Газета «Вечірній Київ» у кінці 80-х початку 90-х років опинилась в унікальному становищі, з одного боку, вона начебто була провладною газетою (зрештою, незалежних ЗМІ в СРСР не існувало), але спираючись на свій авторитет серед киян перетворилась на основний рупор опозиційних сил.
Головною такою силою в Україні був, звичайно ж — Народний рух за перебудову, силами якого була організована одна із найбільших масових акцій в історії України — «Живий ланцюг» 1990 року.
Ідея була запозичена з прибалтійських країн, які роком раніше організували живий ланцюг від Таллінна через Ригу і до Вільнюса. Проте український варіант був більш масштабним і більш тривалим, «Прибалтійський ланцюг» тривав всього кілька хвилин, тоді як в Україні він протримався майже весь день.
У «Живому ланцюзі» 1990 року, за різними оцінками, взяло участь до 5 млн українців, які взялись за руки від Івано-Франківська (який з січня до травня 1919 року був столицею ЗУНР), Львова та до Києва, загальна довжина ланцюга становила майже 800 кілометрів.
Найактивнішими в цій акції були кияни, від Софійської площі до Повітрофлотського проспекту київський ланцюг перетворився на багатолюдну процесію, подекуди люди ходили зі свічками та утворювали ланцюг з кількох рядів.
Завершилась акція багатотисячним мітингом на Софійському майдані і стала, на рівні з Революцією на граніті, символом національного піднесення і відродження України.
Згодом подібні акції стали регулярними, щороку 22 січня на День Соборності України українці утворюють ланцюги єдності на згадку про акцію, яка в свій час подарувала надію на створення Незалежної України. Ковідний 2021 рік, до речі, не став виключенням, навіть попри пандемію ланцюг єдності проведуть в онлайні, а у столиці відбудеться цілий ряд урочистостей.
День Соборності в Україні на державному рівні почали відзначати лише з 1999 року, попри те, що у 2011 році президент-утікач Віктор Янукович вирішив таке святкування скасувати, ситуація швидко змінилась після Революції гідності та на тлі російської агресії. Українська революція 1917-1921 року одразу опинилась у фокусі уваги як істориків, так і громадськості, а Акт Злуки почав розглядатись як центральна її подія.
Що цікаво, у цей день, 22 січня 1918 року також був прийнятий і IV універсал Центральної ради, в якому Україна проголошувалась: «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Наразі доволі популярною є думка, що проголошення Незалежності 24 серпня 1991 слід насправді вважати днем відновлення української державності.
Сам по собі Акт Злуки для сучасників був скоріше де-юре, ніж де-факто об’єднання країни. На думку переважної більшості істориків відбулось політично-правове об’єднання, на папері існувала одна українська держава, але при цьому і УНР, і ЗУНР продовжили діяти окремо, не в останню чергу через різних зовнішніх ворогів — більшовиків і поляків відповідно.
Та саме по собі об’єднання стало надзвичайно потужним символічним кроком, відлуння якого можна відчути сьогодні і, вочевидь, ще через багато поколінь. Тоді уперше за довгий час в історії України її лівобережна та правобережна, нехай і символічно, об’єднались в одну державу, що надихнуло українців вибороти Незалежність.
Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»
Атака на Київ: 10 постраждалих, серед них дитина, пожежі у трьох районах
Кількість жертв російських атак на Київ зросла до трьох, 10 постраждалих - мер
6 зниклих безвісти після удару рф у багатоповерхівці в Києві, для пошуків періодично оголошують хвилину тиші
Атака рф на Київ: одна людина загинула, 11 поранених