Позначка: Мультимедіа

 Джерело

КИЇВ. 10 листопада. УНН. Десятки людей увірвалися в будівлі уряду і парламенту Вірменії після підписання угоди про припинення бойових дій в Нагірному Карабасі. Про це повідомляє УНН із посиланням на відео News.am та Caucasian bureau.

На відео видно, як люди вибивають двері до будівлі уряду Вірменії. На інших відео видно, що вони розкидують речі в урядових кабінетах та кабінеті прем’єр-міністра республіки. 

Люди, які не згодні з підписанням прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашіняном угоди, увірвались до будівлі уряду на площі Республіки в центрі Єревана. Спочатку вони вимагали видачу Пашиняна, вигукували антиурядові гасла, після чого зайняли головний корпус урядових будівель, в тому числі зал засідань. Прем’єра і міністрів в залі не було. Поліція не чинила опору.

Втім, протестувальники дістались до спікера парламенту Вірменії та побили його.

В ніч на 10 листопада прем’єр Пашинян повідомив, що підписав спільну заяву з президентами Азербайджану та Росії про припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Пізніше у мережі з’явився текст заяви. 

В свою чергу, у Кремлі підтвердили підписання угоди. Згодом Президент РФ Володимир Путін виступив із заявою, що Росія введе миротворців в Карабах. Пізніше у Міноборони РФ відзвітували, що Росія направила в Нагірний Карабах майже 2 тис. миротворців.

Зі свого боку, президент Азербайджану Ільхам Алієв впевнений, що угода щодо Карабаху відповідає інтересам азербайджанського і вірменського народів, зокрема, він назвав цю угоду капітуляцією Вірменії. Алієв також заявив, що окрім російських миротворців в Карабасі будуть ще й турецькі.

 Джерело

КИЇВ. 18 жовтня. УНН. У Таїланді в суботу, 17 жовтня, знову вийшли на вулиці тисячі демонстрантів, попри введену урядом країни заборону на зібрання. Про це повідомляє УНН спираючись на дані агентства AFP, газети The Bangkok Post та DW.

Місце проведення акції організаторами було оголошено всього за годину до її початку, щоб запобігти протидії з боку влади. За оцінкою агентства DPA, на вулиці Бангкока вийшло понад 23 тисяч осіб. Своєю чергою, газета Bangkok Post повідомляє про понад 20 тис. демонстрантів.

Більшість протестуючих озброїлися щитами, касками та протигазами, після того, як раніше, 16 жовтня, поліція застосувала проти демонстрантів водомети і сльозогінний газ.

“Я побоююся за свою безпеку, але якщо я не вийду, у мене немає майбутнього”, — розповіла журналісту агентства AFP 18-річна студентка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жертвами зіткнення автобуса та потягу у Таїланді стали 17 людей, майже 30 постраждали

Продемократичний протестний рух закликає до відставки уряду, яким керує колишній головнокомандувач країни Прают Чан-Оча, який захопив владу в Таїланді після військового путчу 2014 року. Зокрема, демонстранти закликають до дебатів щодо ролі монархії у Таїланді. Протестуючі також обурені арештами активістів демократичного руху, деяким з яких може загрожувати довічне ув’язнення.

Таїланд не знає політичної стабільності вже багато десятиліть. Один табір очолює консервативний істеблішмент і королівська сім’я, а інший — прихильники зміцнення демократії, зазначає DW.

Як повідомляв УНН, на початку жовтня король Таїланду Рама Х з нагоди свого дня народження помилував 16 українців, семеро з яких було повністю звільнено з під варти. Омбудсмен України Людмила Денісова пізніше повідомила, що зверталася до короля, адже ув’язнені були вразливі до COVID-19 та у групі ризику. Пізніше стало відомо, що помилувані ув’язнені повернуться до України до літа наступного року.

Protesters in #Thailand  facing off against massivd water cannons in #Bangkok.

Via @AFP/@VOANews pic.twitter.com/FKcVHuAwrS

— Thomas van Linge (@ThomasVLinge) October 17, 2020

 Джерело

 Джерело

КИЇВ. 10 серпня. УНН. У Білорусі 9 серпня відбулись вибори президента країни. Увечері в столиці країни, Мінську, почалися зіткнення протестуючих з ОМОНом (АМАПом). Головні вулиці були перекриті. Очевидці повідомляли про використання правоохоронцями світлошумових гранат, резинових куль та водометів для розгону протестувальників. Відомо про поранених і затриманих. УНН зібрав фото та хронологію нічних подій у Мінську та інших містах республіки.

Майже відразу після закриття виборчих дільниць 9 серпня о 20:00 (співпадає з часом Києва) ЗМІ Білорусі почали масово повідомляти про проблеми зі зв’язком, сайти основних білоруських ЗМІ, станом на ранок 10 серпня, досі не працюють. Основна комунікація йшла через месенджери, соціальні мережі (Twitter, Facebook) та телефоном з людьми з місця подій.

Масові протести в Білорусі почалися ввечері неділі, після оголошення результатів національного екзитполу, згідно з якими виграв діючий президент республіки Олександр Лукашенко. Приблизно о 21:00 люди почали поступово виходити на вулиці. Офіційних даних правоохоронців республіки немає, проте білоруські ЗМІ писали про тисячі людей, що вийшли на вулиці Мінська.

Співробітники ОМОНу (АМАПу) почали жорстко зустрічати протестувальників. Спочатку, близько 21:30, портал Tut.by повідомив про затримання силовиками людей, що залишились біля виборчих дільниць після завершення виборчого процесу. Приблизно у цей самий період видання “Радыё свабода” повідомило, що у Мінську правоохоронці оточили центральну площу міста.

Після 22:00 на пресконференції в штабі Світлани Тихановської — основного конкурента Лукашенко — повідомили, що на трьох ділянках в Мінську Тихановська набрала більше голосів, ніж чинний президент республіки, що суперечить офіційній інформації ЦВК.

Вже за півгодини почала з’являтись інформація, що ОМОН застосував спочатку світлошумові гранати, а потім і гумові кулі з водометами проти протестувальників.

Сутички з силовиками відбувались і в інших містах Білорусі. Так, наприклад, у містах Ліда та Жодино повідомлялось, що співробітники ОМОНа опустили щити та не заважали діям протестувальників. Коли у Новополоцьку між протестувальниками та силовиками фіксувались сутички.

Під час протестів демонстранти не боялися ОМОНу, вони охоче вступали в протистояння: відповідали силовикам камінням, пляшками і фаєрами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінськ замовляє додаткові машини швидкої допомоги на найближчі декілька днів

Офіційних даних щодо постраждалих — немає. Співробітники лікарень відмовляються казати інформацію щодо поранених.  Проте судячи з фотографій вже зрозуміло, що поранення від дій правоохоронців лише у столиці отримали десятки людей: хтось поранений гумовими кулями, в інших — пробиті голови. Як мінімум одну людину збив автозак. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У мережі з’явилось відео наїзду автоазака на людину під час протестів у Мінську

Сам Лукашенко — зник і не робив ніяких заяв під час протестів. Аналогічним чином діяла його пресслужба. У МВС республіки спочатку відкидали застосування спецзасобів, проте згодом визнали це та додали, що подробиці нададуть зранку. Зокрема, посеред ночі у МВС Білорусі повідомили, що зберігають контроль над ситуацією з протестами.

Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина обіцяла надати попередні підсумки голосування близько 02:00 10 серпня, проте повідомила це куди пізніше.

Під ранок протести в містах Білорусі почали вщухати, проте в опозиційних Telegram-каналах лунали заклики виходити на протести в інші дні, зокрема, сьогодні, 10 серпня.

Станом на 01:00 ночі 10 серпня правозахисники повідомляли про 120 затриманих в день виборів у Білорусі. Скільки затриманих наразі — невідомо.

Нинішній президент Олександр Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року. Це найтриваліший термін перебування на виборній посаді серед усіх європейських глав країн.