктуризацію, що може включати якісь політичні вимоги. Або РФ просто погрожувати припинити газопостачання”, – припустив Герасимчук.

По-третє, у Молдові присутній значний російський медіавплив, який може бути застосований для підриву позицій чинної влади країни.

По-четверте, Кремль може вдарити по Молдові обмеженням експорту молдовської сільгосппродукції та інших товарів до Росії та зробити більш жорстким трудове законодавство для заробітчан з Молдови. Але у цьому разі, на думку експерта, Кишинів активно підтримають Євросоюз і особливо Румунія.

УКРАЇНА І МОЛДОВА: КИШИНІВ ЗНАЧНО ПОСИЛИВ ПЕРЕГОВОРНІ ПОЗИЦІЇ

Впевнена перемога президентської партії “Дія і солідарність” призведуть до інтенсифікації українсько-молдовських відносин і вирішення проблемних питань між країнами, але цього разу голос Кишиніва буде звучати більш впевнено, ніж коли-небудь раніше.

“Співпраця у європейській інтеграції: тут плюс. Якщо раніше у нас гальмувала робота міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова, у тому числі через те, що спікером молдовського парламенту була представниця соціалістів Зінаїда Гречаний, то тепер є всі шанси на відновлення парламентських контактів і на суголосся у питання роботи тріо Україна, Грузія-Молдова”, – вважає Герасимчук.

За його словами, якщо говорити про двосторонні ініціативи, які були озвучені під час зустрічі Маї Санду та Володимира Зеленського, то тут навряд чи будуть якісь великі прориви – через те, що частина проєктів (наприклад, будівництво сучасної магістралі, яка з’єднає Київ та Кишинів – ред.) є дуже ресурсозатратними, на їхнє втілення буде важко знайти кошти.

Також може запрацювати президентська комісія, яка була анонсована президентами України і Молдови, і тепер Санду може говорити під час таких заходів більш впевнено, оскільки вона спирається, як і Зеленський, на парламентську більшість.

Крім того, конституційна більшість президента Молдови у парламенті може зрушити з “мертвої точки” низку актуальних проблем між країнами.

Проблема Придністров’я

Блокада Придністров’я не припинялася, Україна заблокувала ротацію російських офіцерів, але придністровці знайшли вихід з цієї ситуацію – вона відбувається за рахунок мешканців невизнаної республіки з російськими паспортами. Тож російський контингент в Придністров’ї, який вже давно не має там офіційного статусу, залишиться, просто через небажання Кремля його виводити.

“З введенням у Молдову миротворчої місії може бути певна співпраця з Україною до формату “5+2″ (переговорна платформа щодо врегулювання придністровської проблеми, в який входять Молдова, Придністров’я, ОБСЄ, Росія, України, Євросоюз і США – ред.), тож Київ може підтримати Кишинів”, – зазначив Герасимчук.

Проблема гідроресурсів Дністра

Він нагадав, що Україна оголошувала про проєкти енергетичного характеру на Дністрі, але практично усі політичні сили Молдови категорично виступила проти – адже за використання Україною ГЕС під час пікових навантажень на українські АЕС, то Кишиніву фактично не вистачатиме питної води.

Спільний прикордонний контроль

Йдеться про спільний українсько-молдовський контроль на придністровській ділянці кордону, адже з боку Придністров’я немає молдовських прикордонників (влада так званої ПМР їх просто не допускає туди). І давно звучала ініціатива про те, щоб молдовські прикордонники на території Україні разом з українськими колегами перевіряли пасажирів, які рухаються через придністровську ділянку кордону.

“У мене склалось враження, що Україна намагалась торгуватися, і за ухвалення цього рішення (розміщення молдовських прикордонників на території України – ред.) отримати певні поступки – у тому числі й по тій же енергетиці. А тепер Санду активно педалюватиме цю тему, вона апелюватиме до того, що це боротьба з корупцією (який вона оголосила основним пріоритетом), що це боротьба з контрабандою (який Санду і Зеленський оголосили своїми пріоритетами)”, – зауважив Герасимчук.

Крім того, є неврегульована проблема молдовської власності на українській території (санаторії та інше).

Нагадаємо, МЗС Молдови направило посольству України в Кишиневі ноту у зв’язку зі справою про викрадення українського судді Миколи Чауса.

Як відомо, суддя Чаус є фігурантом так званих “плівок Труби” – записів з кабінету ексдиректора ДБР, які були опубліковані в грудні 2019 року.

Міністр внутрішніх справ Молдови Павло Войку  не виключив, що суддю Чауса вивезли з Молдови  автомобілем  з дипломатичними номерами.

Зазначимо, президент Молдови Майя  Санду відреагувала на викрадення українського судді Чауса.