Для Васіліси Мазурчук все почалося з майдану у Дніпрі. В той час вона працювала у пресслужбі Дніпропетровської обласної ради, яку тоді очолював представник Партії регіонів, який влаштовував побоїща з активістами Революції Гідності. Працювати в такому середовищі дівчина не хотіла, й не могла.
«Ніхто не знав, чи переможе Майдан, а працювати з тією владою не було ні бажання, ні сенсу. Тому звільнилася, — розповідає Васіліса. — Коли російські війська були вже в Криму, ми створили в Дніпрі під керівництвом Юрія Берези й ряду інших організацій та лідерів, Штаб національного захисту Дніпропетровської області».
У штабі допомагали біженцям з роботою, з переоформленням документів, тимчасовим житлом, матеріальною допомогою. Так само штаб займався формуванням 20 батальйону тероборони «Дніпро» і полку «Дніпро1».
ПРО ГАРЯЧІ ТОЧКИ І РОБОТУ У БАТАЛЬЙОНАХ
Васілісі Мазурчук, коли розпочався конфлікт на сході, було 24 роки, і вона вирішила допомогти тим, що вміє робити — інформаційним протистоянням ворогу. Відтак запропонувала батальйону «Донбас» свою кандидатуру як пресофіцера підрозділу.
«У батальйоні я працювала з перших днів протягом трьох місяців, а після того, як сталася Іловайська трагедія, я пішла. У нас було дуже багато поранених, полонених. Більшість часу ми з колегами проводили в лікарнях, формували списки, контактували з рідними, збирали волонтерську допомогу, допомагали з документами хлопцям, які виходили з котла», — розповідає Васіліса Мазурчук.
Дівчина вела офіційну сторінку батальйону, організовувала поїздки для преси на передову. Потім їй з колегами довелося займатися оргроботою з пораненими.
«То був 2014 рік й вся робота була для нас новою й складною. Мені доводилося робити й релізи, анонси, престури для національних та іноземних ЗМІ, бути присутньою на зйомках, коригувати дії, бо є речі, які не можна показувати, а є ті, що необхідно показувати. І головне — відповідати за безпеку журналістів, яких ми привозили фактично в зону бойових дій: у Попасну, Велику Новосілку, Курахове, Першотравенськ, Лисичанськ, Артемівськ. В Іловайську мене не було й журналістів я туди не привозила, проте деякі самі прорвалися, і потрапили в котел, й самі ж з нього вийшли. А з „Дніпром 1“ довелося побувати в найважчі часи в Краматорську, Первомайському, Пісках, Авдіївці, Чермалику, Лебединському, Маріуполі», — розповідає вона.
Найтяжчою для дівчини стала ніч, коли до Дніпра з-під Іловайська почали привозити поранених в лікарню ім. Мечникова.
«То реально була страшна ніч для мене. В цей час я була в лікарні. Ми там працювали», — говорить Мазурчук.
Після того Юрій Миколайович Береза запропонував дівчині стати пресофіцером у полку «Дніпро 1», й Васіліса працювала там до середини 2016 року.
ПРО АДАПТАЦІЮ, ПЕРШІ КРИГИ І ПЕРЕЇЗД ДО КИЄВА
Вона згадує, що після звільнення важко звикала до цивільного життя. Їй було не комфортно: шукати нову роботу, на яку треба ходити з 9 до 18 години, спілкуватися з цивільними, відповідати на втомливі питання та займатися побутом.
«У перший місяць після звільнення написала книжку «Любов на лінії вогню». Після того, на пропозицію тодішнього речника МВС Артема Шевченка, ми в співавторстві з ним і з кількома іншими авторами написали книгу «Добробати. Хроніки добровольчих батальйонів», яка, в принципі, є доволі серйозною аналітичною роботою. Тобто я займалася літературою. Потім на форум видавців презентувала свою книжку, яку у 2021 році перевидала, й брала участь у презентації «Добробатів…», — говорить Васіліса Мазурчук.
Через деякий час дівчина переїхала до Києва, де в перший же день знайшла роботу.
«Зустріла свого знайомого журналіста, якого колись привозила на зйомки нашої аеророзвідки в „Дніпрі 1“, і він мені порадив, до кого можна звернутися. В той же день мені вдалося працевлаштуватися», — каже вона.
За словами Васіліси, цю роботу вона дуже любила й безмежно поважала свого шефа, який був для неї прикладом гарного проукраїнського державника і політика. А через три роки вона пішла в декретну відпустку.
«Ми з чоловіком зустрілися в Києві: викликав мене на допит у військову прокуратуру. На той час він працював у Службі безпеки України. Так ми й познайомилися. Просто дружили, спілкувалися довго. У 2017 році, коли приїхала в Київ, ми з ним потроху почали зустрічатися, покохали один одного та одружилися. У 2018 році народилася донька Аліса», — розповідає Мазурчук.
ВІД СТАРИХ КАВОМОЛОК ДО ВИШУКАНИХ СЕРВІЗІВ АБО ЩО ПРОПОНУЮТЬ У КРАМНИЦІ
Ідея створити власний ветеранський бізнес з’явилася у Мазурчук після написання ще однієї книги — «Казки Донбасу» у стилі фентезі-історії, де описані події 2014-2016 років. У ній коректно й не токсично пояснила дітям, як починалася війна з Росією. Книжка має рекомендацію психолога, який радить її для прочитання дітям.
«У мене є подруга Надія Кісс — українська науковиця, кандидатка філологічних наук, і ми з нею захоплювалися антикварними речами. Часто радували себе ними, трохи колекціонували. Потім Надія переїхала до Німеччини на навчання у докторантурі в місті Гессен, на кафедрі слов’янистики. Саме вона почала помічати там цікаві речі. Інколи привозила якісь подарунки. І врешті, коли почався карантин, вирішили, не тільки в особистих потребах цікавитися, а відкрити крамницю саме антикварних, раритетних та вінтажних речей», — розповіла Васіліса.
Спочатку маленька крамниця антикваріату працювала у селищі Білогородка під Києвом, яку довелося закрили через пандемію корона вірусу, і зараз бізнес повністю ведеться через соцмережі.
«Я часто запрошую покупців додому, щоб вони могли подивитися все. Наша сторінка „Вінтажниця“ набирає популярності. Антикварні речі, яким понад 100 років, або ж старовинні побутові предмети, які зовсім не були в ужитку нині мають попит», — говорить Мазурчук.
За її словами, всі речі з віртуальної крамнички з абсолютно натуральних матеріалів, екологічні й унікальні, що створюють естетику у побуті, несуть культуру хатнього затишку.
Дівчата для своєї крамнички дістають й приводять у належний вигляд старі гарні кавомолки, навіть з ручним розписом, келихи для шампанського 40-х років, і креманки в стилі 20-х. А також колекційні порцелянові статуетки, свічники, антикварні колекційні ляльки в ідеальному стані.
«Це певний наш протест проти „совка“, в якому існували тільки однакові фаянсові рибки й слоники, однаковий посуд, однакові предмети ужитку. Тому пропонуємо європейський дотик і європейський стиль в інтер’єрі. Зараз в суспільстві є тренд на використання найкращих екологічних матеріалів в оздобленні, на натуральні метали, справжню порцеляну, тканини. І нам це дуже імпонує. До кожної речі додаємо розвідку: історію самої речі, її виготовлення, яку допомагають дізнатися більше. Наприклад, по клеймах на посуді визначаємо вік, дізнаємося про історію виробництва», — пояснює Вісіліса Мазурчук.
Вона говорить, що існував ряд мануфактур, які вже не випускають товари, або які збанкрутіли, але в Європі дуже цінувалися й цінуються. У крамничці є багато посуду від «Майот» — англійської мануфактури, яка згоріла разом з матрицями, за якими виготовлялися предмети ужитку, й таких тарілок чи сервізів вже не буде.
«Так само й з сервізами. Ми знайшли багато чудових предметів «Віллерой і Бох» — дуже популярної в Німеччині фабрики. Вони видають оновлені варіанти посуду, а у нас є перші їх зразки. Також є багато гарних експонатів від «Вальтер Гляс», «Роял Альберт», «Гріндлі», унікальні довоєнні декоративні тарілки «Саргумін», — пояснює Мазурчук.
Каже, що бізнес налагоджують «методом проб та помилок: «Намагаємося працювати й на замовлення. Якщо чогось не має, а людина хоче, ми можемо знайти для неї цю річ. Можемо допомогти з дизайном і оздобленням інтер’єру будинку або кав’ярні».
Дівчата готують й подарункові тематичні бокси до свят, комплектують сети, адже мають багато тематичних речей, організовують доставляння.
На думку ветеранки, перевагою цього бізнесу є те, що це розумне споживання. Замість того, щоб накопичувати у себе вдома гори неякісних, виготовлених з дешевих матеріалів, речей, пропонується те, що вже існує, аби не було зайвого виробництва, яке обтяжує екологію.
Всі фото надані Васілісою Мазурчук
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
У Києві жінку, яка тримала у квартирі вовка та лисицю, судитимуть за жорстоке поводження з тваринами. Їй загрожує три роки за ґратами
Чотири людини загинули, ще троє отримали поранення: з'явилось відео моменту моторошної ДТП у Києві
У Києві шахраї під виглядом "перевірки СБУ" виманили майже 11 мільйонів гривень у 83-річного хірурга
Зниклі меблі, алкоголь і ймовірний call-центр: ФПУ повернулася до Будинку профспілок на Майдані