Зворушлива казкова історія про те, як дерев’яна лялька виявилася зачарованим принцом, який допоміг юній дівчинці Кларі перемогти злого Мишачого короля та відправитися у мандрівку до чарівної країни, не залишає байдужим ні дорослих, ні дітей.
Музика до балету, створеного у 1890 році видатним композитором Петром Чайковським, є одним із найбільш популярних та виконуваних творів класичної музики. Композитор по праву вважається великим реформатором балетної музики, який привніс у класичне хореографічне мистецтво нову динаміку, наскрізний розвиток музичних тем та образів.
В основу лібрето спектаклю була покладена повість Ернста Теодора Гофмана «Лускунчик і мишачий король» (з циклу «Серапіонові брати») у переказі Олександра Дюма-батька. Сюжет для постановки балету визначив Іван Всеволожський, автором програми та хореографії став Маріус Петіпа.
Спочатку зміст «Лускунчика» не сподобався Чайковському. Набагато більший інтерес викликало запропоноване паралельно з ним лібрето опери «Іоланта». Але поступово композитор захопився новим балетом.
Музика до «Лускунчика» вперше прозвучала 7 березня 1892 року на одному з Петербурзьких симфонічних концертів Російського музичного товариства.
За спогадами брата композитора, Модеста, успіх нового твору був неймовірний. З шести номерів сюїти п’ять були повторені на одностайну вимогу публіки. Новаторством композитора стало використання челести в симфонічному оркестрі, що звучить у знаменитому Танку феї Драже. Ці ніжні та кришталеві звуки, як кришталеві крапельки, що сяють на зимовому сонці.
Перший показ балету на великій сцені відбувся в один вечір з одноактною оперою «Іоланта» — 6 грудня 1892 року в Маріїнському театрі Санкт-Петербурга. Вистава справила неоднозначне враження.
Сам композитор відзначав, що опера сподобалася глядачам значно більше. Вишукана публіка, яка зазвичай приходила до театру, щоб насолодитися майстерністю відомих балетних прим, не дуже сприйняла виставу з великою кількістю батальних сцен, де головні ролі танцювали переважно діти — учні Петербурзького Імператорського театрального училища, яке вони закінчили лише за декілька років.
Попри це, в «Лускунчику» з’явилося немало яскравих танців. Але тривалий час драматургічної єдності вистава не мала і розпадалася на дві самостійні частини. Якщо героями першої частини були Клара і Лускунчик, у другій, потрапивши в царство солодощів, вони ставали тільки глядачами на цьому святі.
Неймовірна популярність до вистави прийшла вже у XX сторіччі. Найкращі хореографи того часу, зокрема: Василь Вайнонен, Олександр Горський, Федір Лопухов створили власні інтерпретації балетного шедевра, де зуміли об’єднати складне лібрето в єдину сценічну дію.
Неодноразово ставився балет і на сцені Національної опери України. У 1956 році до нього звернувся народний артист СРСР, балетмейстер Вахтанг Вронський. Через 16 років постановку «Лускунчика» здійснив народний артист України Анатолій Шекера, зберігаючи в інтерпретації балету класичні традиції перших хореографів вистави Льва Іванова і Маріуса Петіпа та прагнучи до розвитку складних форм хореографічного симфонізму.
У 2004 році свою інтерпретацію балету втілив заслужений артист України, балетмейстер Володимир Литвинов. У своїй виставі постановник прагнув зробити головний акцент на фантастичному змісті казки.
Сьогодні у репертуарі театру зберігається постановка 1986 року народного артиста CPCP Валерія Ковтуна, у художньому оформленні народної художниці України Марії Левитської.
«Лускунчик» є своєрідною візитівкою театру та неодноразово мала неабиякий успіх у багатьох країнах світу. Також глядачі мали змогу насолодитися цієї виставою під час онлайн-трансляцій на всесвітніх класичних музичних платформах: OperaVision та Medici.tv.
Серія новорічних «Лускунчиків» розпочнеться ювілейною виставою провідного диригента балетних вистав, заслуженого діяча мистецтва України Германа Макаренка. У головних ролях сьогодні ввечері глядачі побачать провідних солістів балету: Ганну Муромцеву та Микиту Сухорухова, в ролі Дроссельмейєра- Костянтин Пожарницький.
Детальну інформацію щодо дат вистав, складів виконавців та вартості квитків можна взнати на сайті Національної опери України.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Уже 91 постраждалий від масованої атаки рф на Київ
У Київському СІЗО немає укриттів для в’язнів - у Мін’юсті розповіли, куди йдуть під час тривоги
Кількість постраждалих у Києві після масованої атаки рф зросла до 87 людей
У Києві чоловіку, який вчинив стрілянину в багатоповерхівці, повідомили про підозру