Неврологія як медична наука вивчає, досліджує, проводить лікування і профілактику десятка різних захворювань таких, як: астенічний синдром, захворювання хребта (грижі, протрузії, остеохондроз), порушення кровообігу головного мозку, а також інсульти та постінсультні розлади та менш розповсюджені, але невиліковні хвороби — Паркінсона, розсіяний склероз та інші.
Про те, який біль у тілі не можна ігнорувати, адже він може бути провісником серйозної недуги та чому необхідне систематичне лікування розповіла лікар-невролог консультативної поліклініки Національного інституту хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова Тетяна Тромса.
— Із якими скаргами на здоров’я приходять до невролога кияни?
— До нас звертаються пацієнти після інсультів, із вегетативними порушеннями у вигляді тривожних і депресивних станів, із захворюваннями хребта, остеохондрозом. Саме до неврологів насамперед звертаються люди, що відчувають безпричинну тривогу. А коли бачимо ознаки депресивного стану, тоді рекомендуємо звернутися до психіатра. Наше завдання — виявити хворобу.
— За статистикою українці найчастіше страждають від серцево-судинних захворювань, зокрема від інсультів. Як не довести свій організм до цього?
— Перше, що може запобігти інсульту — корекція артеріального тиску. В Україні була розроблена програма для сімейних лікарів та кардіологів з профілактики захворювання. Ми усі рекомендуємо приймати пацієнтам препарати не просто для зниження, а для корекції тиску, дуже важливо його утримувати і не дозволяти підніматися. Також необхідно приймати препарати для розрідження крові. Це два фактори, які можуть запобігти розвитку інсульту на 80%.
— Який спосіб профілактики та лікування інсультів на Вашу думку найбільш ефективний?
— Сучасні методики лікування дуже різні. Але, мозок — це час. Чим швидше пацієнти звертаються по допомогу, тим ефективнішими будуть методики, які ми використовуємо. Перші 3,5 години після інсульту ми можемо ввести препарати, що розріджують кров, і при ішемічному інсульті і можемо добитися зниження неврологічного дефіциту у пацієнта. Після вчасної допомоги пацієнт не інвалідизується, у нього не буде порушень рухового апарату чи мови. Але це можна зробити тільки у перші 3,5 години після нападу. Далі — складніше. На подальших етапах широко використовуються нейрохірургічні методики лікування — видалення тромбів. Проте у Києві налагоджена система реагування на такі виклики. Бригади швидких знають у які лікарні везти таких пацієнтів, де їм нададуть допомогу.
Велика кількість інсультів в Україні і тому, що багато людей не виконують рекомендації медиків, нехтують таблетками для підтримання тиску. Або ж відмовляються від них, мовляв, тиск уже стабілізувався, і можна обходитися без медикаментів. Але це не так. І саме ці перепади тиску викликають такі катастрофи мозок, як інсульт, або ішемічний або геморагічний. Головне вчасно зорієнтуватися і викликати швидку.
— Що робити, якщо людина відмовляється від реабілітації після інсульту?
— Треба з’ясувати причину такої відмови. Як правило у пацієнтів після інсультів, особливо у молодих, виникає депресія. Вони сприймають інсульт, як вирок і думають, що уже ніколи не зможуть повернутися до нормального життя, тому у післяінсультний період показано прийом антидепресантів. Звичайно, кожен випадок індивідуальний, і вимагає окремого розгляду.
А чи вплинула на вік пацієнтів, у яких виявляють інсульт, пандемія коронавірусу?
— Ми ще до пандемії били на сполох, що «вік» інсульту значно помолодів. Але не зважаючи на вік треба пам’ятати, що це лікується, і після реабілітації функції організму відновлюються, люди повертаються до активної робочого життя. Реабілітація займає до пів року, хоча перші три місяці найважливіші. Проте у моїй практиці був пацієнт, що зміг розмовляти через три роки після нападу. При тому, що медичні посібники пишуть, що рік-півтора це максимальний термін, коли є шанс на відновлення функцій. При цьому, це був не молодий пацієнт, а похилого віку. Різне буває. Є люди, які відновлювалися через пів року після коми.
— Зараз медики звертають увагу, що через ковід зростає кількість неврологічних проявів. Чи варто звертати увагу на безпричинний біль у тілі?
— Є такий симптом, що про нього мають знати наші пацієнти — це біль у ділянці хребта, попереку, який може «віддавати» болем у ногу, інколи біль у грудях. Тож пацієнти, що йдуть до невропатолога не розуміють, чому в них болить спина чи хребет. Це можуть бути дзвіночки до інсульту. Тому у таких випадках одразу ж треба до лікаря!
— Коронавірус значно підняв рівень тривожності людей у всьому світі. Які ваші рекомендації для того, аби киянам не довести себе до панічних атак?
Адекватно оцінювати ситуацію. Є вірус, так, він важче переноситься і дає більше ускладнень. Але рекомендації звичайні. Їх повторювали безліч раз, бо вони «працюють» — дотримуватися маскового режиму, уникати натовпів і звертатися до лікарів. Прогулянки у парках дуже рекомендовані. Рух — це життя, це теж правда. У профілактичних якихось пігулках я не бачу сенсу, а наші люди часто люблять приймати жменями вітаміни для укріплення імунітету. Зайвих таблеток не варто пити, ми ними перевантажуємо наш кишково-шлунковий тракт.
До слова, тривожні прояви бувають і після вакцинації. Якось до мене прийшла пацієнтка, що відчувала незрозумілі болі в усьому тілі. Треба сказати, що робити щеплення вона дуже боялася, але це вимагали на роботі. Я з нею спілкувалася у п’ятницю, не призначила їй жодних ліків, а попросила прийти у понеділок. Через два дні вона була здорова і почувала себе чудово, і ми разом пожартували над її страхами.
У День невролога варто згадати про особливу роль неврологів…
— Саме неврологи констатують смерть мозку у важких пацієнтів. Це є діагнозом смерті людини, який дає можливість проводити пересадку органів. Так одна людина може врятувати декілька життів. У такій клініці, як наша, ми щодня бачимо десятки людей, які потребують пересадки серця чи нирки. Їхнє життя залежить від того, як розвиватиметься галузь трансплантології в Україні. При цьому, наші фахівці — найвищого рівня, які можуть робити надскладні пересадки і надавати шанс повноцінне життя. Тож це тема на яку не треба боятися говорити, навпаки у нашій країні необхідно пропагувати донорство заради порятунку інших.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Народитися під час війни: як київські лікарі забезпечують безперервну роботу попри атаки ворога
До 78 людей зросла кількість постраждалих внаслідок масованої атаки рф на Київ, дві людини загинули
Уже 91 постраждалий від масованої атаки рф на Київ
У Києві у результаті атаки рф у ніч на 2 червня пошкоджено 11 закладів освіти