Фундаментальний символ: найдавніша чудотворна ікона Русі повернеться у Київ

Джерело

Про повернення ікони повідомив Президент України Володимир Зеленський.

«Довгоочікувана для багатьох наших людей новина. В Україну повернеться одна з наших головних святинь. Одна з найшанованіших святинь Софії Київської. Ікона святого Миколи (Мокрого), це перша чудотворна ікона Русі. Ми довго працювали, щоб повернути її. Вона була вивезена з України під час Другої світової війни. І свого часу вона буде вдома — у Святій Софії. Вдячний за це рішення ієрархам, духовенству та вірним Української православної церкви США. Хочу, щоб повернення цієї святині стало для всіх нас важливим символом. Фундаментальним символом. Символом того, що ми повернемо в Україну все наше. Все українське. Повернемо всіх наших людей. І обов’язково повернемо справедливість — наш повний контроль над нашою землею», — наголосив Президент України.

Київська ікона святого Миколи (Мокрого) вважається першою чудотворною іконою Русі, найшанованішою святинею Софії Київської. Вона пов’язана із давнім переказом про «Чудо про немовля в Києві». Дослідники датують його часом не пізніше 1091 року.

«Чудо…» розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам’яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру в човні. В дорозі жінка задрімала і впустила у воду немовля. У відчаї батьки дитини звернулись до святого Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитину знайшли неушкодженою «…лежаще мокро перед образом святого Миколая» на хорах Софії Київської.

Перше наукове дослідження ікони здійснив перед реставрацією у 1882 році Адріян Прахов, який датував її 10 століттям і вважав візантійською за походженням. У 20-х роках 20 століття ікону ще раз відреставрували фахівці Всеукраїнського музейного містечка.

До 1943 року святиня була розміщена на хорах собору, в іконостасі Миколаївського вівтаря, праворуч від царських врат, як храмовий образ.

Восени 1943 року, напередодні вступу до Києва радянських військ, ікону вивіз до Варшави єпископ Переяславський Мстислав (Скрипник). Далі він передав її архиєпископові Палладію (Відибіді-Руденку), який переправив святиню до Америки. Якийсь час святиню зберігали у Торонто, а потім у Свято-Троїцькій церкві у Брукліні (США).

За заповітом ікону мали повернути в Україну. І ось цей час настав.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»