Борги дорожніх будівельників рф зросли на 147% за пів року, понад третина компаній на межі банкрутства – розвідка

Понад третина системотвірних підприємств інфраструктурного будівництва рф, зокрема дорожніх підрядників, опинилася на межі банкрутства. Причина в затримках оплати за державними контрактами, які лише посилили вже наявні проблеми з ліквідністю та борговим навантаженням. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки, пише УНН.

Деталі

У зверненні до голови уряду рф м.мішустіна президент рспп о.шохін закликав терміново вжити заходів для стабілізації ситуації, попередивши про ризик швидкої деградації одного з пріоритетних секторів російської економіки.

Фінансовий стан інфраструктурних компаній стрімко погіршується. Сукупні збитки підприємств транспортного будівництва за останні роки перевищили 3,6 млрд дол. США (280 млрд рос. руб.). Майже 30% компаній перебувають у зоні високого боргового навантаження та дефіциту ліквідності.

Накопичується і заборгованість за державними контрактами: значна частина найбільших замовників не забезпечила своєчасної оплати вже укладених угод, тож підрядникам доводиться покривати касові розриви банківськими кредитами.

Серед інших симптомів – різке зростання дебіторської заборгованості. Упродовж 2026 року вона збільшилася на 147,2%: з 2,60 млрд дол. США (202,5 млрд рос. руб.) у січні до 6,42 млрд дол. США (500,7 млрд рос. руб.) у червні

Компанії реагують на брак обігових коштів скороченням витрат і персоналу, насамперед фонду оплати праці. Додатковий тиск створює дорогий кредит: висока облікова ставка цб рф (14,25%) суттєво збільшує вартість позикового фінансування.

За таких обставин частина довгострокових державних контрактів стає економічно збитковою, компанії виконують роботи за старими кошторисами, а фінансують їх за новими, значно дорожчими кредитами.

Криза в інфраструктурному будівництві демонструє побічний ефект переорієнтації російської економіки на воєнні потреби. Навіть формально пріоритетні цивільні галузі стикаються з дефіцитом коштів і затримками платежів, а влада фактично перекладає бюджетне навантаження на компанії та банківський сектор, – зауважують у розвіці.