Від Різдва до Водохреща: у столиці демонструють, як відзначали традиційні свята українці

Джерело

У кожному з трьох залів відтворені традиції відзначання Різдва, Щедрого Вечора та голодної куті (напередодні Водохреща).

«Ми показуємо три різні регіони: як в них святкували, що мало бути на столі, як вдягалися люди, які предмети мали бути в хаті», — зазначила гендиректорка музею «Пирогів» Оксана Старак-Повякель.

Гуцульський Святвечір (багата кутя)

У цей день на території України словом та магічною дією створювали образ багатства, щастя, миру та спокою у своєму домі.

Гуцульщина вирізняється своїм яскравим оздобленням костюмів, знана й косівська кераміка.
В уявній гуцульській хаті на покуті стоїть перев’язаний стрічками дідух — справжній сніп. Біля нього розміщені кутя, вар і калачі — «Божа їжа». Стіл святково прибраний скатертинами й килимами. Під скатертиною по чотирьох кутах столу видніються головки часнику, під столом на сіні — серп та сокира «щоб від лихого озороняли і в господартсві добре велося в наступному році». Також металеві вироби мали символізувати силу господаря. Ніжку столу обв’язували путами, щоб худобонька плодилася-родилася. На лавці стоїть глечик зі свяченою водою та горщик із запаленим зіллям. На підлозі також є шкіра дикого кабана, що була у хаті заможних гуцулів.
На Святвечір, коли на на небі засяяла перша зірка, господиня викладала на стіл всі страви. Все їлося з загадьних тарілок, кожен мав свою ложку, тому стіл могло сісти багато людей. Традиційно на столі були 12 страв-дарів городу, поря і лісу за рік. Серед них — різдвяний хліб, борщ з вушками, поливка грибна з пшоном, голубці з тертою картоплею, підбиті гриби, смажена риба та капуста, пироги з капустою, саламаха, бараболя, гриби. У гірських народів кутя найчастіше родилася з ячменю.

Подільський Щедрий вечір

До цього свята на східному Поділлі випікали обрядовий хліб у вигляді короваю, що називався «Василем» та паляницу «Маланку». Саме вони займать центральне місце серед страв Щедрого вечора. Один хліб покривали другим, попередньо підклавши під них насіння конопель та мідну монету. І все це перев’язували вінком з часнику. Серед страв багатої куті: узвар, кутя, хліб, смажене мясо, домашня ковбаса, кровянка, капусняк, пироги, голубці, вареники з картоплею та капустю, клачі, печення (ребра, запечені у печі), кисіль з ягодами.

Центральне місце у залі займає ікона початку 20 століття. На ній зображені Григорій Богослав, Іван Золотоуст, Василій Великий. З правого боку від столу стоїть рідкісна скриня кінця 19 століття зі східного Поділля, мальована у гілки та квіти.
На стінах розвішані народні картинки, новорічна атрибутика, маски кози, коня, музичні інструменти (скрипка. коза», сопілка). Є тут й шопки (вертепи).

Навпроти можна роздивитися яскраве вбрання з різних регіонів України. В ньому парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували. Уздовж стіни можна побачити всі образи цього дійства — постаті Маланки, Василя, Кози, Коня, сіяча з тайстрою. Ряджені виконували танці, жартівливі сценки, щоб люди раділи цілий рік, згадуючи маланкарів.

Наддніпрянська Голодна кутя

Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.
В уявній хаті покутті бачимо образ 19 століття з чотирма сюжетами: Святий Миколай, Одигітрія з немовлям, Хрещення Господнє, Іоан Воїн. У кутку висить голуб — символ Святого духа. Родина підготувала посуд (глечики, баники, тикви, пляшки) для освяченої водички-йорданички, що прикрашений сухими квітами (безсмертниками, чорноборивцями-сухоцвітам, васильками) та стрічками, а також свічку-трійцю, яку несли до церки, кропильце із сухих васильків і колосків пшениці та святковий одяг для усієї родини.

Стіл Голодної куті складався з пісних страв: кутя, узвар, капусняк з пшоном, товченики, вареники з картоплею, капуста квашена, голубці пісні, криби.
У кутку оселі — макогін. За давньою традицією члени родини виходили на вулицю і стукали ним у ворота чи тини, щоб прогнати коляду, при цьому вигукували: «Геть, кутя, з покутя, а ти, узвар, йди на базар!». У цей вечір дівчата ворожили, для чого використовувалися ложки, дрова, ночовки з фартухами. Є тут і мисочка з намоченим вівсом та гілки ліщини, що в цей вечір принесли останні щедрувальники. Зароблений овес вважався найкращим на посів та для згодовування худоби на розплід, а гілочки ліщини мали чародійну силу, щоб зберегти худобу від усього злого упродовж наступного року.
До речі, традиції купитися в ополонках не було, але не Водохреща вмивалися святою водою та «розстрілювали коляду», чим і завершувався цикл різдвяно-новорічних свят.

У сторінці блогу музею до виставки підготували рецепти традиційних українських страв.

По буднях у залах є співробітники музею «Пирогів», які можуть розказати детальніше про ескпонати і традиції.

Виставка «Бо прийдуть до тебе три празники в гості»
Коли: до 19 січня, графік роботи з 10:00 до 18:00, каса до 17:00, пн і чт вихідні
Де: Мистецький центр «Шоколадний будинок», вул. Шовковична, 17/2
Вартість квитка: 75 грн., пільговий 35 грн (для школярів, пенсіонерів, студентів)

В Українсько-японському центрі, що у бібліотеці КПІ, триває виставка японського одягу з особистої колекції Ангели Бетельгейзе. Кияни мають змогу роздивитися зимові кімоно та побувати на пізнавальних лекціях.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»