Деснянський район столиці святкує 35-річчя: сторінки історії

Джерело

Наймолодший район міста Києва має багату та цікаву історію. Історична місцевість, на якій він заснований, називалася «райська земля».

На місці сучасного району були села Вигурівщина та Троєщина, а за часів Київської Русі — князівські угіддя Юрія Долгорукого.

У лютому 1981-го року була розпочата інженерна підготовка — гідронамив та спорудження першої черги масиву. Першим було споруджено 5-й мікрорайон, далі — 6.й, 7-й, 8-й, 1-й, 3-1 та 2-й мікрорайони. У 1987-му році було розпочато спорудження другої черги масиву, а й 1991-му році — третьої черги.

Найменування «Вигурівщина-Троєщина» масив отримав 17 лютого 1987-го року і входив до складу Дніпровського району.

Архітектори Юрій Паскевич та Григорій Слуцький використали при забудові району різнокольорову райдужну розмальовку житлових будинків, що відрізняло архітектуру масиву від однотипних сірих панельних багатоповерхівок в інших районах того часу. Різнокольорові житлові будинки стали візитівкою району.

30 грудня 1987 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР зі складу Дніпровського району міста було виділено Ватутінський район, названий на честь генерала М. Ватутіна.

До складу нового району увійшли Лісовий масив, новий житловий масив Вигурівщина-Троєщина, розрахований на 300 тисяч мешканців, Дарницька промзона, мікрорайони малоповерхової забудови Троєщина, Биківня, селище Рибне та територія, яка мала назву Куликове поле.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР про утворення Ватутінського району 11 лютого 1988-го року був створений Виконавчий комітет Ватутінської районної Ради народних депутатів. До структури райвиконкому станом на перше березня 1988-го року крім керівництва, працівників бухгалтерії та технічного персоналу увійшли працівники загального, організаційно-інструкторського відділів, 138 народних депутатів та було створено лише дві комісії — у справах неповнолітніх та по боротьбі з пияцтвом. На той час райвиконком знаходився по вулиці Каштановій, 7, де зараз розташований Деснянський Центр зайнятості.

Вже через два місяці після створення району 1 березня 1988-го року створили виробничий трест з експлуатації зелених насаджень Ватутінського району міста Києва. І з весни цього року розпочалося професійне озеленення району, створення скверів та парків. Район продовжував розбудовуватися. На намивних пісках виростали сучасні житлові будинки. Їх необхідно було обслуговувати. У 1993-му році створюється державне комунальне підприємство з утримання будівель, споруд та прибудинкової території Ватутінського району «Житлоремфонд».

За роки були створені комунальні підприємства «Житлорембудсервіс», «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду». А сьогодні житловими будинками району опікується КП «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району», на балансі якого знаходиться 540 будинків комунальної власності. Для належного утримання дорожньої мережі Ватутінського району, тротуарів, зупинок громадського транспорту у районі було створено державне комунальне підприємство з обслуговування цієї дорожньої інфраструктури.

Разом із житловими будинками будуються такі необхідні для мешканців об’єкти соціальної інфраструктури — школи, дитячі садочки, поліклініки, заклади культури. У 1987-1988 роках у Ватутінському районі починають будуватися перші школи №№ 263, 264, 270, 275, 276, 277, навчально-виховний комплекс «Київські каштани», ясла-садочки №№ 94, 136, 170, 512, 780, 781, 784, 795, 796 та 797. Найстаріша школа, яка збудована у 1956-му році, розташована у селищі Биківня — № 23. На Лісовому масиві школа № 119 — збудована 1959-му році. А на теренах Вигурівщини-Троєщини з 1983 по 1986 роки збудовані такі загальноосвітні заклади №№ 283, 247, 248, 249, 250, 251, 259.

У 5-му мікрорайоні збудували і дві перші поліклініки — для дорослих та дітей — по проспекту Маяковського, 32-Б. А сьогодні мешканців Деснянського району обслуговують 5 Комунальних некомерційних підприємств «Центрів первинної медико-санітарної допомоги», 8 амбулаторій сімейної медицини.

Сьогодні в промисловому комплексі району перебуває 29 підприємств. На час створення Ватутінського району було 27 і найбільшими підприємствами були такі відомі заводи, як «Радикал» та «Дарницький шовковий комбінат», ВАТ «Київхімволокно». А на початку дев’яностих років створюються нові поліграфічні підприємства «Бліц-Інформ» та «Новий друк».

Візитівкою Ватутінського району у сфері торгівлі на той час стали торговельні комплекси «Радосинь» та «Фестивальний». А ринок «Троєщина» приваблював та приваблює киян і гостей столиці широким асортиментом та низькими цінами й досі.

Важливою подією для мешканців Ватутінського району стало закладення 9 липня 1991-го року Свято-Троїцького Храму, який став духовною Меккою для тисяч вірян.

У лиху годину Чорнобильської катастрофи малу батьківщину у Ватутінському районі знаходять 18 тисяч прип`ятчан та чорнобильців, які були евакуйовані із зараженої зони. За ініціативою громадських чорнобильських організацій у районі створено Меморіальний комплекс «Героям Чорнобиля», який став даниною шани ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Деснянський район став прихистком і для внутрішньо переміщених осіб, відтак з початку війни на обліку -18 799 ВПО, а близько 35 тис. осіб з 2014 року є на обліку УСЗН.

Під час адміністративно-територіальної реформи у місті 2001-го року територія району залишилася без змін, проте, його було перейменовано на Деснянський.

Межі Деснянського району були затверджені рішенням Київської міської ради від 27 квітня 2001-го року «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи». У 2004-му році на сесії районної ради затверджують герб та прапор Деснянського району.

Сьогодні Деснянський район — один з найбільших в Україні районів з населенням близько 370 тисяч мешканців, його загальна площа 14,8 тисяч гектарів.

На території Деснянського району функціонує: 67 закладів дошкільної освіти, 53 загальної середньої освіти та 4 позашкільні заклади освіти, 5 закладів охорони здоров’я, 31 амбулаторія сімейної медицини (з них 9 відокремлених), 16 ринків, 8 бібліотек, 2 кінотеатри, 1 вищий навчальний заклад, 20 спортивних клубів (ДЦФЗН), 500 дитячих майданчиків та близько 600 спортивних секцій, дві Школи мистецтв та музична школа, два позашкільних освітньо-культуних центри, будинок культури, Центр дитячої та юнацької творчості та Майстерня технічної творчості.

Є в районі чимало парків і скверів, серед яких унікальний парк Кіото з японською пагодою та Садом каменів. Тут висаджено найдовшу 980-метрову алею сакур, яку занесено до Книги рекордів України.

У районі створений єдиний в Україні парк екстремальних видів спорту з унікальною водно-канатною системою для вейкбордингу, де проходять змагання міжнародного класу у парку «Дружби народів». На теренах району працює одна з найуспішніших кіностудій у Європі, яку ще називають «Українським Голівудом», — кінокомпанія «Film.ua».

Район завжди жив насиченим культурним та спортивним життям. Саме з Деснянського району стартувала спортивна акція «За руку з кумиром», отримали путівку у велике життя та вийшли на Всеукраїнський та Міжнародний рівень змагання атлетів «Богатирські ігри». Мистецькі Фестивалі «Десняночка» та «Повір у себе» для дітей та молоді з функціональними обмеженнями, які відкрили нові таланти.

На території Деснянського району здійснюють свою діяльність більше 150 громадських та волонтерських організацій. Багато деснянців стали на захист нашої держави та виборюють самостійність та свободу.

У квітні 2022 року 87 років виповнилося Дарницькому району столиці.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»