Підвищення тарифів держмонополій загрожує ГМК та економіці України, – металурги

Зростання залізничних тарифів та тарифів на передачу й диспетчеризацію електроенергії в умовах слабкої світової кон’юнктури може критично знизити конкурентоспроможність української металургії.

Як пише РБК-Україна, про це заявив генеральний директор ПрАТ “Каметсталь” Олександр Третьяков.

Під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі гендиректор “Каметсталь” зазначив, що підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці” є абсолютно неприйнятним для ГМК.

Для виробництва 1 тонни сталі потрібно перевезти щонайменше 3 тонни сировини, а нинішні тарифи УЗ вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. “Навіть незначне підвищення означає різке зростання собівартості та втрату позицій на ринках”, – підкреслив Третьяков.

Він висловив впевненість, що хронічна збитковість пасажирських перевезень УЗ не має перекладатися на промисловість. Як альтернативу він запропонував передбачити у держбюджеті-2026 близько 20 млрд грн для компенсації пасажирського сегмента – адже вантажні перевезення залишаються прибутковими й не потребують дотацій.

Також загрозу для галузі становлять зростання тарифів НЕК “Укренерго”, та стрімкий ріст експорту металобрухту – до 50 тис. т на місяць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Використовуючи нульове мито за Угодою про асоціацію з ЄС, український брухт масово вивозять у ЄС, а потім реекспортують, зокрема в Туреччину.

“Переробка тонни брухту в Україні дає 15 тис. грн податків та близько 1200 доларів валютної виручки. Натомість прямий експорт приносить у 4–5 разів менше й позбавляє країну критичного ресурсу для “зеленого переходу”, – наголосив Третьяков. 
 
Крім того, генедиректор “Каметсталі” попередив про ризики демпінгу: через посилення торгівельних обмежень у США та ЄС виробники з третіх країн шукають слабко захищені ринки, і Україна стає однією з цілей.

“З 2026 року діятиме екомито CBAM та нові заходи ЄС. Загроза масового демпінгу з боку Китаю, Туреччини та Росії – більш ніж реальна. Це означає втрату внутрішнього ринку, робочих місць і податкових надходжень”, – підкреслив він.
 
Третьяков закликав уряд і парламент розробити прогнозовану тарифну та податкову політику, а також спланувати захисні заходи на внутрішньому ринку. Інакше українська металургія ризикує втратити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. 

Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Але у разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу “Укрзалізниці”, бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.