Позначка: Слайдер

 Джерело

Вже наступного вівторка, 16 вересня, Верховна Рада може почати розгляд законопроєкту про військового омбудсмана, який було подано до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським.

УНН розбирався, що передбачає законопроєкт, зокрема, які основні завдання, права, обов’язки та відповідальність військового омбудсмана. 

Деталі

Згідно наявного на зараз порядку денного роботи Ради, то 16 вересня парламент почне розглядати №13266 про військового омбудсмена

Він зазначив, що у вівторок, 16 вересня, планується пройти всі правки, а вже у середу, 17 вересня, Рада планує голосування в цілому. 

Проте, за словами Железняка, це лише попередній графік, який ще не затверджений Погоджувальною радою.

Зазначимо, у травні Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про військового омбудсмана, який має стати інструментом захисту прав військовослужбовців. Законопроєкт визначає порядок подання та розгляду скарг.

Президент вніс проєкт закону про військового омбудсмана до Верховної Ради 08.05.25, 12:52 • 5201 перегляд

Перед цим, у грудні минулого року, Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей воїнів. 

Військовий омбудсмен: що відомо про Ольгу Решетилову31.12.24, 12:23 • 162469 переглядiв

У червні 287 депутатів проголосували за основу законопроєкту про Військового омбудсмана. Відповідно до проєкту закону, президент призначатиме військового омбудсмана та його заступників, які розглядатимуть скарги військовослужбовців та здійснюватимуть контроль у сфері безпеки й оборони.

Наприкінці серпня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував парламенту ухвалити зазначений проєкт закону в другому читанні та в цілому.

Хто такий військовий омбудсман? 

Відповідно до законопроєкту, військовий омбудсман є посадовою особою, через яку Президент України здійснює демократичний цивільний контроль за сектором безпеки і оборони з питань забезпечення дотримання органами військового управління, командирами прав військовослужбовців у зв’язку з виконанням ними обов’язків військової служби, резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, членів добровольчих формувань територіальних громад у зв’язку з їх участю в підготовці та виконанні завдань територіальної оборони чи безпосередньою участю у бойових діях, осіб, які на добровільній і конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України, а також особового складу правоохоронних органів, залучених до безпосередньої участі в бойових діях. 

Вже скоро інституція військового омбудсмана зможе повноцінно запрацювати – Зеленський31.07.25, 21:08 • 8744 перегляди

Завдання військового омбудсмана

Основними завданнями є:

• здійснення демократичного цивільного контролю щодо забезпечення дотримання прав осіб;
• виявлення порушень прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, причин та умов, що призводять до таких порушень;
• напрацювання пропозицій щодо шляхів/способів мінімізації та усунення виявлених причин і умов, що призводять до порушення прав, запобігання їх виникненню в майбутньому;
• складання та направлення висновків і рекомендацій органам військового управління, командирам, а також іншим державним органам, їх посадовим особам з метою підвищення ефективності забезпечення захисту прав.

Військовий омбудсман щороку подає Президенту України та Верховній Раді звіт про свою діяльність, який подається до 30 березня, і заслуховується на засіданні парламенту. Якщо ж звіт містить інформацію з обмеженим доступом, то Рада може ухвалити рішення щодо його заслуховування на закритому засіданні. 

Звіт має містити оцінку стану справ у сфері захисту дотримання прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, основні проблемні питання та пропозиції щодо їх розв’язання. 

Також у ньому зазначаються розглянуті скарги та перевірки; наданих роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги; висновки; випадки незаконного впливу та втручання у діяльність військового омбудсмана.

Звіт підлягає оприлюдненню на сайті Офісу військового омбудсмана.

Військовий омбудсмен розповіла, що саме входитиме в її обов’язки01.01.25, 18:10 • 53879 переглядiв

Права військового омбудсмана

Військовий омбудсман відповідно до покладених на нього завдань і в межах своєї компетенції має право:

• розглядати скарги і проводити перевірки стосовно ймовірного порушення;
• запитувати та отримувати від держорганів та органів військового управління інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
• опитувати та отримувати від осіб, які володіють інформацією, необхідною для виконання покладених на нього завдань, під час проведення перевірок письмові пояснення;
• безперешкодно відвідувати і перебувати на території об’єктів органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів, у тому числі в районах ведення воєнних дій;
• видавати на виконання своїх повноважень накази та розпорядження;
• надавати роз’яснення, методичну та консультативну допомогу.

Офіс військового омбудсмана

Президент України утворює Офіс військового омбудсмана як допоміжний орган “з метою сприяння здійсненню демократичного цивільного контролю з питань забезпечення дотримання прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських”. 

Завдання, функції та гранична чисельність Офісу визначаються відповідним положенням, яке затверджується Президентом. 

Апарат Офісу складається з керівника апарату, державних службовців, а також інших осіб, які працюють за трудовим договором. 

Військовий омбудсман може мати першого заступника та двох заступників, які призначаються Президентом за поданням омбудсмана. 

Військовий омбудсмен отримав понад 5 тис. скарг: що найбільше турбує 22.02.25, 12:54 • 28914 переглядiв

Подання скарг військовому омбудсману

Планується, що скарди можуть подаватися, як безпосередньо військовими, резервістами, військовозобов’язаними, так і їх представниками. 

Скарги можуть бути індивідуальними або колективними, які можуть подаватися в усній, письмовій чи поштою, факсом, телефоном, електронною поштою. 

Усні скарги подаються під час особистого прийому омбудсманом чи працівниками апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”.

Письмові скарги подаються в довільній формі.

Скарга повинна містити:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• місце перебування та/або електронна поштова адреса та/або відомості про інші технічні засоби електронних комунікацій для зв’язку із скаржником;
• суть та зміст скарги;
• у разі подання скарги представником скаржника – документи, що підтверджують повноваження для представництва інтересів особи;
• дата подачі скарги і підпис.

Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання скарги не вимагається.

Дві та більше скарг, подані з одного і того самого питання, розглядаються разом.

Міноборони представило концепцію запровадження інституції військового омбудсмена президенту04.12.24, 09:43 • 18784 перегляди

Розгляд скарг військовим омбудсманом

Строк розгляду скарги не може перевищувати десяти робочих днів з дня її одержання. Однак скарга може бути розглянута протягом трьох днів, якщо зміст скарги дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя і здоров’я скаржнику. 

У разі якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це невідкладно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.

Анонімні скарги не розглядаються, крім випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені

Результат розгляду скарги

За результатами розгляду скарги приймається одне із наступних рішень: 

• призначення перевірки;
• направлення матеріалів скарги для організації розгляду за належністю;
• або повертає скаргу назад, якщо вона не відноситься до повноважень Офісу омбудсмана.

Про прийняте рішення повідомляється скаржнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити. 

Офіс Омбудсмена отримав майже 30 тисяч звернень щодо порушення прав українських військовополонених – Лубінець01.05.25, 11:22 • 8970 переглядiв

Проведення перевірок

Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмана або одного із його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом. 

Підставами для призначення перевірок є дані, що свідчать про порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, одержані з будь-яких джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо. 

У рішенні про призначення перевірки зазначаються: 

• предмет та об’єкт перевірки;
• підстави для призначення перевірки;
• дата початку проведення перевірки.

Строк проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, однак він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий строк. 

Під час проведення перевірки особи, які до неї залучені, мають право: 

• опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
• запитувати та отримувати інформацію і документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
• проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмета перевірки.

За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються: 

• інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
• суть порушення;

• командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до порушення прав;
• причини та умови, що призвели до порушення прав.

Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.

Понад 50 військових з ТЦК притягнули до відповідальності: Лубінець озвучив деталі02.07.25, 13:32 • 1292 перегляди

Хто може стати військовим омбудсманом? 

Військовий омбудсман призначається терміном на 5 років відповідно до указу Президента України. Одна і та сама особа не може бути призначена на посаду більше ніж на два строки поспіль.

На зазначену посаду може бути призначений громадянин України, який на день призначення досяг 30 років, має вищу освіту за ступенем не нижче спеціаліста (магістра), володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, та протягом останніх п’яти років перед призначенням проживає в Україні.

Речниця ДБР пояснила, як у бюро реагують на сигнали про хабарництво у ЗСУ та ТЦК08.09.25, 12:44 • 2902 перегляди

Хто не може бути призначений? 

На посаду військового омбудсмана не може бути призначена особа, яка:

• за рішенням суду визнана недієздатною або її цивільну дієздатність обмежено;
• має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо вона не знята, або не погашена;
• військовослужбовець;
• протягом останнього року притягалася до відповідальності за корупційних правопорушень;
• є членом політичної партії;
• має громадянство або підданство іншої держави;
• не подала декларацію про доходи;
• має заборгованість із сплати аліментів на утримання дитини;
• має представницький мандат, займає будь-яку посаду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, займається незалежною професійною, підприємницькою діяльністю.

Відповідальність за невиконання вимог військового омбудсмана 

Президент України Володимир Зеленський також подав законопроєкт №13267, який передбачає відповідальність за невиконання законних вимог військового омбудсмана або перешкоджання здійсненню ним своїх повноважень. 

За таке порушення передбачається штраф у розмірі від 8500 гривень до 17 тис. гривень. 

За повторне порушення – штраф від 17 тис. до 34 тис. гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік чи без такого.

В 2024 році кількість звернень до Офісу Омбудсмена зросла майже на 30% – Лубінець 01.05.25, 15:49 • 8706 переглядiв

 Джерело

В Україні спостерігається тенденція до зростання кількості випадків захворювання на COVID-19. При цьому рішення про вжиття протиепідемічних заходів, включно з запровадженням маскового режиму, приймаються місцевими органами влади та самоврядування, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я, відповідаючи на інформаційний запит журналіста УНН.

Деталі

За даними рутинного епідеміологічного нагляду, отриманими від закладів охорони здоров’я з областей України, крім Луганської та Запорізької, протягом 35-го тижня 2025 року (з 25 до 31 серпня) кількість осіб із позитивними результатами на COVID-19 становила 10 622 особи, що на 46,2% більше порівняно з попереднім тижнем, коли було зареєстровано 7 265 випадків”, – говориться у повідомленні. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, у 2025 році загальна кількість випадків є нижчою: за чотири тижні з 4 до 31 серпня зареєстровано 22 627 випадків, що удвічі менше, ніж у 2024 році (45 500 випадків)

В МОЗ наголосили, що зважаючи на теперішню тенденцію зростання кількості хворих, можна очікувати більше випадків зараження вірусом COVID-19.

Враховуючи збільшення кількості позитивних результатів на визначення вірусів SARS-CoV-2 серед досліджень на респіраторну групу інфекцій за результатами роботи закладів охорони здоров’я, найближчими тижнями можна очікувати подальше зростання кількості випадків COVID-19

Міністерство також нагадало, у 2023 році Кабмін скасував карантин на території України, зокрема і масковий режим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, в тому числі і загальнообов’язковий масковий режим

Разом з тим в МОЗ наголосили, що рішення про встановлення епідеміологічних заходів приймаються органами місцевої влади та місцевого самоврядування.

Обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням головного державного санітарного лікаря відповідної області, міста Києва чи Севастополя, Автономної Республіки Крим, якщо в населеному пункті, у закладі освіти, закладі оздоровлення та відпочинку виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційної хвороби

Доповнення

В Україні знову фіксують зростання захворюваності на COVID-19. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, протягом 36-го тижня 2025 року (1-7 вересня) позитивний результат тесту отримали 14 414 людей, що на 32,3% більше, ніж тижнем раніше (10 622 випадки). За цей період також зареєстровано 21 летальний випадок серед інфікованих.