Президент: визначено кроки для прискорення виробництва власної балістики та антибалістики

Сьогодні під час засідання Ставки обговорювалося питання виробництва зброї. Як повідомив Президент України Володимир Зеленський одним з пунктів обговорення був розвиток ракетної програми: виробництво власної балістики та антибалістичної системи, повідомляє УНН.

“Я вдячний усім нашим фахівцям, які розвивають нашу ракетну програму та працюють, зокрема, на виробництво ефективної української балістики та антибалістичної системи. Сьогодні ми провели фактично ревізію спроможностей і визначили кроки, які прискорять виробництво, випробування та застосування”, – йдеться у повідомленні глави держави.

До обговорення виробництва озброєння були залучені і виробники.

“І говорили також із самими виробниками про те, що потрібно від держави, від адміністративних рішень, від фінансування, щоб максимально збільшити всі типи українських спроможностей і забезпечити глибокі формати тиску на Росію, її спроможності на фронті, а також на її здатність затягувати війну”, – повідомив Президент Зеленський.

Серед визначених пріоритетів, окрім розвитку ракетної програми, також виробництво дронів усіх типів, НРК, засобів РЕБ, військової техніки.

Президент доручив МЗС та МОУ зосередитися на роботі з партнерами, що може принести додаткове фінансування на виробництво. Він також наголосив на подальшому виконанні плану далекобійних санкцій та санкцій середньої дальності, які вже показали, що обмеження російської здатності воювати напряму залежить від поширення на російські соціальні групи відчуття, що війна прямо впливає на повсякдення. Також були розглянуті обсяги й терміни постачання тих засобів ППО, які потрібні фактично в щоденному режимі.

“Найближчими днями ключовий пріоритет у всій дипломатичній роботі, в усіх зустрічах і перемовинах – саме ППО для України”, – наголосив глава держави.

Додамо

Повномасштабна війна підштовхнула Україну до активного розвитку власного озброєння від безпілотних апаратів, як наземних, так і літальних, до ракет. Приватні українські компанії вже заявили про підготовку до серійного виробництва балістики. Зокрема, компанія Fire Point планує завершити кодифікацію ракети FP-7 із дальністю до 300 кілометрів до кінця цього року. Аналогічну процедуру має пройти FP-9 із заявленою дальністю до 900 кілометрів. Саме після завершення процедур з сертифікації та кодифікації розпочнеться серійне виготовлення цих ракет і їх постачання Збройним силам України. 

Також Україна виступила ініціатором створення пан’європейського антибалістичного щита Freyja. Основою цієї системи протиповітряного захисту є українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x, створена українським виробником Fire Point. Її називають аналогом американської системи Patriot PAC-3. Однак українські ракети значно дешевші – очікується, що їхня ціна близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську.

Як розповіли в компанії Fire Point, проєкт Freyja створювався таким чином, щоб була змога  інтегрувати в нього компоненти іноземного виробництва, як, наприклад, радари німецької компанії Hensoldt. 

Як заявив співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, ключова відмінність проєкту Freya у незалежності від зовнішнього контролю. Він пояснив, що сучасні західні системи ППО часто працюють у форматі закритої архітектури, коли країна-постачальник або виробник фактично зберігають контроль над критичними елементами системи.

“Freyja – це про перехоплення балістики. Ми запропонували панʼєвропейський антибалістичний щит на базі нашого перехоплювача і на базі відкритої архітектури та програмного рішення, яке буде доводити до енд-юзера, що ніколи це рішення не може бути вимкнуте ні заводом-виробником, ні компанією, яка їм це продала, ні країною, яка їм це продала”, – пояснив він.

Про готовність долучитися до антибалістичної програми вже заявила Данія. Також свої наміри взяти участь у проєкті озвучували Німеччина, Франція, Норвегія та Швеція. 

Президент Зеленський також днями заявив, що питання антибалістичної системи Freyja буде обговорюватися в рамках саміту НАТО, якій пройде 7-8 липня в Анкарі.