Дипломатичні місії ЄС, НАТО й США в Україні закликали ухвалити закон про СБУ

 Джерело

Голови дипломатичних місій ЄС (Матті Маасікас, Антті Хартікайнен), НАТО (Вінета Кляйне) й США (Крістіна Квін) в Україні закликали народних депутатів ухвалити в другому читанні закон про реформування СБУ.

Статтю опублікували у виданні “Європейська правда”.

“Ми, представники ЄС, НАТО і Сполучених Штатів, рішуче підтримуємо законопроєкт № 3196-д, внесений на розгляд парламенту. Якщо законопроєкт у поточній редакції буде ухвалений і повноцінно втілений, він стане фундаментом для комплексного реформування СБУ відповідно до європейських і євроатлантичних принципів та провідної практики”, — ідеться в матеріалі.

Автори наголосили, що завдяки цьому законопроєкту:

  • СБУ поетапно позбавлять повноважень досудового розслідування;
  • суттєво скоротять штат відомства;
  • демілітаризують;
  • відсторонять від розслідування економічних злочинів;
  • посилять механізми нагляду за діяльністю.

“Центральний елемент реформи, передбачений законопроєктом, — це поступове позбавлення СБУ повноважень досудового розслідування. Завдяки цьому СБУ перетвориться на спецслужбу, що зосереджує свою роботу на контррозвідувальній, а не на правоохоронній діяльності. Слідчі повноваження перейдуть до правоохоронних органів, що спеціалізуються саме на розслідуванні злочинів і чия діяльність є предметом більш пильного нагляду, порівняно з діяльністю спецслужб”, — зазначили автори статті.

Уже з середини 2022 року планують звузити повноваження СБУ до розслідування шпигунства, тероризму й державної зради.

“Серед інших найважливіших новел законопроєкту – невідкладне впровадження тимчасової системи парламентського нагляду, яка функціонуватиме до моменту створення спеціального наглядового парламентського комітету.

Ще одна зміна – скорочення штату СБУ до 20 000 осіб і демілітаризація більшості штатних посад Служби. Допомогти досягти поставлених цілей має атестація працівників”, — додали в джерелі.

Водночас законопроєкт має низку недоопрацювань, зокрема:

  • надзвичайно широкі повноваження контррозвідки;
  • збереження права на застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї;
  • збереження ізоляторів тимчасового тримання;
  • недостатня визначеність процедури атестації працівників СБУ;
  • можливість призначати звільнених працівників СБУ без конкурсу на посади в інших відомствах.

“Згадані недоліки потребують доопрацювання, особливо на етапі реалізації ключових положень закону щодо посилення судового контролю і зміцнення механізмів нагляду, але вони не мають бути перешкодою для якнайшвидшого ухвалення закону Верховною Радою”, — підсумували автори статті.

Схожі повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *