Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки і оновила кліматичний план

Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки у межах адаптації до європейської кліматичної політики, визначивши напрямки, це має дозволити залучити ресурси з ЄС, також оновлено кліматичний план, повідомили у Мінекономіки у п’ятницю, пише УНН.

Уряд затвердив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року

Документ, як вказано, “визначає бачення та ключові напрями декарбонізації економіки і створює єдину рамку для координації дій держави, бізнесу та міжнародних партнерів на шляху до кліматичної нейтральності”.

Очікувані результати:

• додаткове зростання ВВП до +2,1% до 2035 року;
• зниження енергоємності економіки більш ніж удвічі;
• розвиток нових секторів (біометан, водень, технології уловлювання і зберігання CO₂);
• понад 4 ГВт розподіленої генерації;
• створення нових зелених робочих місць та підтримка трансформації регіонів;
• посилення інвестицій у модернізацію та енергоефективність.

Впровадження стратегії, як очікується, “допоможе адаптувати економіку до європейської кліматичної політики, зокрема CBAM, та розширити доступ до кліматичних фондів та фінансових інструментів ЄС”.

Національний план з енергетики та клімату оновили

Україна також “актуалізувала Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року”, повідомили у Мінекономіки.

Оновлений документ, як повідомляється, враховує відновлення економіки, посилення енергетичної безпеки та курс на членство в ЄС, а також визначає ключові пріоритети державної політики в енергетиці та кліматі на найближчі роки.

“НПЕК спрямований на виконання міжнародних зобов’язань у межах Ukraine Facility та враховує рекомендації Європейської комісії зі звіту про прогрес України в межах пакета розширення ЄС за 2025 рік”, – ідеться у повідомленні.

План охоплює 5 ключових напрямків:

• декарбонізація (зокрема ВДЕ);
• енергоефективність;
• енергетична безпека;
• внутрішній енергоринок;
• дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Документ також містить аналітичне моделювання досяжності цілей і в перспективі стане основою для формування нових інвестиційних проєктів у сферах енергетики та клімату, зазначили у Мінекономіки.