Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 9 жовтня. УНН. Українські аграрії прогнозують цьогоріч зібрати рекордний урожай гречки. За даними профільного міністерства у 2023 році в Україні суттєво були збільшені посівні площі під цю культуру, до того ж висока врожайність і швидкий темп намолоту дають аграріям упевненість, що вони зберуть цієї крупи рекордну кількість. Про це повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства, передає УНН.

Цитата

“Цього року завдяки сприятливим погодним умовам та Збройним Силам України обкіс гречки проходить швидше ніж торік. Уже зібрано врожай з 86% площ у порівнянні з 49% на аналогічну дату минулого року. Щодо врожайності, маємо теж кращі результати: поточний показник дорівнює 1,42 т/га, минулорічний з приблизно такої ж частки площ становив 1,22 т/га. Власне, саме ці фактори у сукупності дали нам можливість збирати рекордний врожай гречки”, — наголосив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Деталі

За даними міністерства, навесні сільгосптоваровиробники збільшили площу посіву гречки, у порівнянні з минулим роком на 20 тис. га — до 141,5 тис. га. Це найбільша площа за всі роки незалежності України, яку засівали цією культурою.

Станом на перший тиждень жовтня було намолочено 173,8 тис. тонн гречки і це ще не кінець збору. Відзначимо, що торік аграрії усього зібрали близько 148 тис. тонн.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства відзначив, що рекордна кількість врожаю має позитивно вплинути на кінцеву ціну на крупу — вона буде зменшена. Однак, Висоцький наголосив, що не варто відкидати фактор дорогої доробки, логістики та пакування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жнива-2023: в Україні зібрали вже 46,7 млн тонн нового врожаю

Найбільше гречки цьогоріч зібрали на Вінниччині 23,40 тис. тонн. Трохи менше на Хмельниччині — 22,50 тис. тонн. За даними міністерства минулого року на цей же період на Сумщині аграрії намолотили 15,37 тис. тонн, а на Вінниччині усього 12,20 тис.тонн гречаної крупи.

Нагадаємо

У довоєнному 2021-му році Україна засіяла 91,90 тис. га гречки, та зібрала понад 105 тис. тонн. Досі цей показник вважався рекордним.

 Джерело

КИЇВ. 6 жовтня. УНН. В Україні під час ниіншньої жнивної камапнії зібрано вже 46,7 млн тонн нового врожаю, повідомили у п’ятницю у Мінагрополітики, пише УНН.

Деталі

“46,7 млн тонн зернових та олійних культур намолотили українські аграрії станом на перший тиждень жовтня”, – ідеться у повідомленні.

Як вказано, збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 7 258 тис. га при врожайності 44,5 ц/га, намолочено 32 308,2 тис. тонн зерна в тому числі:

• пшениці обмолочено 4 695 тис. га, (врожайність – 47,3 ц/га), намолочено 22 210,9 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 1 505 тис. га (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено 5 863 тис. тонн;
• гороху обмолочено 154,4 тис. га (врожайність – 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн;
• кукурудзи обмолочено 414 тис. га (врожайність – 62,5 ц/га), намолочено 2 млн 585,5 тис. тонн;
• гречки обмолочено 122,4 тис. га (врожайність – 14,2 ц/га), намолочено 173,8 тис. тонн;
• проса обмолочено 68,7 тис. га (врожайність – 22,6 ц/га), намолочено 155,1 тис. тонн;
• інших зернових та зернобобових культур обмолочено 300 тис. га, намолочено 923,1 тис. тонн.

Збір олійних культур проведено на площі 5 787,7 тис. га, намолочено 14 432 тис. тонн, а саме:

• ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність – при 28,7 ц/га),
• намолочено 4 005 тис. тонн насіння;
• соняшника проведено на площі 3 171 тис. га, (врожайність – 23,0 ц/га),
• намолочено 7 308 тис. тонн насіння;
• сої проведено на площі 1 220,3 тис. га, (врожайність – 25,6 ц/га),
• намолочено 3 118 тис. тонн.

Збір цукрових буряків, як зазначається, триває, їх викопано на площі 68,4 тис. га, накопано 3 267 тис. тонн солодких коренів при врожайності 477,5 ц/га.

Доповнення

Мінагрополітики прогнозує цьогорічний урожай на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж було минулого року. Як зазначив Прем’єр Шмигаль для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. 

 Джерело

КИЇВ. 6 жовтня. УНН. Українські виробники продукції тваринного походження отримали нові можливості для експорту в Азербайджанську Республіку та в Республіку Північна Македонія. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України, пише УНН.

Деталі

МЗС та Держпродспоживслужба погодили нові форми міжнародних сертифікатів для експорту. Завдяки плідній співпраці було досягнуто домовленості щодо експорту нових видів продукції українського виробництва в Азербайджанську Республіку та в Республіку Північна Македонія.

З Агентством харчової безпеки Азербайджанської Республіки погоджено форму ветеринарного сертифіката на композитні продукти з вмістом м’яса птиці та молочних продуктів. Доведені до кулінарної готовності та призначені для споживання людиною.

В свою чергу з Агентством з продовольства та ветеринарії Міністерства сільського, лісового та водного господарства Республіки Північна Македонія погоджено форму сертифіката здоров’я для перероблених кормів для домашніх тварин. Окрім консервованих кормів для домашніх тварин, призначених для відправлення до або для транзиту через Республіку Північна Македонія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна досягла консенсусу з Польщею щодо додаткових перевірок агропродукції на кордоні

 Джерело

КИЇВ. 5 жовтня. УНН. Україна поставила «на паузу» скарги до Світової організації торгівлі проти Польщі, Угорщини, Словаччини. Як пише Радіо Свобода, про це торговий представник України Тарас Качка журналістам у Брюсселі, передає УНН.

Цитата

«У нас залишився один єдиний пункт чутливий. Це питання, того, коли зможуть відкритися ринки сусідніх держав безпосередньо на продаж до них. Це мінімальна проблема, тому що статистично ми не продаємо туди багато речей чи зернової продукції. Але це питання взагалі функціонування режиму торгівлі між Україною і ЄС», – зазначив Тарас Качка.

Деталі

Він додав, що сторони зосередилися на пошуках практичного рішення. За його словами, зараз надмірного тиску на внутрішній ринок, зокрема, Польщі вже не спостерігається. А проблема вивезення українського зерна буде усунута найближчим часом. Також він анонсував активні зміни у режимі ліцензування.

Цитата

«Тому наші скарги в СОТ поки що на сьогоднішній день – на паузі, поки ми шукаємо це практичне рішення», – наголосив торгпред України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісія вирішує, чи захищати три європейські країни у зерновій суперечці з Україною – ЗМІ

Доповнення

Качка також зазначив, що українська скарга ще не оформлена, як справа у СОТ, а залишається на стадії консультування, яка може тривати до 60 днів. Він сказав, що тривають переговори для пошуку рішення і вони є достатньо конструктивними. Загальною метою переговорів він назвав демонстрацію спільних підходів до торгівлі між Україною та ЄС.

Нагадаємо

У вересні Україна подала до СОТ позови проти Польщі, Словаччини та Угорщини, які заборонили імпорт української агропродукції. Україна прагнула довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна буде позиватися до СОТ через заборону на ввезення зерна, однак пропонує компромісний сценарій – Шмигаль

 Джерело

КИЇВ. 3 жовтня. УНН. У проекті Держбюджету на 2024 рік заплановані виплати на підтримку аграріїв на деокупованих територіях. Про це повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України, пише УНН.

Деталі

Проектом бюджету на 2024 рік запланована безповоротна фінансова допомога для для сільгосппідприємців на деокупованих територіях – майже 800 млн гривень.

На сьогодні підтримка фермерів включає безпосереднє фінансування та ресурсну допомогу насінням, добривами тощо, однак найбільш дієвою для фермерів є фінансова підтримка з розрахунку на гектар. Така допомога планується з наступного року за кошти Європейського Союзу, йдеться в повідомленні.

Оформити кошти фермери зможуть через Державний аграрний реєстр. Основна умова – зареєстровані права власності або оренди на землю.

Крім того, в проекті Державного бюджету 2024 року передбачено 2 млрд гривень компенсації за послуги з розмінування с/г земель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС буде збільшувати підтримку України, попри позицію США – Боррель

 Джерело

КИЇВ. 3 жовтня. УНН. В Україні посіяно майже 3 млн га озимих культур, повідомили в Мінагрополітики у вівторок, пише УНН.

Деталі

Аграрії всіх областей України проводять сівбу озимих культур: станом на початок жовтня засіяно вже 2 992 тис. га. Ріпаком — 1087 тис. га, зерновими — 1 906 тис. га (пшениці — 1743 тис. га, ячменю — 109 тис. га, жита — 53,6 тис. га), повідомили в міністерстві.

За попередній тиждень, як вказано, посіяно 764,7 тис. га озимих зернових та 49 тис. га озимого ріпаку. Найбільше озимих зернових посіяли аграрії Сумщини — 87% до прогнозу.

У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку, зазначили у Мінагрополітики.

Нагадаємо

Мінагрополітики прогнозує цьогорічний урожай на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж було минулого року. Уже намолочено станом на сьогодні майже 42 млн тонн зернових та олійних культур. Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати, зазначив Прем’єр Денис Шмигаль.

 Джерело

КИЇВ. 3 жовтня. УНН. У вересні з українських чорноморських портів вдалося вивезти 50 тисяч тонн агропродукції. Про це в ефірі телемарафону повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише УНН.

Цитата

“Якщо ми подивимося на вересень, то вдалося таким шляхом вивезти приблизно 50 тисяч тонн. Цей шлях, він тільки зараз розвивається, надіємося, що все таки і далі він буде розвиватися і можна буде вийти на набагато кращий показник вже у наступні тижні”, – зазначив Висоцький.

При цьому він зазначив, що ці судна вивозять як аграрну, так й іншу продукцію. 

Нагадаємо 

10 серпня Україна оголосила тимчасові коридори для торгових суден у Чорному морі. Це сталося після того, як у липні росія вийшла із “зернової угоди” для експорту зерна Чорним морем.

У Силах оборони Півдня вказували, що російські війська продовжують використовувати тактичну авіацію над Чорним морем, їх дратує те, що у морі працює гуманітарний коридор для суден.

 Джерело

КИЇВ. 3 жовтня. УНН. Україна розраховує на транзитні шляхи солідарності від Європейського Союзу, на розширення можливостей дунайських портів і на нові зернові коридори. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, передає УНН.

Цитата

«На нашому західному кордоні вже зараз слід будувати мости, а не зводити стіни. Це насамперед стосується українського аграрного експорту. Нам потрібні широкі транзитні шляхи для експорту продовольства. Це важливо для стійкості нашої економіки. Це важливо для світу, адже це глобальна продовольча безпека», – сказав Шмигаль.

Він нагадав, що Мінагрополітики прогнозує цьогорічний урожай на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж було минулого року. Уже намолочено станом на сьогодні майже 42 млн тонн зернових та олійних культур.

«Це результат не лише сприятливої погоди, але й послідовної підтримки аграріїв. У 2023 році вони отримали більше 33 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9», а за всіма кредитними програмами — понад 56 млрд грн. У проекті державного бюджету на наступний рік також закладені ресурси на допомогу агросектору: на доступні кредити бізнесу, на грантові програми, на компенсацію за купівлю української сільгосптехніки. Крім того, 2 млрд грн спрямуємо на гуманітарне розмінування. Зокрема на компенсації при закупівлі аграріями послуг із розмінування на відкритих аукціонах», – розповів Шмигаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна розробила процедуру верифікації агроекспорту до п’яти країн ЄС – Мінагрополітики

Він наголосив, що гарний врожай означає, що Україна збереже своє стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки.

«Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують. Тут ми розраховуємо на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації та контролю українського агроекспорту. На транзитні шляхи солідарності від ЄС, на розширення можливостей дунайських портів і на нові зернові коридори», – зазначив Шмигаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський обговорив з фон дер Ляєн альтернативні зернові коридори