Позначка: Слайдер

 Джерело

Законопроєкти Defence City у нинішньому вигляді несправедливо виключають зі списку потенційних резидентів підприємства літакобудівної галузі, критерії відбору потрібно помʼякшити. Про це в ексклюзивному коментарі УНН голова громадської антикорупційної ради при МОУ Юрій Гудименко.

Деталі

Сьогодні Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики планує розглянути проєкти законів, які передбачають зміни до Податкового та Митного кодексів України і входять до пакета Defence City. Формуванням переліку резидентів Defence City займатиметься Міністерство оборони України за чітко визначеними критеріями. Серед них, наприклад, вимога, щоб 90% контрактів підприємства були зі сфери оборони. 

Юрій Гудименко переконаний, що підприємства авіаційної галузі точно мають увійти до Defence City.

Мені точно достеменно відомо, що як мінімум одне підприємство (літакобудівної галузі – ред.) на оборонку працює в високотехнологічній сфері зараз, мінімум одне! Тому без сумніву воно, як мінімум, має право туди увійти. Звичайно, що наше авіабудування має бути в переліку 

За його словами, наразі простежується відсутність належної комунікації під час підготовки законопроєктів, зокрема — з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, до якого підпорядковані більшість українських авіазаводів.

Там критерії треба пом’якшувати і змінювати. Дуже багато критеріїв… З чинних законопроєктів випливає, що для того, щоб стати учасником Defence City потрібно, щоб за останній рік 90% всього, що виробляє компанія, мало потрапляти в оборонку. Звичайно, що з великими компаніями, такими як авіакомпанії, так не буде. Тому що компанія робить щось для фронту, а щось для цивільних покупців, щось для B2B (бізнес для бізнесу – ред.), щось за кордон. Якби компанії були готові до таких змін, то вони, мабуть, виділили б зі свого складу дочірню компанію, яка б займалася тільки оборонкою. Ця дочірня компанія входила б до Defence City і отримувала б відповідні привілеї. Все було б чудово, просто ніхто ж про це не знав 

Нагадаємо

У нинішній редакції законопроєктів про Defence City літакобудівна галузь може опинитися поза межами нових пільг та преференцій. Як пояснює голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко, жодне з профільних підприємств — зокрема “Антонов” чи “Мотор Січ” — не відповідає запропонованим критеріям включення, оскільки виробляє не лише оборонну, а й цивільну продукцію.

Асоціація пропонує включити до переліку резидентів Defence City підприємства з уже чинного урядового списку суб’єктів літакобудування, які проходять жорстку перевірку. Також фахівці наполягають на зниженні вимоги щодо частки оборонної продукції — з 90% до 50%.

 Джерело

У центрі уваги опинилася межа відповідальності між замовником і постачальником у господарських правовідносинах. Після звинувачень на адресу авіакомпанії ТОВ “МС АВІА-ГРЕЙД” у нібито легалізації коштів через співпрацю з контрагентами тема набула особливої актуальності. Експерти звертають увагу на системні проблеми правозастосування та практику, за якою навіть добросовісні компанії можуть нести відповідальність за дії своїх постачальників − попри виконані контракти й дотримання закону, пише УНН.

Деталі

В умовах повномасштабної війни авіаційна промисловість України виконує стратегічну функцію в забезпеченні обороноздатності держави. Водночас окремі підприємства, навіть реалізуючи критично важливі завдання, змушені паралельно захищати свої інтереси та ділову репутацію від необґрунтованих звинувачень.

Раніше УНН повідомляв про ситуацію навколо науково-виробничої фірми ТОВ “МС АВІА-ГРЕЙД”, яку звинуватили у нібито легалізації коштів через операції з чотирма контрагентами. Як повідомили у компанії, правоохоронці сформували свої висновки на підставі фрагментарних банківських виписок, без запитів до самої фірми та без повноцінної перевірки первинної документації.

У “АВІА-ГРЕЙД” заявляють, що всі господарські операції документально підтверджені, здійснені відповідно до чинного законодавства та не містять жодних ознак порушень. Підприємство наголошує: подальші дії постачальників не можуть бути підставою для претензій до замовника, якщо той діє в межах правового поля. У компанії розцінюють ситуацію як спробу створити необґрунтований репутаційний тиск на бізнес, який у надскладних умовах воєнного часу виконує важливі завдання в інтересах держави.

Ця ситуація підкреслює важливість дослідження системного питання: де саме проходить межа відповідальності між замовником і постачальником у господарських правовідносинах.

Де-юре підприємство не несе відповідальності за сплату податків своїм контрагентом. Однак податкова навчилася обходити цю норму, застосовуючи механізм визначення компанії як “ризикованого платника”, що веде до блокування податкових накладних і, як наслідок, фактичного покладання відповідальності на добросовісне підприємство 

Своєю чергою, голова Руху #SaveФОП Сергій Доротич називає навіть абсурдною логіку, за якою відповідальність за дії постачальника покладається на замовника.

Ні я, ні ви не можемо залізти комусь у голову, не можемо це проконтролювати. До того ж у нас немає жодних інструментів контролю чи впливу ні на партнера, ні на друга, ні навіть на рідних. Що вже говорити про субпідрядника чи постачальника товарів, чи послуг? Тому норми, за якими податкова фактично блокує роботу по всьому ланцюгу постачання, є нелогічними. І з цього приводу вже є багато судових рішень, численні скарги − але, зрештою, правий той, у кого більше прав 

Голова Руху #SaveФОП наголосив, що саме для вивчення всіх обставин справ в Україні існують контрольні, ревізійні та слідчі органи, а також суд – інституції, які мають досліджувати глибину справи, з’ясовувати всі обставини, зокрема збирати свідчення учасників тієї чи іншої операції, а також сторонніх осіб, які можуть володіти релевантною інформацією.

Має бути всебічне висвітлення, збирання всіх документів і доказової бази. А у нас часто беруть один факт, вирваний із загального контексту, і на його основі вибудовують обвинувальні акти, ухвали, обмеження − що є неправильним 

Крім того, порівнюючи українську практику з європейською, експерт підкреслює, що у країнах ЄС перекладання відповідальності на замовника після завершення господарської операції вважалося б порушенням прав бізнесу. В Україні ж така практика залишається поширеною, а через відсутність ефективних правових запобіжників навіть компанії, які виконали всі зобов’язання й діяли у межах закону, можуть бути притягнуті до відповідальності за дії своїх контрагентів. Це, своєю чергою, призводить до блокування рахунків, арештів майна та зупинки роботи підприємств.

Таким чином, ситуація навколо “МС АВІА-ГРЕЙД” порушує ширше питання − наскільки чітко в українській правозастосовній практиці розмежовується відповідальність між сторонами господарських операцій. У випадках, коли компанія добросовісно виконує свої зобов’язання, а всі операції документально підтверджені, вона не повинна ставати заручником дій третіх осіб чи формальних підходів до оцінки її діяльності. Це вказує на потребу у більш збалансованому підході з боку контролюючих органів, особливо в умовах, коли бізнес відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності та функціонування критичних сфер.

 Джерело

Авіаційна галузь України, яка зберегла унікальні компетенції та критичні технології, ризикує залишитися поза рамками однієї з наймасштабніших ініціатив підтримки оборонної промисловості — Defence City. Усе через надмірно жорсткі критерії включення підприємств-резидентів до переліку, які можуть скористатися податковими й митними преференціями. Через те, що компанії виготовляють деталі не лише  для військової, а й для цивільної авіації, вони не зможуть подолати запропонований в законопроєктах барʼєр у 90% оборонних контрактів, пише УНН.

Літакобудівна галузь – одна з ключових стратегічних галузей для України, яка не лише формує технологічну спроможність держави, а й безпосередньо забезпечує її обороноздатність в умовах повномасштабного вторгнення росії. Адже підприємства виготовляють критично важливі комплектуючі для повітряних суден, які служать як у військових підрозділах, так і в цивільному авіапарку. Наразі це дозволяє підтримувати повітряну складову національної безпеки України.

Авіагалузь в стані стагнації

Водночас авіаційна галузь опинилася у скрутному становищі: через закрите небо її економічна активність суттєво скоротилася, попит на цивільні літаки впав, а державна увага зосередилася переважно на безпосередньому виробництві зброї. Про літакобудування сьогодні згадують лише в контексті оснащення озброєнням гелікоптерів або ремонтів радянських машин, але цього критично недостатньо для виживання та розвитку цілої галузі.

Авіаційна промисловість має офіційно визнаний статус критично важливої для держави і здатна забезпечити повний цикл розробки, виробництва, ремонту та обслуговування техніки, яку сьогодні потребують Повітряні сили України. Але без державної підтримки, зокрема, податкових преференцій, спрощеного регулювання, підвищення інвестиційної привабливості, можливості будуть безповоротно втрачені.

Україна раніше вже втратила свою космічну промисловість. І якщо не вжити заходів прямо зараз, таке саме може статися з літакобудуванням. Саме авіаційна галузь має потенціал стати одним із рушіїв післявоєнного економічного відновлення України. Унікальні кадри, інженерні школи, виробничі потужності — усе це може бути використано для експорту, створення міжнародних партнерств і формування нової економічної моделі та технологічної незалежності.

Варто зауважити, що необхідність надання державної підтримки гналузі літакобудування не виникла вчора і вона не нова. У 2016 році з метою підтримки авіаційних підприємств парламент ухвалив закон, відповідно до якого компанії, що займаються літакобудуванням отримали низку пільг та преференцій. Йшлося зокрема про звільнення від сплати ввізного мита і ПДВ. Вони також були звільнені від оподаткування прибутку, сплати земельного податку.

Тобто кошти, які підприємства заробляли, вони могли інвестувати у науково-дослідну роботу, контрукторську роботу, на створення та покращення виробництва, збільшення його обсягів та впровадження новітніх технологій.

Однак, ці пільги, за законом, діяли до 1 січня 2025 року. Тому з початку року галузь змушена радше виживати, аніж розвиватися.

Важливим кроком підтримки літакобудування може стати розповсюдження концепції Defence City — масштабної державної ініціативи підтримки виробників ОПК на підприємства літакобудування Авіаційні заводи не менше, ніж виробники озброєння, беруть участь у посиленні обороноздатності держави — і мають отримати доступ до тих самих можливостей, що й інші стратегічні підприємства.

До того ж Defence City передбачає аналогічні пільги та преференції які раніше діяли для авіаційних підприємств і можа стати логічним і швидким продовженням підтримки держави.

Можливості Defence City

У п’ятницю Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики планує розглянути проєкти законів, які передбачають зміни до Податкового та Митного кодексів України і входять до пакету Defence City. Йдеться про впровадження спеціального правового режиму — масштабної ініціативи, спрямованої на системну державну підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу. 

За словами члена Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олексія Леонова, наразі Україна має потенціал виробництва зброї власними силами на понад 30 млрд доларів.

Поки ми реалізуємо його тільки на 9 млрд доларів. Нам не вистачає фінансування, а також треба ще створити умови, які нададуть можливість підтримувати виробництво на території України нашим партнерам. Україна розвиватиме ОПК за “данською моделлю”, коли партнери закупають на потреби ЗСУ зброю та боєприпаси в українських виробників

Загалом до пакету входять чотири законопроєкти, які передбачають зміни до Податкового, Митного, Бюджетного та Кримінального Кодексів. Серед них зокрема створення переліку підприємств-резидентів Defence City. Підприємства-резиденти матимуть податкові пільги до 1 січня 2036 року. 

Йдеться про:

• звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування,

• скасування земельного, екологічного податків та податку на нерухомість,

• спрощення митного оформлення та експортного контролю,

• інформаційний та кримінально-процесуальний захист.

“Такий пакет підтримки дозволить нашим підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України”, – наголосив один з ініціаторів законодавчих змін, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Що не так з критеріями відбору резидентів

Формуванням переліку резидентів Defence City  займатиметься Міністерство оборони України за чітко визначеними критеріями. Серед них наприклад вимога, щоб 90% контрактів підприємства були зі сфери оборони. Але, як зазначають експерти, поточні критерії включення до цього переліку є занадто вузькими і не дозволять у майбутньому підприємствам літакобудівної галузі отримати відповідні пільги та преференції.

Зараз жодне з українських підприємств літакобудування, зокрема й гіганти, на кшталт “Мотор Січ”, “Антонов”, не підпадають під критерії Defence City. Причина полягає у тому, що вони не є суто оборонними, а є субʼєктами літакобудування, які займаються не лише науковими, науково-технічними розробками, інжинірингом, виготовленням деталей, а також обслуговуванням цивільної авіації

Голова Федерації роботодавців “Дефенс” Ігор Фомін у коментарі УНН також зазначив, що відповідно до запропонованих змін до переліку резидентів Defence City зможуть потрапити не всі компанії, що працюють в оборонному секторі. Він зазначив, що свої пропозиції до законопроєктів вже надали і Федерація роботодавців України “Дефенс”, і Технологічна школа економічної науки, і Ліга оборонних підприємств, і Аерокосмічна асоціація, а також підприємства “Антонов”,  “Мотор Січ”, Івченко-Прогрес, для того, щоб їх розглянули народні депутати і визначились.

Ми домовилися і галузеві профільні асоціації надали в Комітет свої пропозиції, щоб, наприклад, було не 90% від загального виробництва, а менше. Аерокосмічна галузь пропонувала 50%, хтось там запропонував 75%. Це все дискусійно і має бути визначено вже при розгляді (законопроєктів – ред.) Верховною Радою. Перше читання, а потім зауваження і друге читання

Він додав, що ідея створення Defence City може стати першим кроком для того, щоб в подальшому галузь літакобудування робити пріоритетною.

В Аерокосмічній асоціації України підтвердили, що на їхню думку критерії, за якими компанії включатимуть до переліку Міноборони також потребують доопрацювання. 

Ідея в цілому крута, ідея правильна, ідею ми однозначно підтримуємо. Вона полягає в тому, що Міністерство оборони складає перелік підприємств, які відповідають концепції Defence City. Але там дуже сильно жорсткі критерії, які сильно обмежують перелік потенційних учасників

Він звернув увагу на серйозну прогалину, що може дискримінувати стратегічно важливу авіаційну галузь. Зараз жодне з українських підприємств літакобудування, зокрема  й гіганти, на кшталт “Мотор Січ”, “Антонов”, не підпадають під критерії Defence City. Причина полягає у тому, що вони не є суто оборонними, адже виробляють також деталі для цивільної авіації.

Це нонсенс. У них є й оборонні замовлення, але по своїй суті ці підприємства займаються літакобудуванням. І тому не можуть користуватися преференціями, які закладені в законопроєкті

В Аерокосмічній асоціації додали, що Уряд Україні затвердив перелік суб’єктів літакобудування, і в асоціації переконані, що саме його, потрібно включити до концепції Defence City. Мельниченко зазначив, що для того, аби потрапити до урядового списку, компанії проходять жорстку перевірку. 

Експерти пропонують у законопроєктах прямо прописати, що пільги та преференції Defence City повинні розповсюджуватися на підприємства ОПК, що увійдуть до переліку МОУ, а також мають поширюватися на перелік субʼєктів літакобудування, який затверджує Уряд.

Це, зокрема, дозволить врятувати стратегічну авіаційну галузь від занепаду, підприємства якої також працюють на перемогу України у війні, розвʼязаній росією і виконують державні оборонні замовлення.

Тож в цілому ініціатива Defence City — надзвичайно важлива і своєчасна. Вона здатна перетворити оборонну промисловість України на повноцінний драйвер економіки і стимулювати до забезпечення армії озброєнням критично необхідним в умовах повномасштабного вторгнення росії. Проте для її повноцінної реалізації потрібне виважене доопрацювання, щоб у поспіху не виявилося так, що про когось забули або чогось не врахували. Особливо якщо йдеться про стратегічно важливі галузі для розвитку нашої держави.

Україна не може дозволити собі втратити жодну частину свого оборонно-промислового потенціалу, а особливо у повітрі.

Нагадаємо

Українські авіабудівники закликали владу зберегти податкові пільги для стратегічної галузі. Голова фінкомітету ВРУ Данило Гетманцев під час зустрічі з ними запропонував вивчити законопроєкти Defense City і підготувати свої пропозиції.

 Джерело

Скасування маркетингових договорів між фармвиробниками та аптеками поставило під удар функціонування всього ринку. В епіцентрі економічних наслідків опинилися малі аптеки. Адже їх адміністративні витрати залишаються високими, тоді як обороти впали. У таких умовах дрібний бізнес страждає найбільше. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів економіст Борис Кушнірук. 

Малі аптеки опинилися під загрозою після скасування маркетингових договорів. Все ж, у них адміністративні витрати на функціонування системи залишаються умовно великими, а оборот зменшився. З погляду на економічну модель, історія є заздалегідь очевидною: уряд вирішив втручатися в економічні механізми власним регулюванням. Однак в реальності аптеки працюють або за рахунок націнки та товари, або за рахунок маркетингових угод. Якщо їх немає…то єдина можливість – це підвищувати націнку. Якщо тобі не дають це робити, ти стаєш збитковим

Він також додав, що ціна ліків не залежить лише від наявності маркетингових угод — вона визначається цілою низкою чинників, зокрема витратами на утримання аптек, які за теперішніх реалій лише зростають. Тому замість повного скасування маркетингових договорів, вважає Кушнірук, логічніше було б вдосконалити механізм їхньої дії. 

Натомість, підкреслив економіст, результатом актуального регулювання ринку стало те, що “у виграші” тільки фармвиробники. Які економлять на витратах та не зменшують закупівельну вартість ліків. 

Нагадаємо

Від 14 лютого 2025 року постановою №168 Кабінет міністрів України впровадив нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Відповідно до постанови, аптекам було заборонено укладати маркетингові договори з виробниками ліків. Раніше ці угоди дозволяли аптекам надавати пацієнтам знижки, реалізовувати соціальні ініціативи та підвищувати кваліфікацію фармацевтів. 

Однак, через більше ніж чотири місяці після запровадження нових правил гри фармацевтичного ринку, аналітики фіксують зростання цін на ліки в Україні, попри урядові ініціативи. 

Визнали це і в МОЗ, міністр Ляшко зазначив, що у квітні інфляція на фармацевтичну продукцію становила 13,9%. І хоч вона не перевищила загальний рівень інфляції – пацієнти так і не побачили очікуваного зниження вартості ліків у своїх чеках.

 Джерело

У Римі 10—11 липня проходитиме конференція з відбудови України, яку відкриє Президент Володимир Зеленський. Що відбуватиметься на цій конференції, якими були результати попередніх подібних зустрічей та яких сум потребує відбудова нашої держави – журналісту УНН розповів економіст Олег Пендзин.

Конференція з відбудови України в Римі

Конференція з відбудови України відбудеться в італійській столиці в четвер та п’ятницю з метою мобілізації інвестицій, зокрема коштів приватного сектору, для нашої держави, яка переживає четвертий рік тяжкої війни.

Зустріч, у якій також візьмуть участь голова ЄС Урсула фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з 15 іншими главами держав та урядів, буде зосереджена на довгостроковому відновленні України. Україна сподівається підписати угоди з енергетики, оскільки її енергосистема регулярно страждала від російських ударів, а також на співпраці в оборонній промисловості.

Папа Лев XIV прийняв Зеленського у резиденції Кастель-Гандольфо – ЗМІ09.07.25, 13:26 • 1248 переглядiв

Зеленський, який прилетів до Риму у середу для зустрічі з главою держави Італії, президентом Серджіо Маттареллою та Папою Римським Левом IV, наголосив, що нагальною потребою України залишається захист від посилення російських ракетних атак та атак безпілотників.

“Представники України матимуть конкретний набір завдань, зосереджених на безпосередній обороні – обороні наших міст та наших громад”, – сказав він у своєму зверненні в понеділок увечері.

Сполучені Штати, які раніше були найбільшим спонсором України, представлятиме посланець президента Дональда Трампа з питань України та росії Кіт Келлог.

Скільки коштів потрібно на відбудову України

Це вже четвертий такий саміт від початку активних бойових дій. Перша конференція з відбудови відбулася у 2022 році в Лугано. Потім була Гаага, потім був Лондон, а зараз Рим. У Логано прем’єр-міністр Шмигаль озвучив цифру у 750 мільярдів доларів, які не були підкріплені жодними документами. Вони були по суті взяті зі стелі

Зеленський відкриє конференцію з відбудови України, яка пройде в Римі цього тижня08.07.25, 17:25 • 1408 переглядiв

Пендзин також нагадав, що функціонує відповідний фонд, який займається підрахунком завданих України збитків. Аналітики цього фонду говорять про збитки на суму 450 мільярдів доларів.

“Є відповідний фонд, який збирає інформацію з приводу завданих збитків Україні війною. Там є цифри, є офіційне подання документів, є купа відповідних процедур. Цей фонд працює з осені 2023-го року. І там називають цифру 450 мільярдів доларів”, – пояснив економіст.

Пендзин також уточнив, що в рамках фонду підрахунок збитків відбувається за кількома категоріями, зокрема житловий фонд, об’єкти інфраструктури, енергетичні об’єкти, тощо. Але загалом остаточний підрахунок збитків можна буде здійснити лише після завершення активних бойових, коли наша держава перестане зазнавати постійних руйнувань.

Там чітко відділений житловий фонд, промислові підприємства, об’єкти інфраструктури, енергетичні об’єкти. Але цифра збитків не є статичною. Вона постійно збільшується кожен день, з кожним обстрілом, з кожною бідою. Тому говорити про якусь остаточну цифру можна буде лише тоді, коли офіційно закінчиться активна фаза бойових дій

Рішення, ухвалені на попередніх конференціях з відбудови

Олег Пендзин пояснив, що кожна з конференцій, присвячена відбудові України ухвалювала рішення щодо різноманітних способів допомоги Україні, застосовуючи усі наявні засобі і ресурси.

“Усі ті конференції, які є, по відбудові України, мають на меті декілька цілей. Ціль перша – визначитися з питаннями побудови. На першій конференції в Логано піднімали питання про план Маршала для України. Потім це тихенько зійшло нанівець. На конференції в Лондоні Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні 18,5 мільярдів євро на 2024 рік. Потім у 2024 році піднімалося питання про надання Україні кредиту на 50 мільярдів доларів з доходів від заморожених російських активів на 2025 рік”, – повідомив економіст. 

Держдеп США запевнив у продовженні забезпечення допомоги для України09.07.25, 02:29 • 1570 переглядiв

Пендзин додав, що так чи інакше, кожен етап розрахований на певну перспективу задля досягнення тактичних перспектив.

“Кожен раз відбуваються якісь процеси, які в дійсності є надзвичайно корисними для України принаймні з точки зору поточного фінансування і вирішення питань щодо забезпечення коштами на певну тактичну перспективу”, – додав Пендзин.

Як проходитиме зустріч у Римі

Також, за словами Пендзина, зустріч відбуватиметься в два формати, зокрема в урядовому, коли буде прийняте рішення про скеровування на підтримку нашої держави певних сум. Також Також відбуватиметься спілкування з бізнесами, адже саме він братиме найактивнішу участь у відбудові України та пошуку коштів для цього процесу.

Є формат урядовий, де йдуть зустрічі з політиками, які визначають перспективи фінансування України. Напевно цього року буде заявлено про 100 млрд євро з європейського бюджету на фінансування України. А другий формат – це формат спілкування з бізнесами, які, власне, і мають наповнювати основні шляхи, що стосуються відбудови України та пошуку коштів. Адже зрозуміло, що відбудова України не буде фінансуватися за рахунок коштів європейських платників податків

Наостанок Пендзин згадав, що в процеси відбудови України зокрема будуть активно залучатися кошти від заморожених активів російської федерації.

“Розглядається варіант залучення 100 мільярдів євро коштів, у тому числі з заморожених російських активів. Приблизно отакі підходи”, – підсумував економіст.

Зеленський: нічна атака рф є показовою, доводить необхідність нових санкцій09.07.25, 10:09 • 944 перегляди