КИЇВ. 5 січня. УНН. У Казахстані тривають масові протести, внаслідок яких президент вже відправив у відставку уряд країни. Однак заворушення тривають, а мітингувальники висувають нові умови. Про те, чому це сталось та чи має надію на зміни народ Казахстану, УНН поспілкувався з очільником Інституту стратегігчних досліджень та безпеки Павлом Лисянським.
Про причини і наслідки
“Що спричинило протести в Казахстані? Спочатку в них були соціально-економічні вимоги, а потім це все переросло в політичні. На сьогодні те, що вимагають протестувальники — виконано. Тобто, ціни на газ знизились. Але до цього всього були „цікаві ситуації“ — на сьогодні це вже політичні лозунги, почали лунати націоналістичні лозунги, тобто „казахи проти росіян“, у них посилились ці процеси”, — каже Лисянський, який вже завтра планує вирушити в країну.
На його думку, за посилення цих процесів має відповідальність діючий уряд.
Так, каже знавець, протести в Казахстані спалахнули саме у західних регіонах — це Жанаозен, Актау, тощо. Як вказує співрозмовник, ці регіони не є не дотаційними, вони — прибуткові, багаті на природні ресурси, зокрема нафту.
“Саме у них викликало обурення те, що вони самі собі тут заробляють і їм ще і підвищують ціни, хоча вони знають, що це все повинно бути дешевше. Але місцеве населення невдоволене тим, що крім підвищення цін на скраплений газ, підвищились і ціни в магазинах, і вони невдоволені, що уряд не робить нічого для соціально-економічного зміцнення політики держави. Тобто, вони (Казахстан — ред.) допомагають зерном Афганістану, або іншим країнам, а для свого населення нічого не роблять. Пам’ятаєте, як було у Радянському Союзі — вони допомагали всім комуністичним країнам? Так само зараз у Казахстані”, — каже Лисянський.
З його слів, наразі саме це і спровокувало бунти. Тобто, справа не лише у газі, але скраплений газ — це “остання крапля”.
“І, так, на сьогодні соціально-економічні протести переросли в політичні. На сьогодні в Актау (місто на березі Каспійського моря, розташоване навпроти Баку) перекинуті війська з Алмати. Перекинули туди війська, і в сьогоднішню ж ніч протести більш активно спалахнули в Алмати. Місто було послаблене, тому що силовики переїхали в Актау, Жанаозен тощо. Їм почали сьогодні вночі трощити машини, захоплювати адмінбудівлі”, — зазначає він.
Лисянський нагадав, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв начебто відправив у відставку уряд, але в акіматах — місцевих меріях — влада на містах перейшла до комендантів. У свою чергу комендантами діючий президент зробив силовиків.
Місцеве населення цим теж було невдоволене, зазначає співрозмовник. Як наслідок — почались захоплення акіматів.
Після цього, експерт, посилаючись на власні джерела, стверджує, що на сьогодні в країні було прийняте рішення про жорсткі дії — арешти, застосування зброї тощо проти протестувальників.
Російське і національне питання
“Вчора ввечері і сьогодні почали лунати націоналістичні лозунги: “Казахстан для казахів“. Тому що в Жанаозені, в Актау всі родовища нафти, інших корисних копалин, віддані в оренду компаніям інших країн, і там дуже низькі заробітні плати. І перед цим протестом, влітку, були дуже серйозні трудові протести — на шахтах, на місцях видобутку нафти. Місцеве населення цим не задоволене. Вони не розуміють, чому вони самі не можуть виробляти”, — пояснює експерт.
Інше питання, з його слів, — російське.
Так, у російському місті Оренбурзі біля Казахстану, стоїть газопереробний завод, і з Казахстану сире паливо відправляється до Росії, де Росія його переробляє. Після цього Казахстан вже купує зріджений газ, і для населення він вже коштує дорожче.
“Коли почались протести, люди волали, що це росіяни підняли їм ціни у домовленості з урядом, і ставлять питання уряду: “Чому ми у свій час не збудували і собі таких заводів, щоб самим переробляти і продавати іншим?” А для Росії не вигідно, щоб будувались заводи в Казахстані, тому що цей завод в Оренбурзі не зможе на повну потужність бути завантаженим, тоді Росія втрачає кошти”, — пояснює співрозмовник УНН.
Казахстан — не Білорусь
Порівнюючи протести в Казахстані і ті, що були у Білорусі після президентських виборів, Лисянський зазначив, що на відміну від перших, казахи вже домоглись чималого. Зокрема він згадав, що самопроголошений Олександр Лукашенко білоруський уряд не розганяв.
“Давайте так: казахи — це не білоруси, і Казахстан — не Білорусь. Це все ж таки Середня Азія, там населення більш рішуче налаштоване. Казахстан знаходиться в центрі Середньої Азії — у них межа з Росією, з Китаєм, у них є Каспійське море. Це люди, які були виховані більш рішуче. Ще за комуністичних часів, коли там був призначений Перший секретар центрального комітету партії Казахстану — фактично, очільник країни — у казахів був протест: чому росіянина призначили керувати Казахстаном. Іще в радянські часи, уявляєте”, — розповідає знавець.
“На сьогодні, ви ж розумієте, якщо якийсь протест придушується, то десь там на певний період вони притихають. Але, невдоволення населення все одно залишається. І на сьогодні, це ж не просто так воно виникло”, — зазначає він.
Диктатор залишається
Співрозмовник зазначає, що Казахстан — не вільна країна. Очільники на місцях не обираються, а призначаються. Так само було і з президентом країни. І люди не відчувають себе доттичними до змін у державі. Тому населення хоче все це змінити.
“Диктатор залишився. Він же нікуди не пішов. А нинішній очільник, Токаєв — його ніхто не обирав, його призначили і призначив Назарбаєв, призначив радою національної безпеки… Люди бачать, що їх просто тримають за дурнів. Що Назарбаєв нікуди не пішов, а своєю відставкою він просто відтягнув ті протести, які мали бути, і далі намагається керувати країною — але вже ззовні. І звичайно це викликало протест. Плюс до того, в Казахстані постійно були арешти правозахисників, були придушення громадянського суспільства”, — сказав співрозмовник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент Казахстану Токаєв очолить Радбез і буде “діяти жорстко”. Назарбаєв іде у відставку
“Але, на сьогодні всі протести — вони, за класикою, перейшли від економічних до соціально-політичних. Тобто, люди вже побачили, що, якщо вони зараз розійдуться, то все одно, ціни на газ їм підвищать через пів року. І вони своїми діями намагаються змінити диктат”, — вважає Лисянський.
Контекст
Протести в Казахстані спалахнули після того, як 1 січня вдвічі зросли ціни на автомобільний газ: із 60 тенге до 120 за літр.
У ніч на 5 січня через масовий характер мітингів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів в Алматі, Алматинській та Мангістауській областях надзвичайний стан.
Вранці 5 січня Токаєв відправив уряд Казахстану у відставку. Він також доручив запровадити тимчасове державне регулювання цін на скраплений газ, а також бензин та дизель.
Велика Британія замінить танки Challenger 2 в Естонії мобільними силами з дронами, врахувавши досвід ЗСУ
Нафта дешевшає на тлі оцінки ринком наслідків відновлення ударів США по Ірану
14 країн заявили про безпідставність претензій Китаю на Південнокитайське море
Нові правила ЄС викликали побоювання хаосу на кордоні у сезон відпусток - що придумали Франція і Британія