Працівникам Ужгородського ТЦК оголосили підозри за катування військовозобов’язаних – Лубінець

Кільком працівникам Ужгородського районного ТЦК повідомлено підозри через численні порушення прав людини. Зокрема, було зафіксовано, що працівники ТЦК прив’язували людей кайданками до драбини. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, передає УНН.

Деталі

За словами омбудсмана, 4 червня 2026 року т.в.о. начальника Ужгородського РТЦК та СП та начальнику групи військового обліку повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень і незаконному позбавленні волі.

Окремо інструктору РТЦК повідомлено про підозру у катуванні військовозобов’язаного. Йдеться про незаконне утримання людей і застосування фізичного насильства.

На відео нижче видно чоловіка, якого прикували кайданками до драбини.

Представник Уповноваженого з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков ініціював перевірку щодо посадових осіб Закарпатського обласного ТЦК та СП – тих, хто міг знати про ці факти, але не зупинив порушення.

Окремо поставлено питання щодо дій комісії Оперативного командування “Захід”, яка не відобразила очевидні порушення під час службового розслідування

Контекст

На початку квітня поточного року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив: під час моніторингового візиту до Ужгородського РТЦК та СП зафіксували численні порушення прав людини. Серед них – незаконне утримання, антисанітарні умови та ігнорування стану здоров’я людей.

У приміщенні ТЦК перебували люди з очевидними фізичними вадами, а також ветерани російсько-української війни з посвідченнями учасників бойових дій. На 40–60 осіб – лише 3 кружки та 8 металевих тарілок, люди змушені були їсти по черзі з одного посуду без обробки, були відсутні підтвердження організації харчування і нормальна постільна білизна, також був один душ і один туалет.

Нагадаємо

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що ТЦК та СП дедалі частіше перетворюються на місця несвободи громадян, а влада реагує на порушення прав людини лише тоді, коли виникає публічний резонанс.