26 листопада Володимир Зеленський пройшов так званий “екватор” – відбув на посаді президента України половину свого терміну. І попри виконання главою держави досить неприродних для нього функцій, на кшталт реклами “Великого будівництва” або встановлення спортивних майданчиків, все ж він, за Основним законом, є, насамперед, верховним головнокомандувачем, що у країні, яка восьмий рік зазнає військової агресії з боку РФ, накладає справді неймовірну відповідальність.
Тож PRM.UA вирішив нагадати найголовніші рішення Володимира Зеленського щодо війни на Донбасі та побіжно окреслити стан справ у українських армії та спецслужбах на другий з половиною рік президентства чинного гаранта Конституції.
“Розведення сил” на Донбасі: гра в одні ворота?
З перемогою Володимира Зеленського на президентських виборах, він та його адміністрація почали впроваджувати перевиборчі обіцянки про “перестати стріляти” та про можливість домовитись на особистій зустрічі з президентом РФ про “закінчення війни”. Задля прямих переговорів Зеленського з Путіним, яка таки відбулась 9 грудня 2019 року у Парижі, офіційний Київ пішов на усі можливі поступки Кремлю – зокрема, на так зване “розведення сил”.
Попри те, що найпершу умову розведення військ – збереження режиму “тиші” протягом семи діб, російськими окупантами виконано не було – через політичну волю президента України – воно все ж таки стартувало.
Так зване розведення військ відбулось на трьох ділянках.
26 червня 2019 року українські військові відійшли з однієї з позицій, котра знаходилась перед КПВВ “Станиця Луганська”. Попри це, російські терористи не відійшли зі своїх позицій, залишивши свій блокпост на мосту та озброєну варту у ньому. 29 жовтня розпочалось відведення підрозділів ЗСУ у районі Золотого-4 на Луганщині. Українські військові залишили частину села Катеринівка. 11 листопада завершилось практичне розведення особового складу, озброєння та військової техніки у районі населених пунктів Богданівка та Петрівське Донецької області.
“В Мінських угодах немає жодного слова про розведення військ. Там є про відведення важкої техніки, що мало створити буферну зону для того, щоб убезпечити від обстрілів важкою зброєю населені пункти. На жаль, це бездумне розведення військ знову сформувало “сіру зону”, яка сьогодні є ключовою небезпекою для українських воїнів і населених пунктів. Саме там відбуваються напади снайперські й заходять диверсійно-розвідувальні групи, які встановлюють міни, на яких вчора підірвалися ще троє українських воїнів”, – зазначила тоді народна депутатка від “Європейської Солідарності”, експредставниця України у ТКГ Ірина Геращенко.