Автобусні рейси в Україні нелегальними перевізниками – як з цим боротися

Чому нелегальні перевезення стали системною проблемою

За словами засновника компанії KLR Bus, тіньовий сегмент міжнародних перевезень в Україні давно вийшов за межі поодиноких порушень. Йдеться про паралельну інфраструктуру з власними маршрутами, рекламою та фінансовими потоками. Як зазначає Андрій Хоркавий, тіньовий сегмент не лише позбавляє державу податкових надходжень, а й створює прямі ризики для пасажирів.

“Нелегальні перевізники працюють без ліцензій, страхування та належного технічного контролю. Обираючи таких операторів, пасажири ризикують не лише гаманцем, а й власною безпекою”, – наголошує він.

Експерт також звертає увагу, що через “сірих” перевізників легальні компанії опиняються у нерівних конкурентних умовах. За різними оцінками, у тіні може перебувати близько 30% ринку пасажирських перевезень.

Європейський підхід: контроль, цифровізація і відповідальність

У своєму блозі Хоркавий наводить у приклад правила автобусних перевезень у країнах Євросоюзу. Там ринок регулюється комплексно – від доступу перевізника здійснювати міжнародні перевезення до технічного стану транспорту і соціальних стандартів для водіїв.

У Польщі, зокрема, боротьба з нелегалами має системний характер і передбачає регулярні перевірки як на дорогах, так і безпосередньо в компаніях.

“Європейська модель показує, що ефективність досягається не разовими рейдами, а поєднанням контролю, цифрових інструментів і реальної відповідальності”, – зазначає Андрій Хоркавий.

Експерт також звертає увагу на досвід Румунії, де електронні системи відстеження перевезень товарів з високим податковим ризиком ускладнюють роботу тіньових схем. На його думку, подібні принципи можуть бути адаптовані й для перевезень в Україні.

Шлях України до прозорого ринку пасажирських перевезень

В Україні боротьба з нелегальними перевезеннями досі здебільшого зводиться до рейдових перевірок. За оцінками експертів, у тіні може перебувати близько третини ринку, а класичні інструменти контролю не руйнують саму систему.

“Детінізація – це не посилення рейдів. Це демонтаж тіньової інфраструктури, удар по організаторах схем і синхронізація транспортного та податкового контролю”, – вважає засновник KLR Bus.

Позитивними сигналами він називає розвиток цифрових рішень, зокрема Transport Data Hub, а також міжвідомчу співпрацю податкової служби, прикордонників і Бюро економічної безпеки. Саме системне масштабування таких інструментів, за його словами, може зробити 2026 рік переломним для ринку міжнародних автобусних перевезень.