“Придніпров’є 2021”: кожен лот АРМА – це квиток на війну

 Джерело

Про проблеми продажу арештованих активів, російський аміак та оцінку яєць Фаберже медведчука – розповіла представник майданчика “Придніпров’є 2021”.

КИЇВ. 5 травня. УНН. ТОВ “Придніпров’є 2021” – це комерційний майданчик, який займається організацією аукціонів. Через нього, зокрема, продають арештоване майно, об’єкти приватизації, та майно збанкрутілих підприємств. За понад 10 років існування майданчик співпрацював з Нацагентством з розшуку та менеджменту активів, Фондом держмайна, банками та іншими структурами.

Однак у публічному просторі про компанію дізналися після скандалу з продажем російського арештованого аміаку, адже саме через них АРМА реалізувало актив. УНН поспілкувався з заступницею директора “Придніпров’є 2021” із взаємодії з держорганами та ЗМІ Оксаною Венською, яка розповіла, про труднощі з продажем арештованих активів, чи була заниженою ціна російського аміаку та які цікаві активи потрапляють на майданчик для продажу.

– Як нам відомо, попри назву “Придніпров’є 2021” вже далеко не перший рік працює в Україні. Розкажіть, як довго існує цей майданчик і чому така назва?

Підприємство “Товарна біржа Придніпров’є” було зареєстроване у 2010 році, воно займалося організацією торгів. На той час проводили торги для банкрутних підприємств, а також для банків. Наприклад, ми співпрацювали з Ощадбанком, коли потрібно було реалізувати якесь заставне майно. Також до нас зверталися, коли треба знайти покупця за найвищою ціною. Коли замовник передбачає, що це має бути декілька претендентів, то вони замовляли торги, і хто дасть найбільшу ціну – той і визначався переможцем.

У 2021 році вийшов новий закон, про отримання ліцензії, в якому було вказано: якщо ти біржа, то маєш отримати ліцензію на проведення й організацію торгів. Але це малося на увазі в розрізі закону про фінпослуги. Ми не мали наміру працювати з цінними паперами або на ринку фінпослуг, тому, відповідно до закону, ми не могли використовувати слово “біржа” в назві. Тоді ми пройшли реорганізацію і стали ТОВ “Придніпров’є 2021”. Тобто у нас в назві зазначена дата реорганізації. А Придніпров’є – бо основне місце реєстрації у нас в Дніпрі, тому вона і мала таку назву “Придніпров’є”.

– Ви зазначили, що працювали з банками. А чи може до вас прийти звичайна людина, яка хоче щось продати на аукціоні?

Так, може. Ми можемо вам запропонувати декілька форматів. Наприклад, ми продаємо серед своїх покупців – це розміщується у нас на сайті. Взагалі у нас на сьогодні є три майданчики, на яких ми розміщуємо оголошення. Один – це наш особистий. Також є державний майданчик “Prozorro.Продажі”. Там є три напрямки, і ми акредитовані на всіх трьох. Тобто, ми можемо торгувати усім, чим торгує Prozorro. Це і Фонд держмайна, і банкрутство, і аукціони земельні, там є цілий перелік. Останню акредитацію ми отримали наприкінці 2022 року – ЦБД-1 – це Фонд гарантування вкладів. Також у Prozorro є така послуга, як добровільний продаж. Тобто ви можете ще розміститися на Prozorro, це дасть більше охоплення. І також ми маємо акредитацію АРМА, та реалізуємо арештоване майно.

– Щоб працювати з АРМА, ви проходили спеціальний конкурс?

Так. Кожний державний орган оголошує конкурс, і там є цілий ряд умов. Наприклад, щоб пройти акредитацію на Фонд гарантування вкладів, треба було внести гарантійний внесок 1,6 млн грн, мати відповідний статутний фонд, певне програмне забезпечення (ПЗ). От кажуть, що є проблема, мовляв, не можуть нас знайти. Це через те, що кожен орган вимагає своє ПЗ, ми не можемо користуватися одним і тим самим. Тому у нас є ПЗ для АРМА, для Prozorro, окремо – наше. Також ми плануємо акредитуватися ще в податковій для реалізації заставного майна, то там буде ще четвертий програмний комплекс.

– Тобто це все різні сайти для різних органів?

Так, це різні сайти. Коли ви будете шукати “Придніпров’є 2021”, перше, що вам висвітиться – це “Prozorro.Продажі”, бо це велетенський сервіс, якому ми платимо чималу суму на місяць за маркетингові послуги. Уявляєте на скільки потужно обслуговується цей сервіс? І там 46 бірж, кожна з яких платить оці кошти, але там і інша винагорода. Коли ми реалізуємо майно через “Prozorro.Продажі”, ми отримуємо винагороду десь 2%, але без обмежень. От з АРМА у нас начебто більше – 5%, але там обмеження – не більше 500 тис. грн. На скільки грошей ми б не продали, максимально можемо отримати 500 тис. грн.

А в “Prozorro.Продажі” винагорода може мільйонами вираховуватися. Якщо ми продаємо великий об‘єкт, то це гарна винагорода, яка дозволяє перекривати оці всі витрати, пов‘язані із маркетингом тощо.

– В парламентській ТСК, яка розслідує питання продажу російського арештованого аміаку, була до вас претензія, що не всі могли знайти у вас ці лоти або не відкривалися посилання. Це також пов’язано з різним програмним забезпеченням?

Коли шукаєш “Придніпров‘є 2021”, перше, що випадає – сайт Prozorro. І вони в Prozorro написали “аміак” і звичайно, що нічого не знайшли. Бо його там немає.

І ще вони, нас звинуватили в тому, що якісь посилання наші не відкриваються. Річ у тім, що в кінці року ми проходимо кожен раз акредитацію до АРМА. І в грудні були виставлені нові умови до програмного комплексу, які вимагали підвищення безпеки, тож ми змінили командний рядок. Але це вже було після того, як ми реалізували майно. Тому це не перешкоджало покупцям під час аукціону. А тепер те посилання не відкривається, бо аукціон вже завершився, і після того ми поміняли ПЗ.

Насправді, ми навіть самі обдзвонювали потенційних покупців. Ринок аміаку – він дуже вузький. І покупців, які можуть купити 5 тисяч тонн аміаку, можна перерахувати на пальцях двох рук. Ми всіх повідомляли в телефонному режимі – немає жодної скарги, що хтось не зміг зареєструватися. Невже ви думаєте, що якби хтось був зацікавлений і не міг зареєструватися, то не підняли б галасу? У нас на одних торгах було 5 учасників. Тож, казати, що ми не забезпечили ринковість – це не відповідає дійсності.

– Ви зацікавлені, щоб реалізувати актив. Але шукати покупців вас спонукає ваша бізнес-зацікавленість, чи є обов’язок? Наприклад, у співпраці з АРМА?

Немає такого обов’язку. Це наша зацікавленість у тому, щоб якомога більше людей про це знало, якомога вищу ціну запропонували. Ми на всі активи шукаємо. У нас є постійні покупці і ми обов’язково питаємо, які активи їм пропонувати, в чому вони зацікавлені. От вам план приватизації на 23 рік, ось перелік що є на АРМА, що є із банкрутного майна… Часом дуже вузький ринок покупців на певну продукцію. Рідко коли на товар покупці приходять самі.

– Вам також закидають, що аміак продавали за заниженою ціною. Як ви визначали ціну?

Закон вимагає від нас провести оцінку і зробити на неї рецензію. На будь-яку заявку. Ми провели оцінку, провели рецензію, все було у відповідності до чинного законодавства. А потім, коли з‘явилися перші публікації, що начебто ми маємо якісь проблеми з ціною, ми замовили в державних експертних установах експертизи, щоб підтвердити оцінку. Тому що, згідно із законом, ми повинні мати бездоганну ділову репутацію, і для підтвердження цього ми замовили оці експертизи, щоб ніхто нам не казав, що ми щось не так робили.

Експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підтвердила, що, наприклад, вартість 2 206 т калію, що зберігався у вагонах на станції “Жмеринка”, могла становити від 38,6 млн грн до 50,9 млн грн. Таким чином лот був проданий за ринковими цінами.

Загалом від реалізації аміаку ми отримали 1,3 млрд грн, які, до речі, були направлені на ЗСУ – АРМА ці кошти вкладає у військові облігації.

І щоб ви розуміли, я була присутня на цій ТСК в режимі відеоконференції. 4 години була ТСК, а мене так і не вислухали. Тож вони не були зацікавлені почути нас, це були чистої води звинувачення. І висновки, що ми нікому невідома біржа – мені здається, що це суб‘єктивна думка окремо взятого члена ТСК, який не має перетинань з цим ринком.

– Ви, коли проводите оцінку, є якась кимось визначена мінімальна ціна, чи ціну визначає оцінювач?

Спочатку ми питаємо в оцінювачів, як вони оцінюють, вони нам дають приблизну вартість. Ми починаємо дивитися, вивчати, складати свою думку – доводиться бути фахівцем майже у всіх галузях продажу. І якщо ми бачимо, що оцінка занадто низька, ми просимо підняти, тому що нам буде “гаряче”. Дуже часто ми просимо про це оцінювачів, щоб потім у правоохоронців не було до нас питань.

– Якщо в АРМА чи у Фонду держмайна виникають питання до оцінки, то вони ж можуть до вас звернутися і провести оцінку повторно. У вас такі випадки були?

Ні, до цього не було. По цим лотам немає судів, немає жодної скарги. І треба розуміти, що аміак це доволі сезонний товар. Тобто, у грудні-січні, наприклад, на світовому ринку була вартість трохи більш як 1 тис. євро за тонну, а вже в лютому вона впала до 600—700 євро за тонну. І треба зважати на цю сезонність.

Окрім того, весь товар, який зараз іде російський, він до нас приходить в режимі митного контролю. І як це розмитнювати – на сьогодні механізму у законодавстві немає. І хоч ми і пишемо, що покупець зобов‘язаний сплатити мито – це не передбачено чинним законодавством. Тож, ми просто попереджаємо людей, що у них може бути проблема. По суті кожен лот АРМА – це квиток на війну.

– Якщо так, навіщо вам взагалі братися за ці арештовані активи?

Це неоціненний досвід співпраці з держорганами, неоціненний досвід розвитку і напрацювання постійної клієнтської бази, яка зацікавлена в розширенні бізнесу.

– Тобто загалом ви позитивно оцінюєте співпрацю з АРМА?

Добре оцінюю співпрацю. Це доволі ефективний орган, який працює в надважких умовах. Тому що дуже законодавчо неврегульована ця діяльність. І це дозволяє потім розказувати, що щось було не так, і щось не дороблено. А насправді це законодавчі прогалини, які треба просто поступово усувати і робити більш досконалим законодавство. В законі у нас визначено, що державні органи можуть робити тільки те, що чітко визначено законом. А у нас робота АРМА поставлена в такі рамки, коли немає чітких визначень, як це має проходити до деталей, але при цьому є обов‘язок реалізувати.

– Часто на майданчик покладають обов’язок зберігання товару, як ви з цим працюєте? У вас є склади?

У нас є свої склади. Коли ми проходимо акредитацію на АРМА, ми маємо показати, що в нас є власні приміщення чи орендовані. От у нас в трьох областях є свої приміщення. А по інших областях у нас є орендовані приміщення. Але інколи нам це не допомагає, бо приходить запит, наприклад, на зберігання мороженої риби. Зараз якраз маємо такий запит. То нам треба спеціалізований холодильник знайти. Або якось ми приймали волоські горіхи, а там специфічна температура зберігання – 4-5 градусів. І кожен раз під конкретну позицію, якщо у нас немає власних потужностей, ми шукаємо на ринку, бо ми маємо забезпечити збереження товару.

– В результаті майданчик заробляє лише відсоток, про який ви говорили, і за нього ви маєте забезпечити й зберігання?

І зберігання, і транспортування, оцінки, рецензії, експертизи – це все робиться нашим коштом. Тобто, ця діяльність на межі прибутковості. Але це охоплення певної аудиторії людей, це можливість запропонувати певний спектр послуг. Коли до тебе приходить людина і каже: ”Я щось хочу купити”. Ти починаєш пропонувати і це, і це. Тоді вдається більш повно реалізовувати. А інколи треба продати таку річ, що сидиш і думаєш, а кому це добро може бути треба… Як ми продавали колись “туалет”, що стояв посеред поля, а це був комплекс по зберіганню чи то пшениці, чи то соняшника. Таке ми продавали і продали, бо треба продавати.

– Співпрацюючи з АРМА, чи можете ви відмовитися продавати якийсь актив?

Ні, ми не маємо такого права. Що б вони мені не дали, я його беру, оцінюю, хоча інколи я відразу розумію, що це продати не можна, бо це нікому не потрібно. От нещодавно ми продавали кукурудзу на території, де заміновано. Хто її візьме, ту кукурудзу? Кому вона треба. Але я повинна обов‘язково зробити оцінку – це близько 50 тис. грн з рецензією і всіма справами. І потім виставляємо такий актив на аукціон, якщо тричі не знайшовся покупець, лише тоді повертаємо назад до АРМА як нереалізоване майно. І ти професійним оком завжди бачиш, що продати буде неможливо, але ти маєш нести всі ці видатки.

– Тобто у вас немає розумних строків реалізації, а є лише кількість разів?

Так, тричі я маю виставити на аукціон. Ну от розумні строки… От по аміаку ми могли б звичайно виставити все, але Одеса (“Одеський припортовий завод”, на зберіганні якого був аміак, – ред.) каже, що не виставляйте, поки ми не відвантажимо попереднє. І там же це було пов’язано із ймовірністю екологічної катастрофи, що туди могли щось запустити. Тож доводиться підлаштовуватися під ситуацію, під конкретну потребу.

От нещодавно ми соняшник продавали. Він був на початку війни в районі Слов’янська. Ми його вивезли в район Синельникова, там поряд прилетіло. А соняшник той зберігався насипом, і коли ми його почали вивозити, нижні шари всі злиплися. Але хто там приймав? Кого ми в Слов’янську знайшли, коли там вже почали бомбити. Підписали – відправили – проводимо аналіз, а там сорності більше, ніж москалів у нас зараз на території. І ми його тільки з третього разу з максимальним пониженням змогли продати.

– Якщо не знайшовся покупець, ви виставляєте повторно за зниженою ціною?

Так, АРМА, наприклад, визначає торги з пониженням. Перші торги проводяться за ринковою вартістю на підвищення. Стартова ціна других автоматично знижується на 10%, третіх – 20% знижки для стартової ціни. В залежності від того, який тип активу, максимальне пониження йде від 50% для нерухомого майна, до 30% для рухомого, в разі, якщо актив зовсім неліквідний. Умови призначення аукціонів завжди офіційно узгоджуються із замовником.

А в Prozorro ціна може впасти аж до 1%. А, наприклад, в банкрутстві (реалізація майна банкрутів – ред.) рівень падіння ціни визначає Комітет Кредиторів, і вони можуть вирішити – падіння ціни відбуватиметься на 3, 5, 7, або аж до 99%.

– Якщо не вдається продати майно, всі ці витрати на оцінку і все інше компенсуються?

Не компенсуються. От я поторгувала три рази, віддала майно і все, це просто мої видатки.

– І часто такі активи, які не вдається продати, до вас потрапляють?

Так.

– Який це приблизно відсоток?

На один проданий актив припадає два непроданих. Це – тільки активи АРМА.

– А чи були випадки, коли ви думали, що товар “безнадійний”, та все ж знайшовся покупець?

Так, була у нас олія, в якої сплив термін придатності. Ми не думали, що протерміновану олію можна комусь продати. Продали!

– А невідомо для чого його купили?

Для техобробки деталей. Їм потрібно було будь-яке мастило, вони подивилися, що за ціною воно більш-менш, в продукти це вже застосовувати не можна, вони його купили. Я не, думала якщо чесно, що це можливо. Це 42 тонни – дві машини.

– А з іншим майном, наприклад ФДМУ, як відбувається?

ФДМУ – це взагалі завжди безпроблемні активи. Ти розумієш, що ти заплативши кошти, отримаєш свій актив, без жодних проблем і бойових дій. Банкрутні активи – ти теж купуєш “кота в мішку”. На ФДМУ завжди є претенденти. Як правило, це зрозумілий актив, який можна приїхати, помацати, подивитися. Ти розумієш: що там написано, те ти і отримаєш. А у АРМА ти щось купив, а в дійсності це може бути щось зовсім інше. І це кожен раз.

Торік ми продавали кукурудзу в Миколаївській області. Які там були розборки, щоб забрати ту кукурудзу! І правоохоронці включалися, і бандити якісь приїжджали, і наші покупці десь тільки в кінці грудня змогли скосити ту кукурудзу. Вона ж була в полі, це не склад. То вони в жовтні її придбали і лише в кінці грудня змогли її вивезти.

– І все одно знаходяться покупці?

Ми зазвичай всім роз’яснюємо всі ці ризики, всі ці моменти. Ну от в режимі митного контролю, а як забирати? А я кажу не знаю, ні в Митному кодексі, ні в податковому цього не прописано.

От зараз у нас готується на продаж актив – газ. І покупці дзвонять і питають – а акцизний збір входить в ціну? Коли його арештовували акциз був 0 на газ, зараз він є. То ми написали листа до податкової і чекаємо, поки вони нам щось роз’яснять.

А про транзитний режим митного контролю – збиралися на рівні КМУ і вирішували це питання.

– А щодо “транзиту” зверталися до митниці або податкової?

Ми звертаємося до АРМА. Ми не можемо перестрибнути, ми звертаємося до них, кажемо про проблему, а вони вже звертаються із відповідним роз’ясненням.

– Хочу трохи детальніше уточнити щодо співпраці з Prozorro. Зараз у ЗМІ протиставляють “Придніпров’є 2021” і Prozorro, мовляв, треба всі ці торги переводити туди. Хоча коли ми заходимо на Prozorro, ми купуємо також і через ваш майданчик?

Так, ми теж є у переліку майданчиків Prozorro із найповнішою акредитацією. Із загального списку майданчиків, лише 13 мають повну акредитацію. І хто заважає всім іншим біржам подати документи на конкурс в АРМА? Ніхто. Ми з 2020 року, вже три роки підряд, подаємо купи окремих документів для цього, маємо відповідати всім вимогам, кожен раз підганяємо ПЗ під нові вимоги, бо кожен рік вони посилюють вимоги до безпеки.

Я вам розкажу історію. АРМА зверталося до нас з проханням розмістити їх актив на Prozorro, щоб більше охоплення було. Кажу: “Добре, давайте поговоримо про це”. Prozorro візьме з мене більше, ніж я отримаю від вас винагороду, як мені з ними розраховуватися? Тому що там це можна розмістити тільки в розділі добровільна реалізація, а в цьому розділі винагорода Prozorro складає 5% від вартості, і без обмежень. А в мене 5% взагалі, з яких я вже понесла витрати на оцінку та інше.

Ми зустрілися з Prozorro, щоб обговорити, як це можна зробити. Вони кажуть: “Давайте ми спробуємо позустрічатися з АРМА”. Вони позустрічалися, між собою щось намагалися узгодити. Але, я так розумію, що без внесення відповідних змін до законодавства це неможливо.

– Ще хочу уточнити – якщо, наприклад, ви проходите акредитацію АРМА, ФДМУ і всі решта – чия акредитація найбільш вимоглива?

Важко сказати, всі вимоги високі. Ти маєш і організаційно відповідати, і за кількістю працівників, і за розміром статутного фонду, і за програмним забезпеченням – багато вимог. Як на мене, то найбільш вимоглива, на мою суб’єктивну думку, була в ФГВФО, бо там 1,6 млн треба покласти їм на рахунок і він там лежить. Просто з оборотних коштів ти вийняв, нащо – незрозуміло.

– А скільки взагалі відбувається торгів на майданчику одночасно?

Максимум, що ми проводили паралельно – це троє торгів, це наш максимальний рекорд. Це коли двоє були Prozorro, а одні – АРМА.

– А після повномасштабного вторгнення якось помінялася ситуація? Лоти, які до вас почали потрапляти – щось змінилося?

По-перше, перших пів року 2022 року не було нічого – взагалі пусто. Спочатку ожила АРМА – почали більше арештовувати активів. Перші торги ми провели для них. Десь до кінця року почав ринок Prozorro рухатися, почали арбітражні керуючі щось виставляти. Фонд держмайна почав виставляти якісь приватизаційні лоти. Зараз ми бачимо, що, як на мене, десь з березня ринок геть ожив. Люди почали відчувати, що можна щось купувати, вкладати кошти.

Дуже багато іноземців цікавляться активами українськими. Багато бачу, і по лотах АРМА. Але у них виникає когнітивний дисонанс, коли вони чують, які завдання їм треба вирішувати. То я ще не бачила жодного іноземця, який би ризикнув зареєструватися. Але дзвонять.

– А чим найчастіше іноземці цікавляться?

Нерухомість в Києві, якісь великі промислові будівлі, з великою кількістю обладнання. Більшість покупців про це питають, просять повідомляти, коли щось подібне виставляється. От на такі активи попит є завжди.

– Часто на майданчиках можна знайти побутові речі: іграшки дитячі, меблі, різне. Чи є інтерес до таких побутових дрібничок?

Немає. Зараз виставляли майнінг ферму невеличку – нікому не треба. Електроенергія подорожчала, обладнання застаріле, нікому не потрібно. А зараз буду виставляти 20 б/у комп’ютерів – не знаю, кому вони треба. Ще тільки думаю як їх оцінювати. Тому що з майнінг фермою у нас як було? Навалом десь в куточку лежить оця майнінг ферма, і мені треба придумати, як це оцінити. А це – купка мотлоху. З комп’ютерами так само – незрозуміло, чи вони працюють та скільки разів їх впустили, коли переносили. А якось приїхали приймати ПВХ-плівку, а її вже немає, миші з’їли. Приїхали оглядати, щоб робити оцінку риби замороженої та креветки, а вони кажуть: “У нас тарганів труять”. І ти ще розумієш, що власник цього майна в будь-який момент може зняти арешт, навіть в момент, коли вже йдуть торги. В будь-який момент тобі можуть сказати, що активу немає і власник зняв арешт. І ти розумієш, що купивши цей актив, ще три роки будеш судитися.

– А чи був якийсь цікавий актив, який вам запам’ятався?

Так, були медведчуковські яйця Фаберже. Ми їх ще не реалізовували, вони ще висять у заявках. Думаємо, як їх оцінювати. Яйця справжні чи не дуже? Піди ще знайди того фахівця з яєць.