Тема гендерної рівності на державній службі досі залишається актуальною для України. Адже, попри те, що майже 122 тис. жінок працюють у держструктурах, лише невелика кількість — займає високі керівні посади.
Що стримує жінок займати верхні сходинки керівництва, чи відчувають вони дискримінацію на роботі та чому не так активно йдуть у політику — говорили під час першої частини Другого київського форуму рівних прав та можливостей, який проходив вчора, 10 вересня.
ЖІНКИ У КИЇВСЬКІЙ ВЛАДІ ТА СТЕРЕОТИПИ
Під час дискусії заступниця голови КМДА Марина Хонда розповіла про ситуацію в органах влади у столиці. Зокрема, вона звернула увагу на те, що нещодавно створили Академію жіночого лідерства, учасницями якої є працівниці КМДА та її структурних підрозділів.
«Це дуже потужний проєкт, який допомагає жінкам отримати потрібні знання для побудови успішної кар’єри. Адже в цій сфері 80% працівників — жінки. Але ключові керівні посади займають чоловіки. Я сподіваюся, що знання, набуті тут, допоможуть учасницям не тільки в кар’єрному, а й особистісному зростанні», — зазначила Марина Хонда.
Вона також звернула увагу на те, що такі проєкт не дають одномоментного результату, але вони націлені на зміни у майбутньому. Також заступниця голови КМДА вважає, що сучасні жінки мають шанси успішно реалізувати свій потенціал в управлінні, але для початку жінкам потрібно самостійно визначитись, чи потрібно їм це. Адже часто жінки хвилюються, чи вистачить їм часу на сім’ю, на дітей, позаяк на них лежить велика частина хатніх обов’язків.
«Колись мене один чоловік спитав, а що вам не дає йти в політику, мовляв, хіба ж є проблеми. Я задумалась і зрозуміла, що найбільша проблема в тому, що жінки самі собі цього не дозволяють — не дозволяють йти далі. Це стереотип всього суспільства і усіх жінок, як на мене. І тому жінка повинна прийняти це рішення і спитати себе, чи їй це потрібно. Якщо їй це потрібно, то вже тоді домовлятись із чоловіком, родиною, з дитиною», — каже Марина Хонда.
І лише тоді, коли на внутрішньому рівні кожна жінка визначить для себе пріоритети, почнуть відбуватись зміни в управлінні та у владі.
«Але водночас маємо перебудовувати систему таким чином, щоб бажання жінки бути на управлінській посаді, брати участь у виборах сприймалось нормально як суспільство в цілому, так і самою жінкою», — підкреслила Марина Хонда.
Вона також згадала про те, що за останні роки Київ взяв курс на боротьбу із домашнім насильством. І ті конкретні кроки, які вдалось зробити, — також результат роботи жіночого лідерства, каже заступниця голови КМДА.
«За цей рік ми швидко відкрили і кризові кімнати, і переформатували притулок. Але щонайголовніше — ми прийняли першу в Україні програму боротьби із гендерно зумовленим насильством. Такої програми ніколи не було. Це 150 млн грн на підтримку надання соціальних послуг. Ми також затвердили план впровадження хартії рівності», — підкреслила вона.
ЖІНКИ ДОСІ УСТУПАЮТЬ ЧОЛОВІКАМ НАЙВИЩІ ПОСАДИ
Попри те, що в системі державної служби 33% — це чоловіки, а 67% — жінки, кількість українок на найвищих ланках управління суттєво нижча.
«Станом на сьогодні на держслужбі працює 164 тисячі осіб. Водночас, якщо заглибитись у керівний склад, то з’ясуємо, що переважна більшість — чоловіки. Жінки чомусь бояться йти у політику. Залишаються в тіні», — звернула увагу Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань державної служби.
З її слів, 18% жінок в органах державної влади зазнавали дискримінації за статтю.
ПЕРЕВАГА ЖІНОК У ПОЛІТИЦІ ТА КЕРІВНИЦТВІ
Під час виступу віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк зауважила, що нині потрібно не так закликати жінок до управління, як переконувати чоловіків у тому, що їце потрібно суспільству та державі.
«Чоловіків треба переконати, що чим більше жінок буде у політиці, чим більше їх буде на високих посадах, тим успішнішою буде країна. Багато досліджень говорять про те, що з приходом жінок у керівництво, краще розвивається суспільство. Бо там, де жінки, там більше справедливості, більше відповідальності і більше соціальної економії. І найголовніше — менше корупції», — зазначила Олена Кондратюк.
Вона звернула увагу на те, що найбільшими корпораціями країни досі керують виключно чоловіки.
«Аналогічна ситуація колись була у Німеччині. Але там це питання вирішили на державному рівні, встановивши квоту. Колись і Меркель зрозуміла, що жінок треба залучати, бо це сприяє розвитку ключових процесів у країні», — наголосила Кондратюк.
ЯК ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ
Під час форуму усі спікери дійшли висновку, що потрібно якомога більше розповідати успішних прикладів кар’єри жінок в держуправлінні чи у політиці.
«Жінкам треба просто додавати трохи впевненості. А зробити це можна, розповівши успішні історії. Таких жінок треба показувати», — каже Олена Кондратюк.
Ієн Вудвард, директор НДІ в Україні зауважив, що нині жінки готові йти у політику, а українці — готові віддавати за них свої голоси. Натомість потрібно, аби такі рішення приймали на рівні партій.
***
Як писав «Вечірній Київ», цього тижня у столиці презентували програму гендерної рівності — «Київ — місто рівних можливостей» . Ця програма допоможе жінкам займати керівні посади, а також розширить доступ жінок до важливих процесів.
«Нова програма покликана реалізувати політику гендерної рівності в усіх аспектах життя. Але мова йде, перш за все, не про гендерні квоти, а про гендерний підхід до втілення міських програм. Вона поєднує у собі комплекс завдань і заходів, спрямованих на виконання зобов’язань, взятих у рамках добровільного приєднання до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад», — зазначила Марина Хонда.
Нагадаємо, що за сексистську поведінку у Київраді пропонують запровадити санкції.
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»
Суд засудив екс-командира "Беркута" та "тітушок" до 7-10 років за злочини під час Майдану
Офіс Генпрокурора оскаржує рішення суду про забудову території ботсаду ім. Гришка в Києві
"Флеш" показав мапу загрози реактивних "шахедів": у "червоній зоні" частково столичний регіон і низка областей
Восьмиметрового сталевого "Фенікса" встановили перед МЗС у Києві, фото