Командир одного із підрозділів Валерій розповів, що не зважаючи на вік, сферу діяльності, національність, досвід його бойовий колектив став єдиним цілим. Про це пише пресслужба Тероборни ЗСУ.
Валерій с 2014 року брав участь у стримуванні агресора на сході країни. Після 24 лютого, в перші дні, активно залучився до бойових дій на околицях Києва. Він каже, що досвід, отриманий протягом останнього місяця є безцінним і допоможе наблизити нашу перемогу.
«До нас прийшло багато вмотивованих людей. Насправді набагато більше, ніж ми могли собі дозволити призвати на службу… Це люди різного віку. У нас є студенти, підприємці, колишні військові… Люди з різних сфер. Ми дуже швидко об’єдналися заради нашої спільної справи — захисту України» — сказав Валерій.
Валерію 42 роки. Він командує одним з підрозділів на підступах до Києва. В цивільному житті — будівельник. Воювати почав у 2014 році по мобілізації, декілька разів звільнявся і знову підписував контракт.
Валерій говорить, що 24 лютого, коли росія почала відкрите вторгнення в Україну йому подзвонили колишні підлеглі та запитали, що відбувається в Києві. Він ще не знав, але коли вийшов на балкон покурити — почув обстріли.
«Я не міг в це повірити. Відразу ж розбудив дітей, які раділи, бо думали, що їдемо на рибалку», — пригадує Валерій.
Перше, що він зробив в цей день — відвіз свою сім’ю на Прикарпаття, і першим же потягом повернувся до Києва. Територіальна оборона стала новим його місцем служби.
Після першого бойового розпорядження розпочалася важка, копітка робота з обладнання позицій, виконання бойових завдань, логістики та злагодження підрозділу.
Валерій пригадує: «Коли ми відрили ходи сполучення та облаштовували опорний пункт, потрапили на залишки оборонних споруд, бліндажів та фурнітури з часів другої світової війни. Майже 80 років тому в цих місцях був рубіж оборони Києва від нацистських загарбників. Тепер ми тут обороняємо Київ від рашистського окупанта».
Зараз підрозділ Валерія — загартований бойовий колектив, де всі довіряють та підтримують один одного.
«Я впевнений у кожному. Всі росіяни, які наважаться сунутися в наш бік, залишаться в землі назавжди. Ми захистимо Київ», — наголошує Валерій.
Максиму 32 роки. До початку відкритої агресії росії 24 лютого в Збройних Силах не служив і на військовому обліку не перебував.
«24 лютого міцно спав, розбудила дружина та сказала, що розпочалась війна. Ракети почали падати на наші міста, був у шоці. В день початку відкритої агресії для себе вирішив — з Києва виїжджати не буду», — пригадує Максим.
Хоча він не військовозбов`язаний і не перебував на обліку в територіальному центрі комплектування, його бажання приєднатись до Територіальної оборони ЗСУ, щоб захищати Україну, з`явилось миттєво — в обід з речами він вже був на збірному пункті.
Максим захищає Київ на одному з рубежів оборони, його головна мотивація — відстояти свою країну та сім`ю. Вдома його чекає дружина та двоє синів.
«Вечірній Київ» писав, що окупанти мінують дороги на Київщині. Відео, де мінами всіяна траса в напрямку Житомира біля Бородянки, вражає. Кожен може уявити себе за кермом на такій ділянці шляху.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Суд засудив екс-командира "Беркута" та "тітушок" до 7-10 років за злочини під час Майдану
У Києві ліквідували пожежі після атаки рф - показали наслідки
У Києві 15 липня частково обмежать рух і паркування через візит іноземних делегацій
Кількість поранених у Києві після нічної атаки рф зросла до восьми осіб