Новий президент Грузії підписав низку репресивних законів у день інавгурації

Джерело

Одразу після інавгурації 29 грудня Михаїл Кавелашвілі підписав закони, ухвалені парламентом Грузії у третьому читанні 13 грудня. Його не визнають значна частина міжнародних партнерів, чинна глава Грузії Саломе Зурабішвілі та опозиція.

Що відомо про підписані закони проросійським Кавелашвілі

Як зазначається, парламент, контрольований партією «Грузинська мрія», ухвалив закони, які правозахисники називають «репресивними», «обмежувальними» та «недемократичними».

Серед підписаних законів:

Зміни до КУпАП: заборона закривати обличчя, використання піротехніки на протестах, нові обмеження;
Зміни до Кримінального кодексу: регулювання зберігання та використання піротехніки;
Поправки до закону про збори та демонстрації;
Закон про міліцію: спрощення працевлаштування в МВС для певних категорій працівників;
Зміни до закону про державну охорону: Саломе Зурабішвілі більше не матиме держохорони;
Поправки до виборчого кодексу: збільшення частки мажоритарного елементу на місцевих виборах;
Зміни до закону про державну службу: полегшення звільнення за політичними мотивами, на думку правозахисників.

Також з 30 грудня набули чинності норми, що передбачають:

Штраф 2000 ларі за використання піротехніки чи лазерів на протестах;
Штраф 2000 ларі за закриття обличчя маскою чи іншими способами;
Штраф 1000 ларі за перекриття дороги транспортними засобами, плюс позбавлення водійських прав на рік;
Штраф 1000 ларі за розміщення плакатів без дозволу (замість 50 ларі раніше);
Збільшення штрафів за повторні порушення до 2000–3000 ларі;
Штраф 2000 ларі за незаконне носіння форми МВС чи подібного одягу;
Штраф 5000 ларі за участь у блокуванні доріг (раніше 500), та 15 000 ларі за організацію (раніше 5000).

Колишня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала підписані закони новою хвилею репресій.

Це чергове обмеження свободи зібрань і легалізація чисток у державних структурах, — заявила Зурабішвілі.

Що відомо про скандальні вибори президента у Грузії

Зокрема, нового “президента” обирали члени виборчої колегії, абсолютну більшість яких складали представники провласної партії “Грузинська мрія”.

Колишній футболіст, представник «Сили народу», був єдиним кандидатом.

Грузинська мрія» заявила, що інавгурація нового президента відбудеться 29 грудня поточного року.

Політичні сили, які за підсумками виборів пройшли до парламенту, але відмовилися від депутатських мандатів, зробили спільне звернення до ЄС.

Лист адресовано Верховному представнику Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і міністрам закордонних справ країн-членів ЄС.

У зверненні йдеться, що Грузія стикається з безпрецедентною політичною кризою, яка вимагає негайних дій від Євросоюзу.

Зауважується, що обрання Михайла Кавелашвілі шостим президентом Грузії погіршує і без того складну ситуацію. Автори звернення нагадують, що Кавелашвілі був одним з ініціаторів закону про іноагентів і часто займається активною антизахідною пропагандою. А після обрання “самопроголошеним і нелегітимним парламентом” у нього нібито не буде ні незалежності, ні легітимності.

28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.