Позначка: Политика

У разі призначення Бріджит Брінк новим послом США в Україні вона може прибути до посольства в Києві вже в червні. Її кандидатуру ще мають остаточно затвердити.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю тимчасово повіреної у справах США Крістіни Квін “Європейської правди”.

За її словами, на сьогодні в Києві працює невелика команда американських дипломатів. Вони ще готують плани офіційного відкриття і збільшення присутності, наскільки дозволить ситуація.

“Ми також чекаємо схвалення кандидатури посла Бріджит Брінк. У неї є двопартійна підтримка, слухання в Конгресі пройшли, на мою думку, добре, і якщо вона буде підтверджена, то зможе приєднатися до нас. Можливо, це відбудеться вже в червні”, – зазначила Квін.

Що відомо про Бріджит Брінк

Брінк є американським послом у Словаччині, до цього кілька років була заступником помічника держсекретаря в Бюро європейських і євразійських справ.

З 2014 по 2015 рік була заступником голови місії в посольстві США в Ташкенті. З 2011 працювала в Грузії заступником голови місії посольства США в Тбілісі. Вважається досвідченим дипломатом.

Нагадаємо, президент США Джо Байден офіційно висунув кандидатуру Брінк у квітні після того, як вона була узгоджена з Україною.

Брінк вже говорила про намір працювати з Конгресом над забезпеченням подальшої гуманітарної та економічної підтримки України.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна може вступити до НАТО без виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Оскільки це не є обов’язковою процедурою.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю тимчасово повіреної у справах США Крістіни Квін “Європейської правди”.

За її словами, Вашингтон підтримує політику “відкритих дверей” в НАТО, в тому числі для України.

“Що стосується можливості вступу Фінляндії без ПДЧ, то План дій щодо членства ніколи не був юридичною вимогою для приєднання до НАТО, а значить, Україна також може вступити в Альянс без ПДЧ”, – зазначила Квін.

При цьому вступ без ПДЧ не є скороченою процедурою, але якщо країна-кандидат відповідає всім необхідним критеріям, то План дій стає непотрібним.

“Тому як Україна, так і будь-яка інша держава не повинна отримувати План дій щодо членства і виконувати його в разі, якщо ви загалом будете відповідати більшій частині вимог”, – додала Квін.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що НАТО підтримуватиме Україну до її перемоги у війні проти Росії.

А віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина сподівається, що розгляд заявки України на вступ до НАТО теж пройде за прискореною процедурою.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У Верховній Раді України можуть повернутися до ініціативи проведення онлайн-голосування після завершення війни.

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, передає РБК-Україна з посиланням на Укрінформ.

“Зараз ми збираємося в парламенті, голосуємо закони, але я досі вважаю, що має бути запобіжник у вигляді онлайн-голосування на випадок будь-яких зазіхань на єдиний законодавчий орган, який не може бути замінений нічим. Я думаю, що з часом ми повернемося до розгляду цієї пропозиції”, – розповів спікер.

Коментуючи ситуацію з так і не розглянутим законопроектом авторства 241 народного депутата про можливість проведення дистанційних засідань під час воєнного стану (7129 від 08.03.2022), Стефанчук зазначив, що нині “ми намагаємося формувати порядок денний з консенсусних законопроектів, щоб підвищити ефективність законодавчих ініціатив і забезпечити безпеку” Ради.

“На жаль, наші опозиційні колеги сказали, що використають усі можливі парламентські засоби, щоб заблокувати цей документ. Ми вважаємо, що витратити день або кілька днів на один законопроєкт, враховуючи те, що ми маємо оперативно ухвалювати закони, пов’язані з воєнним станом, економікою в умовах війни, це нераціонально”, – висловився голова ВСУ.

Він також зізнався, що вважає “великою помилкою”, що такий механізм не був запроваджений парламентом ще на початку пандемії коронавірусу.

“Тоді мною одним із перших у світі був запропонований формат голосування онлайн. Він не передбачав нічого нового. Це було б голосування щодо найбільш складних питань, яке відбувалося б руками, але в режимі онлайн”, – пояснив нардеп.

При цьому Стефанчук зазначив, що тоді ініціатива не була схвалена, оскільки “наші політичні противники виступили категорично проти”.

“Я вважаю, що це була недалекоглядна позиція з їхнього боку. Нинішня ситуація наочно це показує”, – додав спікер.

Нагадавши, законопроект про дистанційне голосування був внесений на розгляд у Верховній Раді в березні. Він передбачає можливість голосувати про важливі для України нормативні акти в режимі онлайн під час воєнного стану.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про плани розширити географію своїх виступів перед парламентами різних країн на Азію та Африку. Глава держави додав, що триває робота в максимальному залученні уваги всього світу до України.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на традиційне звернення Зеленського.

“Наступного тижня, як завжди, буде багато міжнародної активності, в якій буду брати участь. Ключове – це зброя і фінансова підтримка для України. Працюємо для посилення санкцій проти Росії”, – сказав Зеленський.

Глава держави підкреслив, що триває робота з підтримки максимальної уваги світу до України. Він уточнив, що планує поспілкуватися з американськими студентами, а 23 травня виступити перед учасниками форуму в Давосі.

“Обов’язково продовжу звертатися до парламентів європейських держав-партнерів України. Працюємо також над тим, щоб розширити географію таких спеціальних виступів у парламентах на країни Африки та Азії”, – підкреслив Зеленський.

Нагадаємо, після початку війни в Україні Зеленський виступив перед парламентами кількох країн. Так, на початку квітня глава держави звернувся законодавцям Данії, Норвегії, Нідерландів, Греції та Австралії.

Зазначимо, західні лідери, які підтримують Україну у війні проти Росії, також виступають перед українським парламентом. Наприклад, 12 травня перед до депутатів Верховної Ради звернувся прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Росія своїм повномасштабним вторгненням в Україну показала, що готова напасти на будь-яку сусідню країну.

Про це заявив президент Фінляндії Саулі Нійністе, передає РБК-Україна з посиланням на CNN.

“Хоча я і не вірю, що Росія може напасти на Фінляндію зараз або в майбутньому, але політичне напруження в Європі та світі не залишає місця для нейтральних країн”, – заявив глава фінської держави.

Він зазначив, що судячи з телефонної розмови з президентом РФ Володимиром Путіним, найближчим часом проблем для Фінляндії з боку Росії не передбачається. Водночас він уточнив, що слова Путіна не можуть бути стовідсотковим підтвердженням відсутності загрози.

Нагадаємо, сьогодні Фінляндія офіційно подає заявку на вступ до НАТО. Керівництво країни ухвалило відповідне рішення на тлі російського вторгнення в Україну.

Також варто зазначити, що Туреччина оцінює намір Швеції та Фінляндії вступити до НАТО негативно. Бо вважає скандинавські країни притулком для “терористичних організацій”.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

П’ятий президент Петро Порошенко заявив, що війна Росії проти України ведеться з давніх-давен, і тепер настав вирішальний час у цій битві.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на відеозвернення Порошенка у День пам’яті жертв політичних репресій.

“24 лютого почалася друга фаза війни, широкомасштабне вторгнення Росії проти України. Це так. Але Биківня, до якої тут з десяток кілометрів, відкриває нам ширший погляд на історію агресії Росії проти України. Ця війна ведеться вже з давніх-давен. Вона завжди була війною на знищення. У ній вже не раз траплялися періоди широкомасштабного розгортання. У двадцятому столітті такими часами були Голодомор і Великий терор”, – нагадав Порошенко.

В Росії розуміли, що ідея незалежності глибоко вкорінена, що азіатський комунізм чужий європейській українській традиції, говорить Порошенко.

“Але тепер це вже остання конвульсія одвічного ворога. Бо сьогодні йому протистоїть потужна армія, яку ми з вами відродили після 2014-го. Перемагає армія, перемагає мова, перемагає віра! Ми пройшли точку неповернення. Нашу правду побачили народи, в нашу силу повірили уряди. Сьогодні увесь демократичний світ підтримує нас у нашій боротьбі”, – додає політик.

Він переконаний: українці покарають ворога за геноциди на нашій землі: “це наш з вами обов’язок і наша присяга перед могилами безвинних жертв і героїв боротьби за незалежність, давніх і теперішніх. Настав вирішальний час у битві, яка триває століттями”.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Представники країн “Великої сімки” позитивно ставляться до ідеї передавати заарештовані російські активи на відбудову України.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу.

“Про деталі не можу говорити, скажу єдине, що дуже добре заходить ідея про те, що потрібно російські активи не просто заарештовувати, а й передавати Україні на відбудову нашої держави, йдеться про сотні мільярдів євро”, – розповів голова українського дипломатичного відомства.

Також він додав, що країни G7 хочуть долучитися до процесу відновлення України, зокрема у реконструкції міст, об’єктів інфраструктури та регіонів, уражених війною.

При цьому вони схвально відреагували на ідею президента Володимира Зеленського щодо “шефства” кожної країни над відбудовою окремого регіону.

“Добре ця ідея заходить партнерам. Я думаю, що все буде добре, ми побудуємо цю роботу відповідним чином”, – резюмував міністр.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що правова база Європи ускладнює використання заарештованих активів РФ.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Сьогодні, 15 травня 2022 року, закінчується термін повноваження відстороненого судді Конституційного суду України (КСУ) Олександра Тупицького. На його місце призначать іншого суддю.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram представника Верховної ради в КСУ Ольги Совгирі.

Зокрема, вона зазначає, що термін повноважень Тупицького почався 15 травня 2013 року, і сьогодні закінчується визначений законом 9-річний термін.

Незважаючи на укази президента Володимира Зеленського, якими він скасував призначення Тупицького суддею КСУ і призначив нових, у суді колишній голова Конституційного Суду оскаржив їх, що не призвело до його відновлення, оскільки рішення не набуло чинності.

Проте Конституційний суд постановив, що новий суддя зможе прийняти присягу і приступити до роботи тільки після того, як закінчиться термін повноважень Тупцикого або інших суддів. Сьогодні ж закінчуються його повноваження, що є безумовною підставою для звільнення.

“Чекаємо вже незабаром складення присяги одним з новопризначених суддів Конституційного суду”, – зазначила Совгиря.

Історія з відстороненням Тупицького

У березні 2021 року Зеленський скасував указ про призначення Тупицького суддею КСУ, що автоматично означало його звільнення. Однак йому вдалося в судах заблокувати рішення.

До цього Зеленський кілька місяців усував Тупицького, оскільки йому оголосили підозру у введенні суду в оману і примусі свідка до відмови від дачі свідчень. Кримінальне переслідування активізувалося після того, як КСУ фактично скасував антикорупційну реформу.

Нагадаємо, Тупицький з початку масштабного вторгнення Росії виїхав з України, незважаючи на заборону щодо чоловіків призовного віку та його статус обвинуваченого у кримінальному провадженні. Держбюро розслідувань відкрило кримінальну справу за незаконний перетин кордону.

До цього він потрапив під санкції США.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Народу Туреччини не подобається ідея вступу Фінляндії та Швеції до НАТО через їхню підтримку Робочої партії Курдистану та збройних формувань курдів.

Про це заявив міністр іноземних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, передає РБК-Україна з посиланням на Hurriyet.

“Проблема в тому, що ці дві країни відкрито підтримують Робочу партію Курдистану та Загони народної самооборони (збройне формування курдів – ред.) і взаємодіють з ними. Це терористичні організації, які щодня нападають на наші війська”, – заявив глава турецького МЗС.

Він підкреслив, що турецькому народу не подобається сама ідея того, що ці країни можуть стати союзниками Туреччини щодо НАТО.

“Тому країна, яка буде союзником, явно не повинна підтримувати подібні терористичні організації, які щодня нападають на нас і вбивають наших солдатів, поліцейських та мирних жителів”, – наголосив Чавушоглу.

Раніше ми повідомляли, що Туреччина не має наміру зачиняти двері для вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Водночас, країна бажає, щоб її інтереси були враховані.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону проросійських партій. Верховна рада прийняла документ 3 травня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Верховної ради.

Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України про заборону політичних партій був направлений на підпис Зеленському 6 травня. Сьогодні, 14 травня, документ повернуто в Раду з підписом глави держави.

Представник Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря у своєму Telegram-каналі повідомила, що закон про заборону проросійських партій набуде чинності наступного дня після опублікування.

Нагадавши, Рада прийняла закон про заборону проросійських партій в Україні 3 травня. Проєкт підтримали 330 народних депутатів.

У законі визначено перелік підстав для заборони діяльності політичної сили. Зокрема, якщо мова йде про виправдання розв’язаної Росією війни або прославлення осіб, які беруть участь у цій агресії.

Детальніше про те, як працюватиме цей закон – у матеріалі РБК-Україна “Агенти без впливу. Що чекає проросійські партії в Україні після війни”.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.