Джерело: Facebook-сторінка автора
Угода про рідкісноземельні метали, яку ще кілька тижнів тому презентували як технічну домовленість, за цей час трансформувалась у проєкт створення великого американського інвестиційного фонду за участі України. Але аналізувати цю угоду наразі не має практичного сенсу з однієї простої причини – її просто не існує.
У медіа оприлюднено кілька різних варіантів документу, які відрізняються між собою кількістю сторінок та іншими деталями. Але всі вони мають спільну рису – повну відсутність ключових деталей, які для нас дійсно важливі. У додатках, де мали б бути конкретні суми внесків від США та України, стоять прочерки. Уточнення щодо того, які саме корисні копалини чи інфраструктурні проєкти охоплює угода – відсутні.
Тобто зараз це досить сирий документ про створення інвестиційного фонду за американським законодавством, який, за логікою, має стати предметом переговорів між Україною та США. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга вже підтвердив, що такі переговори ведуться.
Потенційно ця угода може мати цінність для України. Якщо все піде за правильним сценарієм, вона може привести до нашої країни великий американський бізнес, який управлятиме інвестиціями в українську інфраструктуру та видобувну промисловість. А разом із американським грошима — можливе підвищення стандартів управління, захисту прав інвесторів та верховенства права. Адже жодна серйозна компанія не вкладатиме гроші у слабку корумповану країну, де будь-який чиновник може зупинити міжнародний бізнес одним рішенням, а кримінальні провадження – це часто спосіб рейдерства.