Професійні хвороби освітян – коли і як можна отримати компенсацію

Які діагнози відносять до професійних

“Хронічне професійне захворювання – таке, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно під впливом шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаних з роботою”, – пояснює Божук.

Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) мають право встановити вперше лише спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів №1662, освітяни найчастіше стикаються із захворюваннями, спричиненими перенапруженням голосового апарату. До них належать:

• хронічний ларингіт;
• вузлики голосових складок (вузлики співаків);
• контактні виразки голосових складок;
• фонастенія та неврози.

“Комісія з визнання професійного захворювання бере до уваги всю медичну документацію, зокрема термін дії основного чинника, що спричинив розвиток нозології (як правило, не менше 10 років), клінічні та інструментальні обстеження, динаміку захворювання”, – зазначає Божук.

Які професійні хвороби загрожують освітянам (інфографіка РБК-Україна)

Процедура підтвердження та виплати

Процес визнання захворювання професійним регламентується постановою КМУ №337. Територіальне відділення Держпраці надає санітарно-гігієнічну характеристику умов праці, де зазначається фактичне голосове навантаження у годинах за тиждень.

Після отримання документів від профпатологів та висновку спеціалізованої комісії, пацієнт звертається до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЄКПФО).

“Згідно з висновком ЄКПФО, ступінь втрати працездатності визначається у відсотках від заробітної плати. Команда може рекомендувати санаторно-курортне лікування у профільних закладах, курси відновлювального лікування та безоплатне отримання медикаментів”, – додає експерт.

Як підтвердити, що хвороба виникла під час професійної діяльності (інфографіка РБК-Україна)

Як уникнути хвороб: поради фахівця

Щоб зберегти професійне здоров’я, Богдан Божук радить:

• дотримуватися гігієни голосового режиму;
• виключити тютюнопаління та вживання алкоголю;
• проводити регулярну санацію вогнищ хронічної інфекції в носоглотці.

У разі виникнення органічних захворювань голосового апарату призначається терапія: інгаляції, прийом антигістамінних препаратів та фізіотерапевтичні процедури.