Рівень безробіття в Україні: умови виплат і як отримати допомогу

Попри війну та поступове відновлення ринку праці, в Україні офіційно зареєстровано понад 94 тисячі безробітних. Найбільше людей без роботи у Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях, водночас роботодавці продовжують відчувати гострий дефіцит кадрів – особливо серед кваліфікованих робітників, водіїв і лікарів. Про це пише УНН посиланням у відповідь на запит від Державної служби зайнятості.

Рівень безробіття в Україні: що показують актуальні дані

За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 червня в Україні зареєстровано 94267 безробітних. З них – 75807 чоловіків та 18460 – жінок. 

За віковими групами

• до 35 років – 19039 українців;
• 34-44 років – 27496 українців;
• 45-55 – 27420 українців;
• понад 55 років – 20321 українців.

За освітою

• вища – 38630 українців;
• професійно-технічна – 34,1 тис. українців;
• загальна середня – 21537 українців.

За регіонами

У топ-3 регіонів за кількістю зареєстрованих безробітних входять: Дніпропетровська (7289), Харківська (6983) та Полтавська (5782) області.

Найменше безробітних зареєстровано у Чернівецькій (1899), Закарпатській (1377) та Луганській (577) областях. У Києві зареєстровано 1915 безробітних, а у Київській області – 3991.

Як повідомили у Держслужбі зайнятості, упродовж січня-травня 2026 року за сприяння Державної служби зайнятості було працевлаштовано понад 125 тис. шукачів роботи, з них – 52 тис. зареєстрованих безробітних.

Також у відомстві розповіли, що станом на початок червня 2026 року у базі даних налічувалося 61 тис. вакансій. Одночасно, на “Єдиному порталі вакансій”, який було створено органом для розширення можливостей пошуку роботи і який об’єднує інформацію бази даних служби зайнятості та провідних українських сайтів з пошуку роботи (work.ua, robota.ua та інших), було розміщено 241 тис. вакансій.

Найбільш затребувані професії 

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників. Зокрема за такими професіями як: швачка, водій, електромонтер, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, оператор верстатів з програмним керуванням, верстатник деревообробних верстатів, токар, столяр, зварник, машиніст екскаватора, автослюсар тощо.

Також спостерігається значний дефіцит лікарів різної спеціалізації (сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр).

На “Єдиному порталі вакансій” найбільше пропозицій роботи наразі пропонується для:

• працівників сфери торгівлі та надання послуг: продавець, адміністратор, кухар, бариста, торговий представник, офіціант, охоронник, пекар; кваліфікованих робітників: водій, слюсар, комплектувальник, електрик, швачка, електромонтер;
• для професіоналів та фахівців: бухгалтер, інженер, лікар, механік, експедитор, медична сестра, технолог,
  вчитель;
• для некваліфікованих робітників: вантажник, прибиральник(ця), комірник, підсобний робітник.

Слід зазначити, що суттєвий попит за окремими професіями зумовлений значною плинністю кадрів у цих галузях. Так, досить часто змінюють роботу продавці, офіціанти, баристи, підсобні робітники, вантажники. Крім того, завжди найбільше вакансій подається за професіями, які зустрічаються майже в усіх галузях економіки. Для прикладу – водій, бухгалтер, юрист, економіст

Основні причини безробіття

Основною причиною безробіття в Україні, як зазначили у Держслужбі зайнятості, сьогодні є руйнування підприємств та інфраструктури внаслідок збройної агресії рф, релокація бізнесу, скорочення або припинення діяльності окремих підприємств, що призводить до втрати робочих місць.

Також загострюється питання структурного безробіття, коли існує суттєва невідповідність між кваліфікацією та навичками шукачів роботи і потребами роботодавців. Частина шукачів роботи потребує спеціального професійного навчання або підвищення кваліфікації щоб відповідати потребам ринку праці. Одним із чинників безробіття є також територіальна невідповідність попиту і пропозиції робочої сили

Також у відомстві наголосили, що внаслідок внутрішньої міграції населення та релокації бізнесу зростає попит на працівників у відносно безпечних регіонах, а на прифронтових територіях, навпаки, економічна активність скорочується. Тобто, вакансії та шукачі роботи часто зосереджені в різних регіонах, що ускладнює працевлаштування через обмежену мобільність населення.

Право на виплати у разі настання безробіття мають незайняті застраховані громадяни, тобто ті, хто офіційно працював та сплачував страхові внески, а також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце – у разі реєстрації відповідних осіб як безробітних.

Як оформити допомогу по безробіттю

Для отримання допомоги по безробіттю людина подає заяву про надання статусу зареєстрованого безробітного та призначення допомоги по безробіттю. Документи подаються до будь-якого зручного для відвідування Центру зайнятості незалежно від наявності або відсутності у такої людини зареєстрованого місця проживання (перебування) в один із способів:

• особисто, під час безпосереднього відвідування центру зайнятості;
• в електронній формі засобами державного вебпорталу електронних послуг ( Портал Дія) або через електронний кабінет шукача роботи вебсайту Державної служби зайнятості;
• за допомогою мобільного додатку Державної служби
  зайнятості, а для осіб, які після введення воєнного стану перебувають на
  територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, за допомогою мобільного додатка Порталу Дія.

Допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного. Тривалість виплати допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 90 календарних днів, а для людей передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу) – 360 календарних днів.

У яких випадках можуть позбавити виплат по безробіттю

Допомога по безробіттю може бути припинена у разі:

• закінчення строку її виплати;
• припинення реєстрації безробітного з підстав, зокрема – у разі:
• працевлаштування, забезпечення себе роботою
  самостійно;
• поновлення зареєстрованого безробітного на
  попередній роботі;
• вступу на навчання за денною формою здобуття освіти;
• призначення допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком
  лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного нагляду;
• досягнення зареєстрованим безробітним пенсійного
  віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
• поданням зареєстрованим безробітним заяви про
  припинення реєстрації тощо.