Наукові дослідження полярників України на Академік Вернадський – як працюють в Антарктиді

Як збирають команду для “Академіка Вернадського”

За словами експерта, у команду, яка вирушить потім в чергову експедицію на українську полярну станцію “Академік Вернадський”, завжди набирають “половину досвідчених зимівників і половину – новачків”.

При цьому людей відбирають так, щоб кожен “потенційно один одного міг замінити у виконанні тих чи інших справ”.

“Є люди, які закохуються в Антарктику і приїжджають сюди багато разів. А є ті, хто скаже: “Ні, це не моє”, – визнав Полудень.

Він розповів також, що зараз в експедиції перебувають:

• восьмеро науковців;
• п’ятеро людей, які займаються життєзабезпеченням станції.

Команда 30-ї української антарктичної експедиції (інфографіка: РБК-Україна)

“У нас по три метеорологи й біологи, та два геофізики. Командорське забезпечення – це механік, дизеліст, лікар, кухар та системний адміністратор”, – поділився начальник експедиції.

Він зауважив також, що у команді нині – четверо дівчат.

“Криголам “Ноосфера” привіз нас на станцію 15 березня. Разом із командою доставляють усе необхідне для експедиції. Два тижні йде перезмінка. Проходить інвентаризація, працівники передають всі справи, інструктують (чи є зміни у спостереженнях) оскільки наші дані потім використовує весь світ“, – повідомив полярник.

Криголам “Ноосфера” (фото надане прес-службою НАНЦ)

Як саме працюють українці на полярній станції

Полудень розповів, що зараз на “Академіку Вернадському” – полярний день.

“Але з 21 грудня вже потроху рухаємось до ночі”, – нагадав він.

При цьому більше роботи науковці мають, за його словами, саме під час полярного дня.

“Бо можемо виконувати польові завдання – відправлятись в експедиції для збору біологічних зразків. Оскільки станція розташована за 150 кілометрів до полярного кола, то час полярної ночі маємо якихось три години сутінок на добу, решта часу – темно”, – пояснив експерт.

Він додав, що “всі прилади на станції – у подвійному екземплярі, щоб не було переривів у спостереженнях, у разі потреби можна повторно зняти показники, перевірити похибку”.

Українські фахівці – на передовій світової науки (фото надане прес-службою НАНЦ)

Крім того, кожен учасник експедиції має свій кабінет, робоче місце, обладнання, витратні матеріали – власний побут.

“Окрім основних обов’язків, за кожним учасником закріплена певна ділянка біля станції, за якою впродовж року треба спостерігати й чистити сніг”, – поділився начальник експедиції.

Він пояснив, що на станції “є чергування денні, а раз на 11 днів – нічні“.

“Також раз на 11 тижнів кожен заступає на тижневе чергування – щогодини обходить по всіх будівлях, де є обладнання життєзабезпечення станції (насоси, дизельні генератори, опріснювачі). Потрібно дивитися за температурами, тисками, різними показниками”, – повідомив Полудень.

Сміття на “Академіку Вернадському” сортують.

“Маємо контейнери для паперу, пластику й харчових відходів. Є спеціальна установка, яка пресує це все, а після завершення експедиції вивозимо сміття з острова. Те саме – з відпрацьованими мастилами. Тут все продумано до дрібниць”, – розповів спеціаліст.

Українські полярники на “Академіку Вернадському” (фото надане прес-службою НАНЦ)

Чим займаються під час експедиції українські біологи

Перебуваючи на станції “Академік Вернадський”, українські науковці здійснюють чимало досліджень.

Так, наприклад, біологи під час експедицію:

• вивчають, що допомагає тваринам і рослинам Антарктики виживати у таких екстремальних умовах;
• спостерігають за тюленями, китами, косатками, морськими леопардами, пінгвінами;
• ведуть моніторинг, скільки народилось тюленів Ведделла (зважують їх, обмірюють);
• беруть у китів за допомогою арбалета шматочки шкіри, щоб дослідити ДНК;
• якщо кит – самка, то визначають: вагітна вона, чи ні;
• фотографують плавець кита зверху і його хвостову частину (на хвості всі мають різний візерунок, тож це – своєрідний “індикатор особини”), щоб потім внести ці фото у світовий атлас китів;
• спостерігають за кладкою птахів, які будують гнізда у секретних локаціях (щоб їх не знайшли хижаки);

В Антарктиці біля “Вернадського” мешкає близько 10 видів птахів (фото: Сергій Глотов)

• несуть у ці місця мохи та інші рослини, які далі потенційно дадуть “нову зелену зону” (вченим цікаво визначити, чи розсіються ці рослини й де будуть нові плантації);
• регулярно фільтрують воду на фітозообактерії та планктон (беруть проби води у визначених місцях, щоб потім перегнати їх через спеціальні установки, законсервувати у розчинах і зберігати у пробірках);
• вивчають, як ракоподібним та іншим мікроорганізмам вдається не замерзати у “ванночках” прісної води, які утворюються у гірських породах;
• ловлять риб, щоб визначити, які у них є паразити;
• спостерігають за динамікою мохів, лишайників та двома видами квіткових рослин;
• вивчають комах, які живуть в цих антарктичних мохах.

У біологів на полярній станції – чимало роботи (фото: Сергій Глотов)

“Періодично на станції зеленіє або червоніє сніг, бо там заводяться певні водорості. Тож біологи вивчають і цей феномен: за допомогою дрону розбивають територію на квадрати, щоб розрахувати масштаб цвітіння снігових водоростей“, – додав Полудень.

Він пояснив, що після завершення експедиції, науковці все везуть додому – у “спеціальні українські банки”.

“Вже на місці будь-який науковець може звернутися в банк, щоб взяти свіжі зразки й проводити свої дослідження“, – зауважив начальник експедиції.

Що ще досліджують українські науковці в Антарктиці

“Саме на цій станції, а також на станції Ротера у 1957-1958 роках британські експедиції розпочали дослідження озонового шару, а в 1985-му тут зафіксували озонову діру – явище, коли в атмосфері значно зменшується загальний вміст озону”, – розповів Полудень.

Він додав, що займається саме цим – вимірює вміст озону в атмосфері за допомогою спектрофотометра Добсона (дуже дорогого й надзвичайно точного обладнання). Щоб згодом ділитись отриманими даними з рештою науковців.

Ще один напрямок спостережень – танення льодовиків.

“Спостереження в Антарктиді важливі для України, зокрема, щоб розуміти наслідки від потенційних змін клімату”, – пояснив спеціаліст.

Льодовики – важливий предмет досліджень багатьох науковців (фото: Сергій Глотов)

Також на станції “Академік Вернадський” ведуться безперервні спостереження за погодою.

“Метеорологи передають дані кожні три години: кількість хмар, швидкість і напрямок вітру, температуру повітря, атмосферний тиск, опади та метеорологічну дальність видимості. Частину цієї інформації кодують у спеціальні телеграми – всі дані треба передати вчасно”, – повідомив Полудень.

Коли ж до “Академіка Вернадського” доходять циклони й просуваються вглиб материка, науковці запускають аерозонди – кулі з датчиками, наповнені гелієм.

“За допомогою них визначаємо, з якими значеннями показників заходять ці повітряні маси”, – уточнив начальник експедиції.

Спеціалісти під час роботи (фото: Сергій Глотов)

Українські науковці в Антарктиці проводять також спеціальні гідрологічні дослідження:

• опускають на визначених точках раз на тиждень (впродовж року) зонди в океан на глибину до 200 метрів;
• спостерігають, як зі зміною глибини змінюються температура, прозорість і солоність води (що дає змогу відстежувати процеси опріснення й засолення океану в різні сезони);
• утримують гідрологічний пост, який фіксує припливи й відпливи (дозволяючи спостерігати, як рухається океан);
• занурюють у воду спеціальні аргобої, які дрейфують, вимірюють температуру на різних глибинах, а потім спливають і передають дані на супутники (визначаючи за теплими й холодними течіями навколо Антарктики межі так званого п’ятого, Південного океану).

Раз на місяць спеціалісти сканують й відстежують за допомогою георадару, як змінюється льодовик на острові Галіндез (де розташована українська полярна станція) завтовшки 51 метр – як накопичується сніг, утворюються підземні озера та тріщини.

На станції полярників – чимало важливого обладнання (фото: Сергій Глотов)

“Один наш геофізик спостерігає за ближнім космосом та іоносферою. Для цього використовують іонозонд”, – розповів Полудень.

Він додав, що “антени та обсерваторії по всьому світу передають сигнали на різних частотах, які приймає іонозонд”.

“За швидкістю сигналів і відбиттям від шарів іоносфери вивчають її активність та грозові процеси на висотах 120-200 кілометрів”, – пояснив полярник.

Другий геофізик, за його словами, досліджує магнітосферу Землі, зміни магнітного поля та полярні сяйва.

“Також наші роботизовані системи фіксують сонячну активність, а ще на станції працюють сейсмоактивні павільйони, де реєструємо землетруси“, – повідомив начальник експедиції.

Насамкінець він наголосив: українська станція “стоїть на передовій світової науки”.

“У нас немає секретних даних. Усю зібрану інформацію передаємо у різні інституції – як України, так і світу – щоб науковці могли далі моделювати, прогнозувати й бачити потенційні ризики для планети”, – підсумував Полудень.

На “Академіку Вернадському” – немає секретних даних (інфографіка: РБК-Україна)