За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20%.
Соціологи зазначають, що у цій динаміці слід важливі такі тенденції.
Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012-2016 роками. Одними із ключових причин стали:
а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці;
б) події Революції Гідності; та в) агресія росії проти України у 2014 році та тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.
Насамперед російськомовні стають «двомовними» (з 15 до 32%). Перехід на іншу мову спілкування не є одномоментним. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних — таких третина.
Безпрецедентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинули і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах.
За надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні — лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їх кількість зменшилась майже вдвічі.
Сьогодні більшість опитаних українців (67%) вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають все-таки, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.
Важливо, що згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України — цей міф українці не прийняли.
Рівень мовної самоідентифікації українців стабільно зростає. Українська мова як один із наріжних каменів державності сьогодні лише зміцнюється і лінії протистояння у цьому питанні зникають.
Перехід на українську у побуті відбувається еволюційно. Руйнування міфу про «братній народ», ізоляція росії від світового культурного та інформаційного простору пришвидшать це і в українському суспільстві.
«„Мовна проблема» та намагання розпочинати дискусії навколо цієї теми не мають підтримки у більшої частини населення. Ця проблема носить суто політичний і частково локальний характер. Попри це, більшість громадян, незалежно від мови спілкування, усвідомлюють, що у нас один спільний ворог — росія, яка намагається знищити нашу державність. Найбільш постраждалими від дій агресора є саме російськомовні міста сходу», — зазначають соціологи.
В лавах Збройних сил України поруч воюють україномовні та російськомовні і вони об’єднані єдиною метою — перемогою над ворогом.
Аудиторія опитування: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 19 березня 2022 р.
Згідно з даними опитування на 8-9 березня, 92% громадян вірять у те, що Україна зможе відбити напад росії.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Людина в тунелі змусила метро Києва призупинити рух на "синій" гілці, роботу уже відновлено
У Києві після масованої атаки є численні руйнування, під завалами одного з будинків можуть бути люди - МВА
росія атакувала Україну 73 ракетами та 656 дронами: результати роботи ППО
У Києві хочуть заборонити намети й матраци в метро під час повітряних тривог