Що святкують 23 липня в Україні та світі

23 липня світова спільнота привертає увагу до захисту морських ссавців у рамках Всесвітнього дня китів і дельфінів. В Україні за новим церковним календарем віряни вшановують Почаївську ікону Божої Матері та мучеників Трохима й Феофіла, пише УНН.

Всесвітній день китів і дельфінів (World Whale and Dolphin Day)

Важливе екологічне свято, засноване Міжнародною китобійною комісією (IWC) у 1986 році. Його головна мета – привернути увагу громадськості до необхідності захисту цих унікальних розумних ссавців, а також нагадати про глобальну заборону комерційного китобійного промислу.

Всесвітній день синдрому Шегрена (World Sjogren’s Day)

Медичний день обізнаності про одне з найпоширеніших аутоімунних захворювань. Відзначається в день народження шведського офтальмолога Генріка Шегрена, котрий першим вивчив і описав цей синдром.

День ванільного морозива (National Vanilla Ice Cream Day)

Гастрономічне свято, присвячене найпопулярнішому і найбільш класичному смаку морозива у світі. Ідеальний привід насолодитися прохолодним десертом у спекотний літній день.

День чудовості бабусь (Gorgeous Grandma Day)

Тепле неофіційне свято, започатковане у США у 1984 році. Його мета – зруйнувати стереотипи про старість, нагадати жінкам старшого віку, що вони можуть бути активними, сучасними та чарівними, а онукам – дати зайвий привід зателефонувати своїм бабусям.

Свято Почаївської ікони Божої Матері та день пам’яті мучеників Трохима і Феофіла

За новим (новоюліанським) календарем, 23 липня вшановують одну з найвідоміших українських святинь – чудотворну Почаївську ікону, а також згадують ранньохристиянських мучеників Трохима й Феофіла.

У народі це свято часто називали “Трохим Безсонник”. Назва пов’язана з розпалом жнив, коли селяни працювали на полях від світанку до пізньої ночі, практично не маючи часу на відпочинок.

Для тих, хто дотримується старого (юліанського) календаря: 23 липня вшановують пам’ять преподобного Антонія Печерського, засновника Києво-Печерської лаври та батька вітчизняного чернецтва.

У народній традиції день отримав назву “Антоній Громоносець”. Люди уважно прислухалися до грому: якщо він був глухим – очікували тихого дощу, а якщо гучним і різким – готувалися до сильної зливи.