У Київраді розробляють проєкт рішення щодо діяльності УПЦ МП: деталі

Джерело

У п’ятницю, 4 лютого, депутати Київради обговорили засудження діяльності релігійних організацій, керівні церкви яких знаходяться на території росії. Йшлося про Українську православну церкву (Московського патріархату), яка є однією з найбільших церков України за кількістю парафіян. Про це повідомив депутат Київради (фракція «Голос») Вадим Васильчук.

«УПЦ МП з 2014 року і до тепер продовжує підтримувати своїх московських настоятелів та їх антиукраїнську позицію.

У Київраді сьогодні обговорили засудження діяльності релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться на території росії, зокрема УПЦ МП. Профільна постійна комісія повторно підтримала мій проєкт рішення з деякими правками», — написав депутат у фейсбуці.

Вадим Васильчук уточнив «Вечірньому Києву», що кожна правка голосувалася окремо, з корегуванням комісії. Підсумковий документ можна буде побачити після узагальнення комісією та випуску рішення комісією на сесію.

За словами депутата, інтереси УПЦ МП суперечать суспільним інтересам та загрожують громадській та національній безпеці.

«Їх діяльність створює передумови для ворожнечі та нетерпимості до інших віросповідань і конфесій та пропагує ідеї „руського міра“. УПЦ МП, яка не визнає однозначного факту військової агресії російської федерації проти України, не місце в серці нашої країни», — додав Васильчук.

Нагадаємо, 31 січня Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила «Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом».

Експертиза заявила про канонічний зв’язок УПЦ МП із РПЦ на основі таких висновків:

1. Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із Російською православною церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.

2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини з цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права, є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.

3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.

Експерти зазначають, що в УПЦ відсутнє документальне підтвердження виходу представників УПЦ із керівних органів управління РПЦ.

В УПЦ назвали експертів упередженими і заявили, що вони «видали бажане за дійсне», а сама експертиза була «незаконною, проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».

Юридичний відділ УПЦ (МП) висловив недовіру експертам, оскільки вони неодноразово «робили відверто ворожі заяви щодо вірян УПЦ, проявляючи релігійну нетерпимість та ворожість».

Прискіплива увага до УПЦ почалася у листопаді минулого року після хвилі обшуків СБУ у храмах організації. За підсумками обшуків там знайшли проросійську літературу, російські паспорти, листування з «кураторами із Москви».

Згодом президент Володимир Зеленський наказав перевірити УПЦ на наявний зв’язок з країною-агресором. Депутати ж почали розробляти проєкт щодо закриття в Україні організацій, якими керує росія.

Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»