31 березня минулого року окупанти масово залишили Чорнобильську зону, а 1 квітня виїхав останній танк з майданчика Чорнобильської АЕС.
«4 квітня, ми разом зі спеціалістами поїхали до зони. Через зруйновані мости добиратися довелося через Макарів, тому дорога у нас зайняла більше 12 годин. На одному з етапів, переправлялися через річку на човнах, щоб дістатися до Чорнобильської станції, адже всі переправи й мости були зруйновані рашистами», — розповідає голова Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Євген Крамаренко.

Він нагадав, що о 5 ранку 24 лютого 2022 року Чорнобильська зона здригнулася від залпів агресора по прикордонних та митних пунктах пропуску. До 11 години територія зони була зайнята окупантами, о 17 годині російські військові зайняли територію Іванківського району Київської області.
«Коли дісталися до зони після деокупації, побачили зруйнований КПП «Дитятки», зруйновані мости, пошкоджені будівлі, офіси, сліди від викраденого обладнання й знищене майно. Автобаза Північної Пущі була порожня, з неї викрадена пожежна техніка для гасіння лісових пожеж у зоні. Адмінбудівля ЧАЕС залишилася частково не ушкодженою тому, що там базувалося керівництво окупантів й там утримувався наш персонал, що обслуговував станцію.
Він перебував в заручниках 35 днів, адже його не міняли. У окремій кімнаті утримували в полоні 169 нацгвардійців, що охороняли станцію. Їх закрили в протирадіаційному бункері і 35 днів звідти не випускали. В останній день їх вивезли у полон до російської федерації. Нажаль, нині доля більшості з них не відома», — говорить Крамаренко.


За його словами, рашисти почали грабувати все навколо в останні дні, коли виїхало їхнє керівництво, а солдати лазили по приміщеннях, розтягаючи чайники, кавоварки, оргтехніку. Все що могли взяти з собою, навіть зразки радіоактивних речовин з лабораторії (гіперпосилання).
Керівник ДАЗВ говорить, що тоді особливо вразили розриття ґрунту в місці, де знаходиться пункт тимчасової локалізації радіоактивних відходів, що знаходяться в Рудому лісі. Це дуже небезпечне місце.
«Коли ми побачили ті окопи, то були вражені ставленням до солдата з боку російських командирів. Адже за місяць, який вони прожили там, солдати точно будуть, і скоріш за все — швидко — помирати, або повільно. Це найбільш небезпечне опромінення, яке вони змогли дістати у зоні ЧАЕС — опромінення з пилом, що попало в організм через дихальні шляхи», — говорить Крамаренко.
На щастя, основні радіаційні об’єкти у зоні ЧАЕС залишилися не ушкодженими. Серед них — Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива та об’єкт «Укриття».
Працівники ЧАЕС під час окупації й у момент відновлення зробили неймовірне для ядерної безпеки держави, продемонструвавши героїзм та відданість. Наразі, щоби дістатися до місця роботи зі Славутича, де живе персонал зони відчуження, люди витрачають 7 годин часу проти 1,5 години що йшли на дорогу раніше, коли білоруси пропускали працівників через свою територію. Крім того, автотранспорт ДАЗВ викрадений або знищений. Також у місті Чорнобиль розграбоване все. Велика територія зони відчуження залишилася замінованою й натепер.

«Нині за допомогою міжнародних донорів відновлюємо об’єкти зони відчуження. За нашими розрахунками цю роботу можливо виконати за 1-2 роки. Спільно з Міндовкілля створили план відновлення, він погоджений з донорами й наповнюється за допомогою міжнародної спільноти», — уточнив Євген Крамаренко.
Зокрема кошторис допомоги зоні відчуження, за його словами, затверджений в районі 100 мільйонів євро, а з урахуванням розвитку безпекової складової на перспективу сягає 225 мільйонів євро. На цей рік вже є 15 мільйонів.
План відновлення складається з 9 пунктів, серед яких розмінування всієї території, відновлення наукового хабу й техніки, інфраструктури зони, придбання протипожежної техніки, обладнання для поводження з радіаційними матеріалами та інше. Основними донорами є Єврокомісія, ЄБРР, департамент енергетики США, Норвегія, Велика Британія, Німеччина. У квітні відбудеться спеціальна зустріч в Осло, де говоритимуть про шляхи підтримки та співпраці.
«У нас відновлено радіаційний контроль на КПП, радіаційний моніторинг зони відчуження, ліцензійна діяльність підприємств щодо поводження з радіаційними відходами. Частково — комп’ютерна техніка, вже є дрони, йде передача пожежної техніки, передають обладнання лабораторії радіаційного контролю, дозиметричне обладнання, та інше. Дозиметричний контроль вдалося відновити в перші ж дні після деокупації завдяки допомозі США», — підкреслив Крамаренко.
Щодо стабільності конструкцій об’єкта Укриття, керівник ДАЗВ відмітив, що частково роботи з обстеження зараз виконуються їх спеціалістами. А відновлення йтиме за кошти міжнародних донорів, що входить в загальний план.
Стосовно відвідування Чорнобильської зони, то за тиждень до початку широкомасштабного вторгнення агресора, наказом ДАЗВ був зупинений дозвіл на відвідування зони відчуження з туристичною метою. Наказ діє до нині. Стороннім особам доступ заборонений.
Щодо небезпечного пилу з розритого Рудого лісу, Євген Крамаренко сказав: «Розриття лісу по суті вплинуло лише на самих окупантів, адже вони надихалися забрудненого пилу. Ми спільно з міжнародними організаціями досліджували ґрунти. Окопи залишилися розритими, дуже швидко поросли травою. Тому ухвалили рішення, що немає наразі небезпеки, яка б вимагала закопувати або переміщувати ґрунт, який був порушений окупантами».
Наразі всі збитки, завдані окупантами Чорнобильській зоні відчуження й її об’єктам, верифіковані й будуть представлені через міжнародні суди російській федерації для відшкодування.
***
Нагадаємо, що 36 років після аварії на ЧАЕС Україна долала її наслідки. За цей час побудували об’єкт «Укриття» над зруйнованим енергоблоком №4 й його тимчасовим саркофагом, вивели з експлуатації 1, 2, 3 енергоблоки, побудували сховища відпрацьованого ядерного палива, здійснювали його перевезення. Виконували дозиметричний контроль та моніторинг території, протидіяли лісовим пожежам. Чорнобильська зона складає 2600 квадратних кілометрів, переважно лісиста місцевість. Наразі 85 відсотків території це Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. На всій території відбувалася туристична діяльність, зберігалася культурна спадщина.
«Вечірній Київ» розповідав, як по гарячих слідах волонтери подивилися місця, де стояли окупанти у Чорнобильській зоні. Там все було пронизане їх смердючим духом.
Залишився запах людей, техніки, залишків побуту, документи, речі — все дуже огидно. І неймовірно дисонує з природою зони, навколишньою місцевістю. Враження — як після нашестя орди. Красиві місця повністю понівечені — все завалено сміттям, порізані дерева, де вони стояли.
За окупантами у момент вторгнення в зону відчуження спостерігав за допомогою своїх відеокамер і Ярослав Ємельяненко, засновник «Chоrnobyl Tour»: «Тисячі одиниць важкого озброєння, я не вірив, що їх можливо зупинити. Вся траса була забита танками, бронетранспортерами, різноманітними гарматами та вантажівками».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Зниклі меблі, алкоголь і ймовірний call-центр: ФПУ повернулася до Будинку профспілок на Майдані
Стрибнули з пірса та не випливли - на столичному Гідропарку загинули двоє іноземців
У Києві Mercedes влетів у підземний перехід, відомо про загиблих та постраждалих
У Києві через нічну атаку загинула людина, понад 20 постраждалих - МВА