Позначка: Мультимедіа

 Джерело

КИЇВ. 12 вересня. УНН. У Харкові пройшов двогодинний марш за права людини KharkivPride, повідомляє УНН.

Деталі

Захід стартував о 12 годині. За інформацією організаторів цього року KharkivPride зібрав майже 3 тисячі людей.
Колона учасників під охороною поліції пройшла від майдану Свободи до Саржиного Яру.

“Це була мирна хода ЛГБТ+ спільноти та всіх інших людей, які підтримують рівність прав та можливостей для всіх, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності”, — написали організатори на сторінці Прайду у соцмережі.

Учасники ходи скандували “Українська нація, геть дискримінацію!”, “Бунтуй, кохай, права не віддавай!”, “Всі різні, всі рівні!” тощо.

На початку акції невідомий намагався вирвати в учасників райдужний прапор та вигукував гомофобні гасла, але його швидко відтіснила поліція.

Нагадаємо, що Марш рівності відбудеться у Києві 19 вересня.

 Джерело

КИЇВ. 10 вересня. УНН. П’ятниця у Верховній Раді минула без бійок. Депутати забороняли сексизм, створювали ТСК, а також ставили запитання уряду. Як це все відбувалось – дивіться в яскравому фоторепортажі УНН.

Деталі

Після того, як голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив пленарне засідання, опозиційні фракції вийшли з вимогою до Уряду невідкладно поінформувати народних депутатів про підготовку країни до опалювального сезону.

Головуючий оголосив перерву, запросивши на нараду представників депутатських фракцій і груп та Уряду, а потім повідомив про досягнуті під час наради зміни у проведенні “години запитань до Уряду”: 10 хвилин — доповідь Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, 21 хвилини- запитання до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і 30 хвилин — запитання до членів Уряду.

Головуючий також повідомив про зміни у порядку денному, згідно з якими сьогодні народі депутати працюватимуть без перерви до 12 години 30 хвилин, о 12.30 — оголошення депутатських запитів, 13.00 — закінчення пленарного засідання.

Відзначимо, що сьогодні депутати встигли заборонити використовувати сексизм та гендерні стереотипи в рекламі, а також створити ТСК з розслідування зловживань посадовців Держкосмосу.

Крім того, у Раді ухвалили проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією.

 Джерело

КИЇВ. 9 вересня. УНН. Конституційний суд України заслухав аргументи сторін у справі за конституційною скаргою трьох громадян, які просять визначити відповідність Основному закону норми адміністративного права, що регулюють відповідальність власника транспортного засобу, яка настала внасідок автоматичної фіксації порушення. Суд перейшов до закритої частини розгляду питання, повідомляє УНН.

Контекст

Конституційний Суд України провів засідання щодо питання автоматичної фіксації порушень ПДР.

Підставою для розгляду стали конституційні скарги трьох громадян України, які просять перевірити на відповідність Конституції України положень:

• ч.1 ст.14-2 КУпАП (Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису),

• ч.5 ст.279-1 КУпАП (Розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

На думку авторів конституційних скарг, оспорювані положення не відповідають нормам Конституції України, зокрема
ч.2 ст.61 та ч.3 ст.62 КУ.

Скаржники вважають, що автофіксація порушує: презумцію невинуватості, індивідуалізацію юридичної відповідальності, право на професійну правничу допомогу.

Позиція законотворця

Позицію Верховної Ради щодо оскаржуваних норм висловила постійний представник парламенту у КСУ Ольга Совгиря. Вона зауважила, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, а тому власник повинен зважати на те, кому довіряє свій автомобіль.

Цитата

“Я в своєму виступі зупинюся на двох моментах: по-перше, це обгрунтування тієї концепції, яка покладена в основу правового регулювання питання щодо автоматичної фіксації порушень. Одним із завдань держави є забезпечення безпеки дорожнього руху. Оспорювані норми закону безперечно мають легітимну мету, яка полягає у дотриманні правил дорожнього руху, зменшенню аварійності на дорогах, і виконанню завдань держави стосовно забезпечення безпеки громадян. Стаття 13 КУ передбачає, що власність зобов’язує: власність не може використовуватися на шкоду людині і суспільстві. Отже особа, яка купує автомобіль, який фактично є джерелом підвищеної небезпеки для оточуючих, є відповідальною перед суспільством за свою власність і її використання.

Очевидно, що держава не має необмеженного людського ресурсу в Національній поліції, або існують випадки, коли часто об’єктивно неможливо встановити особу, яка неправильно здійснила паркування авто. Водночас, власник транспортного засобу, який презюмується, і як його користувач, повинен бути відповідальний за нанесення шкоди суспільству”, — пояснила Совгиря.

Позиція МВС

На засідання були запрошені представники Міністерства внутрішніх справ України, які підтримують ідею конституційності оскаржуваних норм, пояснюючи це тим, що головною цінністю є життя та здоров’я людини.

Цитата

“Сьогодні ми говоримо про найважливіше право громадянина України — бути живим і здоровим. Питання, які підняті заявниками в цьому конституційному провадженні торкаються всіх без виключення громадян України.

Коли в березні 2020 року ми в Міністерстві внутрішніх справ презентували суспільству та Президенту України систему автоматичної фотовідеофіксації порушень дорожнього руху, я попросив керівництво патрульної служби порахувати статистику, скільки ж українців загинуло на дорогах з часу отримання незалежності. Кількість людей, які загинули на дорогах за майже 29 років незалежності, на той момент вразила всіх, хто це почув: це було 175 тисяч громадян та гостей нашої країни. На сьогодні ця цифра, на жаль, наближається до 180 тисяч загиблих на дорогах України.

Крім ризику втратити життя, багато українців втрачають своє здоров’я на дорогах. За роки незалежності більше 1,5 мільйонів українців отримали поранення різного ступеню тяжкості, стали інвалідами, зокрема навічно прикутими до ліжка чи інвалідного візка”, — пояснив у суді радник міністерства Антон Геращенко.

Він наголосив, що автоматичні методі фіксації порушень ПДР суттєво зменшують кількість таких порушень та знижують рівень смертності та травматизму на дорогах.

“Зменшення смертності на дорогах неможливе без втілення найсучасніших, давно перевірених на практиці в світі, електронних систем контролю за порушенням ПДР”, — зауважив Геращенко.

Присутній на засіданні начальник юридичного департаменту МВС Денис Горбась зіслався у своєму виступі на європейську практику та пояснив, що презумпція невинуватості, на яку посилаються скаржники, стосується, у першу чергу, притягнення особи до кримінальної відповідальності.

“Один з постулатів, яким обґрунтовують свої перестороги щодо відповідності Конституції України спірних положень Кодексу України щодо адміністративних правопорушення з боку скаржників, це невідповідність спірних норм права принципу презумпції невинуватості, закріпленному у ст. 62 Конституції України. Якщо уважно проаналізувати положення ст.62, то можна дійти висновку, що норми права закріплені там, в першу чергу стосуються притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину”, — пояснив Горбась.

Свою позицію висловив також і постійний представник Президента України в КСУ Федір Веніславський, який також підтримує ідею про те, що, в першу чергу, слід зважати на визнання людини, її життя та здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, а держава має робити все, щоб досягти цієї мети.

Цитата

“І, відповідно, метою автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, які встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, які оскаржуються суб’єктом права на Конституційне подання, є насамперед забезпечення безпеки, життя і здоров’я громадян України. Однією з найбільш істотних проблем в Україні є абсолютне нехтування правилами дорожнього руху, і посилення юридичної, адміністративної відповідальності насамперед за порушення правил дорожнього руху має превентивну ціль, тому що КСУ у своєму рішенні у справі від 6 червня 2019 року щодо закону про запобігання корупції прямо заявив, що метою адміністративного законодавства є запобігання вчиненню правопорушень.

Метою встановлення таких заходів має є попередження можливих негативних наслідків для життя, здоров’я громадян України, яким загрожують джерела підвищеної небезпеки, якими є автомобілі”, — пояснив Веніславський.

Також у своїх виступах представники органів влади посилалися на практику ЄСПЛ, зокрема на справу “Фальке проти Нідерландів”, де суд визнав правомірним відповідальність саме власників транспортних засобів.

Наразі КСУ перейшов до розгляду справи у письмовій формі. Після чого буде ухвалене рішення.