Наприкінці 2021 року Володимир Зеленський разом з рейтингом втратив і свою головну політичну “зброю” – монобільшість у Верховній Раді України. Як відомо, останнім часом ухвалення ключових для Офісу президента законів відбувалося лише за допомогою ситуативних союзників – зокрема, груп “Довіра”, “За майбутнє”, депутатів-мажоритарників та представників опозиційних фракцій.
Оточення глави держави добре розуміє, що це тільки початок ерозії фракції “слуг народу”, а тому не виключає екстреного “перезавантаження системи” – мова може йти про позачергові парламентські й президентські вибори вже у 2022 році, поки чинний президент остаточно не втратив популярності серед виборців.
Що означає для Володимира Зеленського і його команди втрата монопольного впливу на український парламент та чому наступного року не виключені зміна виборчої системи та перевибори Верховної Ради та президента – розповіли опитані PRM.UA експерти.
Смерть монобільшості “слуг” у Раді: чим це загрожує Зеленському
Останні голосування у Верховній Раді України за найважливіші для президента закони засвідчили, що фракція “Слуги народу” вже не може самостійно їх затвердити – це і так званий “ресурсний” закон №5600, і закон про Державний бюджет на 2022 рік, й призначення Руслана Стефанчука на посаду спікера парламенту – нібито “стовідсотково” людини Зеленського.
Як вважає політолог, керівник політико-правових програм ГО “Український Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтрович, більшість у Верховній Раді у Володимира Зеленського юридично є, але фактично – відсутня, оскільки переважна більшість останніх принципових голосувань засвідчили, що 226 голосів саме у монобільшості немає, адже їх довелось добирати за рахунок інших депутатських груп та окремих позафракційних депутатів.
“І якийсь проміжок часу це може забезпечити більш-менш ефективну роботу Верховної Ради. Але ціна кожного голосування, ціна кожного питання буде дуже сильно зростати, дуже сильно підвищуватися. І не факт, що в Офісу вистачить на це ресурсів, щоб відповідно ці забаганки якимось чином покривати”, – зазначив експерт.
Це підтверджує й політолог Олег Саакян. За його словами, коаліційної монобільшості з числа “слуг народу” вже немає – найважливіші для глави держави рішення приймалися за рахунок додаткових голосів – “милиць” з двох депутатських груп (“Довіра” й “За майбутнє” – ред.) та навіть опозиції, якщо питання політично або ідеологічно ці рішення їх влаштовували.
Можемо констатувати, що у Зеленського є в парламенті більшість, але вона складається з частини “слуг народу” плюс двох депутатських груп. А монобільшості в нього вже немає
Олег Саакян політолог
“Навіть опозиція з питань, пов’язаних з боротьбою з пандемією, проведенням спільних навчань чи якісь документи, які стосуються європейської інтеграції України, вони, в принципі, безпроблемно голосуються. А по інших питаннях, звичайно, будуть певні проблеми. Але їх можна буде вирішити за рахунок такого збирання голосів, стимулювання різних груп депутатських до більш активного голосування”, – вважає Ігор Рейтерович.
“Навіть принципові для Офісу президента рішення приймаються як продукт компромісу з олігархічними групами, а не як безперешкодна реалізація власної волі, як це було ще рік тому”, – додає Олег Саакян.