“Літак судного дня”: що це за “звір” та в яких країнах є (відео)

 Джерело

Чи дійсно світ за крок до ядерної війни? У ЗМІ останнім часом шириться інформація про зліт “літака судного дня”, який моніторингові канали помітили в ніч на 18 червня у двох країнах – рф та США. Ці військові літаки злітали в той самий час. Раніше, 13 червня, аналог “літака кінця світу” також злітав у Ізраїлі, на борту якого міг бути прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу. 

Що відомо про літак 

“Літак судного дня” — це спеціальний військовий літак, створений для управління збройними силами в умовах ядерної війни, глобального конфлікту чи масштабної катастрофи, а також для евакуації найвищого керівництва країни.

Ці літаки фактично є повітряними командними пунктами — літаючими штабами, здатними забезпечити зв’язок, керування військами та безпеку найвищого керівництва.

Такі літаки також називають літаками “судного дня” або “кінця світу”.

“Годинник Судного дня” знову перевели: скільки залишилось до апокаліпсису28.01.25, 19:46 • 318175 переглядiв

У чому особливості “літака судного дня”

Такі літаки значно відрізняються від звичайних та, зокрема, військових, котрі задіюють під час війни. 

“Літак судного дня” має такі відмінності:

  • захищений від ядерного вибуху та електромагнітного імпульсу;
  • має стратегічні системи зв’язку, включно з супутниковими каналами;
  • може керувати ядерними ракетами, підводними човнами та авіацією;
  • забезпечує життєдіяльність на борту протягом тривалого часу;
  • розрахований на вищих військових та політичних лідерів. 

У яких країнах є такі літаки

“Літаки судного дня” мають такі країни як США, росія та, ймовірно, Китай. 

США

E-4B Nightwatch – найвідоміший приклад.

  • створений на базі Boeing 747;
  • у наявності 4 таких літаки;
  • призначені для президента, міністра оборони, Генштабу.

E-6 Mercury – ще один тип, для управління підводними човнами з ядерними ракетами.

Нагадаємо, 17 червня, у вівторок, екстрений командний літак президента Сполучених Штатів Дональда Трампа Boeing E-4B помітили під час таємничого перельоту з Луїзіани до Меріленду. В соціальних мережах зробили припущення, що це пов’язано з напруженою ситуацією на Близькому Сході. 

Востаннє “літак судного дня” – Boeing E‑4B Nightwatch у США піднімався в небо 11 вересня 2001 року під час терактів 9/11 – після зіткнення пасажирських літаків з хмарочосами. Він здійснив політ над Вашингтоном (включно з районом Білого дому), щоб забезпечити безперервне командування у критичній ситуації 

На той момент E‑4B діяв як мобільний повітряний командний центр — його задачами були підтримка найвищого керівництва та захист від ядерного впливу та імпульсів.

росія

Іл-80 (“Максим Горький”) – аналог американського E-4B.

  • створений на базі Іл-86;
  • є 4 одиниці, але один з них був нещодавно розграбований.

Іл-96-400М – нове покоління модернізованого “літака судного дня”.

Ізраїль

“Крила Сіону” (Wing of Zion) — Boeing 767‑338ER

В Ізраїлі офіційно не існує літака‑аналога “літака судного дня” на зразок американського E‑4B або російського Іл‑80. Проте є спеціалізовані повітряні командні та спостережні платформи. 

У 2016 році Ізраїль надав переобладнаний Boeing 767‑338ER (реєстрація 4X‑ISR) під назвою “Ala de Sion” або “Крила Сіону”.

Він оснащений засекреченими системами зв’язку, спеціальним обладнанням, захищеним від EMP, автономними командними студіями для вищих лідерів держави .

Проте це – не літак “судного дня” у військовому значенні, а державний літак-командний центр, який у кризових умовах дозволяє прем’єру залишатися в ефективному зв’язку та керувати, але він не має захисту від ядерного вибуху та EMP, як американський E‑4B.

Востаннє про його зліт місцеві ЗМІ повідомляли 13 червня 2025 року, однак офіційних заяв про це не було. Перед цим Один зі зльотів був зафіксований у відповідь на іранську атаку – з бази Неватіму після нічного удару 13 квітня 2024 року .

Китай

Ймовірно, використовуються модифіковані Boeing 737 або інші великі літаки. 

Інформації у відкритому доступі мало, однак є ознаки створення аналогічних командних літаків.

Велика Британія, Франція, Ізраїль

Ці країни мають певні мобільні центри управління з меншими літаками або наземними рішеннями, але офіційно “літаків судного дня” не зафіксовано.

Загалом, наявність “літаків судного дня”  — ознака того, що країна готується до найгірших сценаріїв.

Яка вартість “літаків судного дня” 

Це один із найдорожчих інструментів безпеки у світі.

Так, наприклад, у США поточна ціна з урахуванням модернізації одного літака сягає до 1 млрд $. Його обслуговування щороку коштує ще 200+ млн доларів, враховуючи екіпаж, техніку, зв’язок і паливо. 

А от літаки у росії, враховуючи оновлення і нову модель Іл-96-400М, можуть коштувати до 400–500 млн доларів.Щодо інших країн – інформація невідома. 

Тож, якщо зібрати повну вартість проєкту “літака кінця світу” — розробку, будівництво, випробування, секретне обладнання, обслуговування протягом десятиліть — весь флот може обійтися у кілька мільярдів доларів.

Схожі повідомлення

День літнього сонцестояння: традиції, прикмети та що не можна робити у найдовший день року

 Джерело

Завтра, 21 червня, настає День літнього сонцестояння, час, коли денне світло перебуває у своєму найбільшому піднесенні, а нічна темрява майже повністю відступає. Цей день має сакральне значення для багатьох релігій, відіграє важливу роль у найрізноманітніших культурах, а також безпосередньо впливає на повсякденне життя людей. Усе, що варто знати про літнє сонцестояння 2025 розповідає УНН.

Що таке літнє сонцестояння

День літнього сонцестояння – це особлива подія, коли на Землі спостерігається найкоротша ніч у році. Після цієї дати ніч почне повільно, але впевнено збільшуватися, натомість день буде скорочуватися.

Літнє сонцестояння знаменує момент, коли нахил осі Землі найбільше нахилений до сонця. Це призводить до найдовшого дня в році в Північній півкулі та найкоротшого дня в Південній півкулі.

Астрономічно літнє сонцестояння настане о 05:41 за київським часом. Сонце зайде о 21:13. 

Цікаві факти про день літнього сонцестояння

День літнього сонцестояння відзначається багатьма народами світу і має різні традиції. У деяких країнах літнє сонцестояння має інші назви і не збігається за датою з астрономічною подією.

Згідно з інформацією History Timelines літнє сонцестояння святкується різними культурами протягом тисячоліть. Стародавні цивілізації, такі як єгиптяни, греки та римляни, проводили фестивалі та ритуали на честь найдовшого дня року. Ці святкування часто включали багаття, бенкети, танці та інші форми веселощів.

Одним з найвідоміших місць, пов’язаних з літнім сонцестоянням, є Стоунхендж в Англії. Цей доісторичний пам’ятник розташований таким чином, що під час літнього сонцестояння сонце світить крізь камені, і тисячі людей щороку збираються на цьому місці, щоб побачити схід сонця в найдовший день року. Точне призначення Стоунхенджа та його зв’язок із сонцестояннями залишаються загадкою.

День літнього сонцестояння-2025: астролог дала поради, що робити для залучення удачі16.06.25, 10:14 • 83750 переглядiв

В наші дні літнє сонцестояння досі святкується по-різному по всьому світу. У деяких країнах проводяться музичні фестивалі, паради та інші культурні заходи з цієї нагоди. Багато людей також користуються довгим світловим днем, щоб займатися активним відпочинком, таким як пікніки, піші прогулянки та садівництво.Сонцестояння має важливе значення для сільського господарства, судноплавства та інших аспектів людського життя.

Українські традиції до дня літнього сонцестояння

В українців літньому сонцестоянню присвячене свято Івана Купала яке було дуже популярним на наших землях до приходу на них християнства. Після хрещення Київської Русі день літнього сонцестояння приурочили до Різдва Іоанна Хрестителя 24 червня. При цьому давні дохристиянські традиції збереглися до наших днів.

До поширення християнства рівнодення і сонцестояння були головними святами для наших предків, оскільки безпосередньо впливали на повсякденне життя. Найдовший день року знаменував початок посівних робіт.

У давнину українці тісно пов’язували цей день із магічними силами природи. Тоді було прийнято проводити на природі. Люди водили хороводи, співали пісні та розпалювали багаття. В особливий спосіб у цей день вшановували сонце, яке вважали джерело світла та життя, перемогу над темрявою.

Штучний інтелект розкрив приховані мовні закономірності та ймовірне авторство Біблії05.06.25, 17:07 • 10619 переглядiв

В день літнього сонцестояння зазвичай збирали трави, оскільки вірили, що саме в цей вони набувають особливої цілющої сили, яку їм надають боги. Наші предки були, що водойми в цей день також володіють цілющою силою. Навіть полум’я мало цілющі властивості – у день Івана Купала матері спалювали на багатті сорочки своїх дітей, які хворіли. Вважалося, що разом з сорочкою вогонь спалює і хворобу.

На день літнього сонцестояння було прийнято прокидатися до світанку та вмиватися росою, щоб зберегти молодість та красу. Особливо цілющих можливостей надавали будь-якій воді, яку набрали вранці. В цей день загадували бажання, яке мало неодмінно здійснитися.

В цей день люди одягали на себе світлий одяг, який, за їхніми повір’ями, притягував щастя, а також плели вінки.

Погодні прикмети на день літнього сонцестояння

Протягом багатьох століть день літнього сонцестояння обріс багаточисельними прикметами. Зокрема це стосується погоди:

  • сонце, яке ховалося за хмарами означало наближення негоди;
  • багато зірок уночі були до врожаю грибів та ягід;
  • тиха і безвітряна погода свідчила про спекотне продовження літа;
  • сильна спека у цей день також свідчила про сильну спеку на все літо;
  • багато роси вранці попереджали про посуху;
  • гучне стрекотіння коників віщувало грозу.

Що не можна робити на день літнього сонцестояння

У день літнього сонцестояння не можна сваритися та тримати образу на серці, оскільки цей негатив може тривати цілий рік. Окрім того, треба завершити усі недороблені справи, інакше вони затягнуться надовго, а може і взагалі не принесуть жодного результату.

Не можна вдягати брудний, неохайний або зіпсований одяг, оскільки вважалося, що він відлякує світлих духів.

Також у цей день не можна шкодити природі, знищувати рослини чи завдавати болю тваринам. Всі ці дії можуть з часом несподівано відгукнутися людині.

І що вкрай важливо, у цей день треба пробачити самому собі минулі помилки та відпустити невдачі. День літнього сонцестояння не призначений для жалю за старим, а для того, щоб відпустити його. Цей світлий день сприятливий для того, щоб намітити нові цілі, написати новий сценарій свого життя і слідувати йому цілий рік аж до нового літнього сонцестояння, щоб знову підвести підсумки і вирушити до нових звершень.

Вартість вишиванки в Україні у 2025 році: фактори ціноутворення 13.05.25, 11:36 • 199440 переглядiв

Схожі повідомлення

“Ваше життя вже не буде колишнім після гіпнозу” – гіпнотерапевт Анна Кураі 

 Джерело

Гіпноз у 21 столітті припинив бути уявним шоу з фільмів, це важливий інструмент когнітивно-поведінкової терапії, який починає використовувати все більше людей для здобуття успіху у різних сферах життя, зокрема, в стосунках та фінансах. 

Що таке гіпноз, наскільки він ефективний, чи всі люди йому піддаються та який головний побічний ефект? На ці та інші питання журналістці УНН відповіла гіпнотерапевт Анна Кураі. 

• Що таке гіпноз насправді? Чи відрізняється він від того, як його показують у фільмах?

Гіпнотерапія – це один із найпотужніших і найшвидших інструментів з вирішення внутрішніх проблем, швидко та без відкатів. Чому ж тоді це настільки непоширене? Тому що в гіпнозі є один момент – він для людей досить сміливий, бо це ти дивишся всередину себе, там ти себе не обдуриш.

• Як саме працює гіпноз з точки зору мозку та психіки й чим відрізняється від класичної психології? 

Класична психологія теж вирішує проблему, але на ці сесії роками можна ходити, через свідомість розбирати це все. Але ми маємо певні підсвідомі програми, які дуже сильно на нас впливають. Провівши кілька класичних консультацій психолога, я зрозуміла, що це дуже сильно затягує за часом, і в людини не завжди вистачає ресурсу на дії. Вона начебто розуміє, спалахує з готовністю змінювати своє життя, але коли треба робити якісь кроки трансформаційні, тоді не вистачає ресурсу. Чому? Тому що внутрішні програми дитячі гальмують. А якщо непропрацьоване минуле – майбутнього не буде. Людина тягнутиме цей якір на собі, як гарпун. 

Підсвідомість керує 90% нашого життя і наші вибори це результат не того, що ми обрали мозком, а того, що є внутрішні програми, які керують життям. І в гіпнозі ми пропрацьовуємо саме внутрішні установки – боремося з причиною, а не наслідками насамперед. 

Як підтримувати ментальне здоров’я та не з’їхати з глузду: прості та дієві поради29.11.24, 20:05 • 12256 переглядiв

• Скільки потрібно орієнтовно часу, порівняно з сеансом у психолога, аби вирішити якесь питання, пропрацювати травму?

Насправді все дуже індивідуально, тому що людина приходить із запитом через свідомість. А насправді коли починаєш вести сесію, розумієш, що причина запиту – це лише наслідок. І все, що підійматися зсередини, всякі болі та страхи, все залежить від того, наскільки вона готова їх опрацювати. Буває таке, що за одну сесію вирішується одне питання, а буває необхідність і до п’яти сеансів. 

• Чи кожну людину можна ввести в стан гіпнозу?

Насправді гіпнабельних людей, які піддаються різкому впливу лише 2%. Але навіюванням насправді піддаються практично всі люди, тільки в тому випадку, якщо вони мають довіру та дають на це дозвіл. 

• Чим відрізняється гіпноз від медитації або самонавіювання?

Медитації, афірмації та самонавіювання не працюють, якщо у вас стоїть блок у підсвідомості, наприклад, що ви якась не така людина. 

В основному в дитинстві ми набуваємо досвід і перші імпринтинги (ред.- фіксація в пам’яті ознак об’єктів при формуванні або корекції вроджених поведінкових актів, які стають для нас переконанням). І для того, щоб зруйнувати цей внутрішній блок, там має відбутися якась трансформація. І без фахівця цього не вийде зробити, скажімо, ви не обдурите себе. 

• У яких сферах гіпноз найефективніший — психологія, медицина, спорт, творчість?

Він ефективний скрізь, де є якийсь “затик”. Якщо людина чогось не має, але чогось дуже хоче у цьому житті, отже десь стоїть блок на підсвідомості: “вам це заборонено мати”. Чому? Там логічно можна пояснити все, що завгодно. Наприклад, у вашій родині не було це дозволено і щоб не втратити цю лояльність від близьких, ви будете такими ж, якими є вони. Ще є цікава річ, що до певного віку дитина перебуває у стані гіпнабельності та трансу. Для неї батьки є абсолютним авторитетом, навіть якщо вони не мають рації. Діти не мають такої здатності відокремлювати цей світ від себе, вони егоцентричні і вважають, що вони – причина усього. Частіше всього люди живуть за принципами батьків, тільки трохи з корекцією, тому це все йде саме з дитинства, де формується ця установка. До того ж установки бувають і позитивні, і негативні. Звичайно, ми про позитивні не говоримо, тому що вони допомагають нам жити, а обмежувальні переконання, ті, які штучно створюються, вони вас захищають. Саме вони створюють із людини не живу, а ту, хто виживає. 

• Чи можна за допомогою гіпнозу позбутися шкідливих звичок (куріння, переїдання, прокрастинація)?

Так. Річ у тім, що все, що людина робить – це наслідок. Всі звички, спосіб життя – це наслідок внутрішніх програм. Людина, що вживає якісь речовини, робить це не через насолоду, а для вирішення певної ситуації. Наприклад, багато кажуть: “Я коли курю, мене це заспокоює”. Треба забирати проблему, що нервує, тоді зникне потреба додатково заспокоюватися руйнівними звичками.

У мене в практиці був випадок, прямий та дуже показовий. Ми заходили до сеансу з одним запитом, а в результаті, як побічний ефект – людина не курить, бо ми прибрали те, що його змушувало турбуватися. 

Психічне здоров’я дітей: експерти розповіли, як помітити тривожні сигнали02.06.25, 11:34 • 2096 переглядiв

• Чи можливі якісь ще побічні ефекти від гіпнозу? 

Побічний ефект такий, ваше життя не буде колишнім. Змінитеся ви та,  ймовірно, ваше оточення, тому що деякі будуть не готові приймати цю оновлену версію.  

• Скільки по часу займають сеанси гіпнозу?

Півтори-три години. Є таке поняття, як холодний клієнт, близько 40  хвилин займає початок сесії, аби зрозуміти його тип мислення, із чим він прийшов, де та що в нього болить. Він може свідомо захищатися і ти ставиш йому запитання, як фахівець, і дивишся на тіло, тому що у ньому зберігаються емоції.

І як тільки тіло починає реагувати, то це і є тригерна точка. Ось туди треба йти.

• Які найцікавіші випадки можете згадати з вашої практики?

Це настільки індивідуальна робота, яка людину розкриває та вивертає по-справжньому, тому всі випадки абсолютно цікаві. Ніколи не знаєш, що буде. Яскраві моменти – це коли у людей швидко зникає бажання собі шкодити, вона позбувається якихось звичок та токсичних людей, від яких також є залежності. Саме тоді і починається це диво – змінюється все у житті, стає інша енергія, інші інтереси. 

• Чи можна використовувати гіпноз для роботи з травмами, депресією, фобіями?

Фобії пропрацьовуються просто, якщо людина сама до цього готова. А депресія, якщо це вже діагноз, який поставив лікар, тоді це йде комплексна терапія. Разом з лікарем працює гіпнотерапевт, але зазвичай депресіями займаються не психологи, а психотерапевти, тому тут слід розуміти, з ким можна працювати, з ким – ні. 

• Чи існує ризик психологічної шкоди від некваліфікованого гіпнозу?

Зазвичай у цьому спеціалісти не зацікавлені. Крім того, людина не може заподіяти собі шкоди ніяк проти своєї волі, оскільки підсвідомо все одно не втрачає контроль над собою. 

• Чи траплялися випадки, коли через гіпноз люди згадували “минулі життя”, починала говорити іншими мовами або з нею відбувалися незвичні речі?

На моєму досвіді я не бачила людину, яка вводилася в минулі життя. Хоча в нашому мозку є досвід навіть наших пращурів, він зберігається в тілі і генетично передається. Тож ці випадки цілком припустимі і можливо в майбутньому я з цим також зіштовхнуся. 

•  Що ви думаєте про регресивний гіпноз? Це фантазії чи щось більше?

Регресивний гіпноз, регресія є тимчасовою. Регресія – це вниз. Тобто це зараз ми говоритимемо з вами про вчора, позавчора – вниз спускатись. Я теж займаюся регресивним, лише тимчасовим гіпнозом. Тобто йдеться про розбір моментів до поточного життя – з моменту зачаття і до 7 років, наприклад. 

• Яку освіту та підготовку має пройти спеціаліст, щоб працювати з людьми? Чи існує в Україні окрема визнана професія гіпнолога чи гіпнотерапевта? Чи потребує вона якоїсь сертифікації? 

В Україні з 2024 року визнається гіпнотерапія, як метод. 

Оскільки гіпнолог є провідником, тобто він не лікує, то він може не мати вищої психологічної освіти, але це буде дуже складно, бо тоді ти не розумієш механізми роботи головного мозку і людини, а це можна отримати тільки розуміти, коли ти пройшов хоча б базову психологічну освіту. Тому рекомендовано мати психологічну базову освіту для спеціаліста, тоді і результат буде набагато швидшим. 

• З якими запитами люди звертаються до вас найчастіше? 

ТОП-3 сфери, з якими я працюю – це стосунки, фінанси та позбавлення від панічних атак. 

• Чи зверталися до вас ветерани, наприклад, з ПТСР, фантомними болями? Чи допомагає гіпноз у таких випадках? 

Гіпноз працює завжди, коли людина сама до нього готова. Якщо приводять близькі, тоді це неефективно. З особистих причин я не працюю з військовими. Але будь-який стан можна підкоригувати за допомогою такого інструменту як гіпноз. 

•  Як ви захищаєте себе від емоційного виснаження, працюючи з чужими глибокими переживаннями?

Насамперед фахівець, який працює з душами, у професії, що допомагає, як психолог, гіпнотерапевт, має бути стійкий. Тобто він спочатку повинен себе максимально опрацювати в колег, щоб потім розуміти, з ким він може працювати і не робити перенос на себе. 

• Чи траплялися у вашій практиці випадки, коли гіпноз не спрацював? Чому? 

Були випадки на початку моєї роботи, оскільки люди не входили в транс і спілкувалися свідомо. Здебільшого були не готові говорити про свої болі, наприклад, на велику аудиторію. 

• Чи необхідно пацієнтові якось заздалегідь готуватися до сенсу? Можливо є якісь медичні протипоказання? Чи застереження, наприклад, чула, що за кілька днів до сеансу не варто вживати алкоголь? 

Він не повинен перебувати в жодному стані зміненої свідомості. Жодного алкоголю та інших речовин у організмі, оскільки його психіка може просто не витримати сеансу. Головне бути в ресурсі та мати бажання до змін. Також не треба робити ніяких особливих медитацій. Зазвичай, коли пацієнти досягають свого дна, вони йдуть до мене. Говорять, коли вже нестерпно стає, тоді вже йдуть вирішувати це питання, і воно вирішується одразу.

• Чи доводилось вам відмовляти людині у проведенні сеансу гіпнозу? Чому? 

Я не працюю з людьми, які перебувають у стані залежності. Тобто, у зміненому стані свідомості, конкретно ті, яких привели батьки чи родичі. Тобто людина має прийти сама, сама захотіти. 

• Ви самі коли-небудь були під гіпнозом? Що відчували?

Під гіпнозом була звичайно. Відчувала операцію та визволення. Це ніби у вас відрізали пухлину. От коли відрізаєш, організм людини завжди лікується сам. Ніхто його не вилікує, крім самого себе. У душі людини достатньо енергії для створення та любові. Але, коли ти в пухлинах, ти фокусуєшся не на створенні, а на тому, як цього позбутися.

І фахівець, він як хірург, забирає тобі пухлину, а далі ти на своїй енергії заростаєш і живеш вільно. Гіпноз не для всіх. Це не про поговорити, це про рішення, це прийти з запитом та прибрати те, що заважає жити, щоб насолоджуватися та могти щось створювати. 

• Чого, на вашу думку, люди найбільше бояться в гіпнозі — і даремно?

Правди. Люди бояться правди. За нею стоїть дуже велика сила, але визнання цієї правди перед собою всі бояться. Тому що визнати, хто ти є насправді – це страшно. І ось ця правда, вона про відповідальність, тому не всі готові йти до гіпнозу, бо розуміють, що після цього все змінюється.

Гіпноз не змінює минуле. Він змінює реакцію, і дає звільнення, щоб ви більше не жили, як раніше. Ви переходите із заднього сидіння автомобіля за кермо. І тут уже не всім дано керувати.

• Розкажіть про один з останніх успішних кейсів у вашій роботі 

Напередодні інтерв’ю клієнт поділився, що позбувся токсичної людини і виріс у фінансовому доході. Ну ось, каже: “Якимось дивом пішов бізнес на зріст”, задумався машину нову взяти, клієнти з’явилися, трава зеленіша. Після сесій відкривається потік, людина починає нормально жити, позбавляючись цих бур’янів та пухлин, зростає. Просто поки людина цього  не спробувала та не відчула, то це здається чимось казковим, а насправді взагалі не казкове. 

Схожі повідомлення

Всесвітній день біженців: скільки українців мають тимчасовий захист у ЄС

 Джерело

Щороку на 20 червня припадає Всесвітній день біженців, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Цей день покликаний звернути увагу міжнародної спільноти на долю людей, які змушені залишати свої домівки через збройні конфлікти та переслідування. Ця дата має особливу вагу і для України: станом на початок року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Найбільше українських біженців наразі перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. Про це пише УНН із посиланням на дані Євростату.

Станом на 31 січня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували майже 4,3 мільйона українців, які змушені були покинути свої домівки в Україні через російську агресію.

Найбільшу кількість українців прийняли:

  • Німеччина – 1 170 250 осіб (27,3%);
  • Польща – 993 015 осіб (23,2%);
  • Чехія – 394 985 осіб (9,2%).

У січні було зафіксовано незначне зростання загальної кількості біженців у країнах ЄС – на 25 530 осіб (+0,6%). Найбільше зростання – в Німеччині, Чехії та Іспанії. Водночас їхня кількість зменшилася в Данії, Франції, Австрії та Литві.

“Громадяни України становлять понад 98,4% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС”, – йдеться у звіті. Серед них:

  • жінки – 44,8%;
  • діти – 31,8%;
  • чоловіки – 23,4%.

У перерахунку на 1 000 мешканців країн ЄС найвища концентрація українців – у Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як середній показник по ЄС становить 9,5.

Протягом першого кварталу 2025 року Євросоюз надав статус захисту в першій інстанції 66 315 шукачам притулку – це на третину менше, ніж у кінці 2024-го. Найчастіше статус отримували афганці, венесуельці та українці.

За оцінками Центру економічної стратегії, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишалися 5,2 млн українських біженців. Більшість (3,7 млн) виїхали через західні кордони, ще 239 тисяч – через росію чи білорусь.

Крім того, близько 1,3 млн українців стали біженцями в росії чи білорусі, за даними ООН.

Міністерство для повернення українців

У грудні 2024 року в Україні офіційно запрацювало Міністерство національної єдності, яке очолив Олексій Чернишов, призначений також віцепрем’єр-міністром. Його головна мета, як зазначається – об’єднання українців по всьому світу та створення умов для їх повернення додому.

Ідея створити подібне міністерство обговорювалася ще влітку 2024 року. Зокрема, президент Володимир Зеленський публічно говорив про запуск “міністерства єднання” або “міністерства повернення”.

“Ми не можемо нікого змусити повернутися. Це неможливо. Єдина мотивація повернутися в Україну – це успішна Україна і любов до своєї Батьківщини. Тільки ці два фактори здатні спонукати українців серйозно розглядати таке рішення. Жодного примусу не було і не буде”, – наголосив Чернишов в інтерв’ю каналу Euronews.

Міністр також прокоментував ініціативу Єврокомісії щодо продовження тимчасового захисту українців у ЄС до березня 2027 року. На його думку, це рішення створює “понад 20 місяців ясності” для планування життя українців за кордоном і потенційного повернення додому.

“Для когось головним є мир – стабільний і тривалий. Для інших – це питання економічного розвитку, ринку праці, кращого працевлаштування, нових робочих місць, економічного прориву. Для третіх – європейська інтеграція. Але якщо ми рухатимемося цим шляхом, то більшість українців серйозно замислиться над тим, щоб повернутися в Україну”, – вважає Чернишов.

Ще одним напрямком цієї політики стало впровадження множинного громадянства, який був ухвалений 18 червня 2025 року. За словами віцепрем’єра, такий крок відповідає запитам української діаспори і є адекватною реакцією на демографічні виклики.

“В цьому жодних ризиків немає. Це абсолютно цивілізований сучасний закон. Реформа, яка додає Україну до переліку цивілізованої групи країн. І я радий, що на цьому тижні воно має всі шанси відбутися”, – підкреслив Чернишов.

Уряд сподівається, що завдяки системним реформам, економічному зростанню та процесу післявоєнного відновлення Україна стане країною, в яку мільйони громадян захочуть повернутися добровільно.

Схожі повідомлення

Нічна атака рф на Одесу: у ДСНС розповіли, що з готелем “Немо” та дельфінами

 Джерело

Попри занепокоєння в соцмережах, одеський готель “Немо” та дельфіни не постраждали через масовану атаку російських військ дронами. Про це журналісту УНН повідомила речниця ГУ ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко.

Готель “Немо” не постраждав, дельфіни не постраждали

– розповіла Мартиненко.

Контекст

Готель “Немо” в Одесі має дельфінарій. Він є частиною розважально-оздоровчого комплексу, що включає готель, дельфінарій, океанаріум.

Занепокоєння щодо готелю на дельфінів з’явилося у соцмережах після атаки рф.

20 червня вночі збройні сили рф завдали масований удар безпілотниками по Одесі. За попередньою інформацією, ворог застосував щонайменше 10 дронів. Ударів зазнала цивільна інфраструктура міста. Через масовану атаку дронами загинула людина, кількість постраждалих зросла до 14, серед них три рятувальники.

Схожі повідомлення

“Банки фінансової інклюзії – це прогрес, але безпека має бути пріоритетом” – фінтехекспертка Олена Сосєдка попереджає про шахрайство

 Джерело

Україна впроваджує банки фінансової інклюзії. Головна місія цих фінансових установ – надавати базові банківські послуги українцям, які не мають до них доступу. Зокрема, це стосується жителів прифронтових територій, тимчасово окупованих регіонів, сільську місцевість та малий бізнес, що функціонує у важкодоступних умовах. Нові банківські структури будуть працювати без стаціонарних відділень та на підставі обмеженої банківської ліцензії. 

Цей закон створює правові засади для появи на ринку нового різновиду постачальників фінансових послуг. Це дасть змогу вирішити питання повноцінного доступу населення та малого бізнесу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до військових дій, та на звільнених територіях, а також сприятиме економічному розвитку цих районів

За його словами, головна мета нових фінансових установ – створити можливість фізичним особам, соціально вразливим групам та малому бізнесу користуватися надійними фінансовими сервісами там, де сьогодні це неможливо. 

Що передбачає нова модель

У межах нової моделі банки працюватимуть не в класичному форматі.  Передбачається, що з’являться мобільні агенти, які прийдуть до клієнта додому або в точку партнерів: магазини, аптеки, автозаправки, які замінять банківські філії. Такий підхід дозволить розширити доступ до банківських послуг навіть у найменших населених пунктах.

Однак, попри очевидні переваги, нова модель має ризики шахрайства, особливо в умовах роботи “на виїзді”. Літні люди або соціально незахищені групи можуть стати мішенню для зловмисників, що видаватимуть себе за агентів банку. Підкреслила співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions, експертка у сфері фінансів Олена Сосєдка в ексклюзивному коментарі для УНН.

Банки фінансової інклюзії – важливий та прогресивний крок української банківської системи. Водночас нам варто памʼятати про можливі загрози шахрайства, які несе така модель. Робота агентів “на виїзді” та ще й з вразливими категоріями населення, створює потенційні ризики для безпеки особистих даних і коштів. Тому особливо важливо, щоб регулятор забезпечив протоколи ідентифікації клієнтів, налаштував сучасну систему кіберзахисту, а також належно проінформував українців про нову систему. Без цього навіть найкращі наміри можуть обернутися проблемами

– зазначила Олена Сосєдка.

Натомість Національний банк зазначив, що контролюватиме нові установи з такою ж ретельністю, як і звичайні банки. Відтак, банк, який претендує на ліцензію банку фінансової інклюзії, повинен подати не лише стандартний пакет документів, а й трирічний бізнес-план і стратегію фінансової інклюзії, яка описує цільові регіони, клієнтів і канали обслуговування.

Додамо

Ухвалення Верховною Радою законопроєкту №13018-д – це не лише крок до формальної імплементації зобов’язань перед МВФ, а й відповідь на реальні виклики, з якими щодня стикаються десятки тисяч українців – відсутність доступу до фінансових послуг у своїх громадах.

Банківська система України розширюється та змінюється, відповідно до потреб українців. І дуже важливо, щоб ці зміни були безпечними для кожного громадянина. 

Схожі повідомлення

ГОСТ vs. ДСТУ: чому перехід на сучасні стандарти в авіації може тривати до 2030 року

 Джерело

До 2014 року українські авіаційні підприємства масово використовували радянські стандарти ГОСТ для ремонту авіатехніки. Після 2014 року країна почала поступово переходити на національні стандарти ДСТУ, але цей процес виявився тривалим і багато підприємств досі його не завершили. З початком повномасштабної війни проблема загострилася, адже в умовах бойових дій використання застарілих норм може нести критичні ризики. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів заступник начальника управління Державної авіаційної служби України – Державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден відділу малих повітряних суден управління сертифікації типу авіаційної техніки Ігор Лобан.

Україна постійно вдосконалювалася, поступово переходила на нові стандарти… Але, як було закладено раніше — всі підприємства ще за радянським спадком діяли за однаковими промисловими стандартами, і вони використовувалися на всіх підприємствах. Це була єдина система

— зазначив Лобан.

Він пояснив, що для повноцінного переходу на сучасні українські або міжнародні стандарти була потрібна “велика школа” — інститути, спеціалісти, які мали бути залучені до всіх етапів переходу. Саме їхня відсутність і стала причиною повільної модернізації підходів у авіагалузі. Водночас на думку Лобана, не правильним було б зламати систему стандартів роботи авіагалузі, що існує, і одномоментно перейти на нові сучасні державні стандарти або почати працювати за європейськими чи натівськими правилами. Для цього потрібна підготовка і перехідний період.

За словами державіаінспектора, після 2014 року в Україні почали впроваджувати державний стандарт України, а згодом вже наближатися до європейських і натівських стандартів.

Ми взяли за основу змішану систему, відмовляючись від радянських стандартів, і почали переходити на більш сучасний європейсько-американський підхід… Почали використовувати європейські підходи, крок за кроком вдосконалювати цю систему

— розповів Лобан.

Проте далеко не всі підприємства завершили цей перехід. Деякі досі працюють за так званою “змішаною системою”, поєднуючи ГОСТи та нові нормативи. Такий підхід небезпечний, особливо в умовах війни.

Він додав, що після 2022 року потреба в національних стандартах стала більш нагальною.

“Ми відійшли від тих (радянських і пострадянських – ред.) стандартів  і нам треба було це все міняти, треба використовувати під своє проєктування, під свою техніку, під її ремонт. Бо в нас немає тих компонентів, немає тих вимог, які ми можемо взяти із СРСР”, – пояснив Лобан.

Ризики, які виникають у бойових умовах при використанні застарілих стандартів, пов’язані не лише з безпекою польотів, але й із ресурсом техніки. Держінспектор пояснив, що наразі підприємства продовжують працювати над впровадженням нових сучасних стандартів для того, щоб після ремонту авіатехніки вона могла літати довше – до 2 000 годин.

Наразі Україна немає іншого вибору, окрім як повністю перейти на стандарти НАТО. Однак повноцінне впровадження, за словами Лобана, можливе не раніше 2030 року.

Вже не один рік йде робота у цьому напрямку (наближення до стандартів НАТО – ред.). Тим більше військова авіаційна техніка переходить на стандарти НАТО. І ми теж, наш орган, у всьому допомагаємо. І другого шляху в України немає, крім як переходити на ці стандарти. Повноцінно, я думаю, що це до 2030 року, раніше не буде. Тому що постійно йде вдосконалення, тому що йде і переклад, і розуміння наскільки ми зможемо підготувати наші підприємства, не просто перекласти (їхню документацію – ред.),  взяти за основу, а наскільки наші підприємства будуть готові до виконання тих чи інших умов по стандартам, наприклад, НАТО

– зазначив Лобан.

Таким чином, сьогодні Україна живе в умовах паралельного існування двох нормативних систем: застарілої радянської та сучасної, орієнтованої на європейські стандарти та стандарти НАТО. Таке “задвоєння” є тимчасовим вимушеним компромісом, який, як зазначають фахівці, має якнайшвидше завершитися остаточним переходом на єдині сучасні вимоги — задля безпеки, ефективності та живучості української авіаційної техніки в умовах війни.

Додамо

Така колізія із “задвоєнням” стандартів іноді призводить до неочікуваного повороту, який в нинішніх умовах повномасштабного вторгнення росії видається дуже небезпечним. Наприклад, коли одна компанія модернізує техніку за державним стандартом, а потім інша, що працює за ГОСТами береться її ремонтувати, виявляється, що деталі не співпадають і починається тяганина з правоохоронцями. А техніка при цьому не виконує свого прямого призначення.

УНН раніше висвітлював ситуацію, що виникла з двома вертольотами, які використовувалися військовими частинами. Після модернізації за стандартами ДСТУ, яку проводила компанія “МС АВІА-ГРЕЙД” два вертольоти Мі-8 були озброєні і стали бойовими. Після того, коли підійшов час їхнього капітального ремонту, вони за контрактом потрапили до іншої компанії, що працює за ГОСТами.

З вертольотів було зняте і розібране озброєння. Через те, що компанії використовують різну технічну документацію за різними стандартами під час ремонту було встановлено, що використовували нібито “неавтентичні” деталі. Це попри те, що після модернізації були проведені необхідні випробування і пройдені погодження усіх необхідних служб та відомств.

До ситуації долучилась Служба безпеки України і наразі озброєння з гелікоптерів арештоване. Ремонт має добігти завершення вже 30 червня, але через арешт обладнання вертольоти повернуться до військових частин вже не бойовими.

Детальніше про ситуацію читайте у матеріалі Російські ГОСТи проти української армії: чому два бойові гелікоптери ризикують повернутися з ремонту без зброї 

Схожі повідомлення

У Раді залишилась рекордно мала кількість нардепів: чого варто очікувати

 Джерело

Верховна Рада позбавила депутатського мандата народного депутата Олеся Довгого, який напередодні написав заяву про припинення своїх повноважень. Тепер в українському парламенті встановлено антирекорд по кількості народних обранців, яких лишилося 398. Як змінювався склад парламенту протягом ІХ скликання, що було причиною дострокового позбавлення депутатських мандатів та скільки потрібно депутатів для функціонування Верховної Ради розбирався журналіст УНН.

Як народний депутат може втратити свій мандат

Згідно з Конституцією України, існують наступні причини, через які нардеп може втратити свій мандат:

•         складення повноважень за його особистою заявою;

•         набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

•         визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

•         припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

•         якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

•         невходження народного депутата України, обраного від політичної партії до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

•         його смерті.

ВР позбавила нардепа Довгого мандату: у Раді новий антирекорд за кількістю депутатів19.06.25, 10:59 • 1824 перегляди

Варто уточнити, що під виникненням “обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності”, мається на увазі зайняття певних посад, які не можуть займати нардепи. Наприклад, якщо нардеп стає міністром уряду.

Наразі відомо про 52 народних депутатів IX скликання, які достроково припинили свої повноваження. Частина з них втратила громадянство, інші склали мандат.

Різке скорочення кількості депутатів IX скликання напряму пов’язане з повномасштабним вторгненням російської федерації до України та забороною колабораціоністської партії “Опозиційна платформа за життя”.

Фактор ОПЗЖ

Після повномасштабного вторгнення на місця представників забороненої ОПЗЖ ніхто не сів. Це пов’язано з тим, що ОПЗЖ була заборонена рішенням Ради національної безпеки та оборони, у зв’язку з чим порожні місця не можуть зайняти ті, хто йшов у партійному списку за депутатами- колабораціоністами.

Найбільш відомими представниками цієї групи є Віктор Медведчук, Вадим Рабинович, Ілля Ківа, а з ними ще два десятки нардепів від ОПЗЖ.

Ще однією тенденцією повномасштабної війни стала відмова від депутатських мандатів за власною ініціативою. Це переважно нардепи-втікачі, представники тої ж таки забороненої ОПЗЖ та колишні “регіонали”.

ВР може внести правку у закон про воєнний стан, щоб відправити у відставку уряд – Железняк16.06.25, 11:00 • 5390 переглядiв

Склали повноваження заради посад

Більшість депутатів, які добровільно склали повноваження, належать до партії “Слуги народу” – 21 людина. Рух ЧЕСНО пояснює, що партійний список — це також і кадровий резерв для партії влади для подальшого делегування політиків в уряд, призначень у регіони та інші органи влади.

Загалом восьмеро обранців від “Слуги народу” зайняли міністерські посади, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє “слуг” були призначені головами ОДА.

Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема це Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець (“За майбутнє”) та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умєров (“Голос”).

Хто займає вакантне місце

У разі, якщо свої повноваження втратив депутат, який пройшов до парламенту за партійним списком, його місце займає однопартієць, який балотувався до Верховної Ради в тому ж списку, але не пройшов до парламенту. Таким чином, загалом відставка нардепа у такому разі не впливає на кількість парламентарів у Верховній Раді. Вище ми пояснювали, чому цей принцип не спрацював з ОПЗЖ.

З іншого боку, якщо депутат був мажоритарником, тобто висувався не по партійному списку, а від свого виборчого округу, то його місце залишатиметься вакантним до наступних виборів.

Чи може функціонувати Верховна Рада IX скликання 

Зважаючи на те, що питання щодо майбутніх виборів до Верховної Ради України залишається не вирішеним, з’являється питання: чи зможе український парламент функціонувати з такою малою кількість нардепів. Відповідь проста: така Верховна рада може функціонувати, оскільки 398 – це більше, ніж прописані Конституцією необхідні дві третини.

“Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу”, – говорить Конституція.

Якщо кількість депутатів у Верховній Раді і надалі продовжить зменшуватися і їх стане менше, ніж дві третини, то може бути спровокована серйозна криза, оскільки в такому разі український парламент не зможе виконувати свою головну функцію – ухвалювати закони.

В такому разі вибори таки доведеться провести для обрання нового складу парламенту. Втім, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, малоймовірна ситуація, за якої від мандатів у Верховній Раді може відмовитися ще майже нардепів.

Теоретично це можливо, однак на практиці на місця вибулих списковиків усе ж будуть заходити нові кандидати. І це, можливо, навіть матиме позитивний ефект — “нова кров” стимулюватиме парламентську діяльність

– вважають аналітики ЧЕСНО.

Водночас зазначається, що ситуація з мажоритарниками складніша, адже під час воєнного стану проводити довибори в округах заборонено.

Три роки без покарання: як нардеп Кузьміних уникає відповідальності за хабар у понад півмільйона гривень (відео)06.06.25, 18:42 • 95714 переглядiв

Схожі повідомлення

Всесвітній день дитячого футболу: як розвивається та з якими проблемами стикається дитячий футбол в Україні

 Джерело

Щороку 19 червня світ відзначає Всесвітній день дитячого футболу – свято, що покликане звернути увагу на важливість розвитку спорту серед наймолодших. В Україні дитячий футбол залишається не лише джерелом спортивних мрій, а й ареною викликів, пише УНН.

Всесвітній день дитячого футболу – значення та історія

Щороку 19 червня відзначається Всесвітній день дитячого футболу – ініціатива, започаткована FIFA у співпраці з ЮНІСЕФ, покликана привернути увагу до важливості розвитку дитячого спорту як фундаменту здорової нації. Цей день підкреслює роль футболу у вихованні, соціалізації та зміцненні здоров’я дітей у всьому світі.

Ініціаторами створення свята є представники ООН. У 2001 році було укладено угоду між Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй – ЮНІСЕФ та Федерацією національних та континентальних футбольних асоціацій (FIFA ). Під час підписання угоди також було створено всесвітній рух “Голосуйте за дітей”.

Євро-2025 (U-21): гол Брагару у ворота Данії претендує на звання найкращого у першому турі13.06.25, 15:12 • 2422 перегляди

Сучасний стан дитячого футболу в Україні

В Україні дитячий футбол є одним із наймасовіших видів спорту. 2001 рік став знаковим в історії українського футболу, оскільки він ознаменувався початком першого чемпіонату дитячо-юнацької ліги ДЮФЛ. Цей турнір – чудовий шанс для дітей, що захоплюються футболом. А для національного футболу – це прекрасна можливість відбору найкращих футболістів ще змалку. Згодом найкращі та найяскравіші члени ДЮФЛ можуть стати справжніми професіоналами.

Сотні дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), академій при футбольних клубах, приватних ініціатив активно працюють у різних регіонах країни. Незважаючи на війну, тренери, батьки та юні футболісти продовжують займатись, часто у складних умовах.

Сьогодні в Дитячо-юнацькій футбольній лізі проводяться турніри вищої ліги в різних вікових категоріях. Зокрема, в Україні існують чемпіонати U-14, U-15, U-16, U-17 та U-19, в яких виступають молодіжні команди професійних футбольних клубів України.

Фото Євгена Кравса

Загалом чемпіонат дитячої ліги збирає понад 6 тис. учасників віком 14-17 років. Саме від цих дітей залежить, чи буде Україна займати передові позиції футболу у світі.

Мовний скандал у медіафутболі за участі Селезньова: що каже мовний омбудсмен та Мінмолодьспорту17.06.25, 22:59 • 3984 перегляди

Основні проблеми розвитку дитячого футболу

Напевно, найосновнішою проблемою розвитку дитячого футболу є війна. Зокрема, декілька футбольних клубів таких як “Маріуполь” та чернігівська “Десна” зникли з футбольної карти України після повномасштабного вторгнення росії, а відповідно і з ними зникли дитячі академії цих команд.

Також військові дії ускладнюють проведення тренувань, турнірів та розвитку спортивного процесу. Окрім того, застаріла та пошкоджена інфраструктура, яка не дає нормально розвиватися спортивно майбутньому поколінню.

Зокрема, внаслідок бойових дій пошкоджено стадіон “Десни” у Чернігові, який було розбомблено ще у 2022 році.

Окрім того, у січні 2023 року російські окупанти завдали масованого ракетного удару по території України, внаслідок якої, зокрема було зруйновано інфраструктуру київського футбольного клубу “Локомотив”.

Наймолодший тренер в історії УПЛ: “Олександрія” оголосила про призначення нового тренера17.06.25, 17:19 • 2516 переглядiв

Позитивні зрушення та ініціативи

Попри труднощі, в Україні реалізуються важливі ініціативи. Зокрема, Українська асоціація футболу ініціювала у цьому році програму щодо підтримки регіональних ДЮСШ “Почни гру”.

Програма “Почни гру” має на меті сприяти розвитку футболу в Україні, особливо в регіонах, де умови для цього є обмеженими. Вона сприяє розвитку інфраструктури футбольних клубів, підвищенню рівня тренувального процесу та соціалізації через футбол. Зокрема, програма підтримує проєкти, що націлені на залучення молодих талантів, розвиток інклюзивних ініціатив, відновлення після війни, а також створення рівних можливостей для регіонів з обмеженими ресурсами.

Фото Євгена Кравса

Також у цьому році УАФ організувала “Дитячий кубок чотирьох” – турнір для команд вікової категорії U-13 (2012 р. н.), який пройшов напередодні класичного фіналу Кубку України-2024/2025.

В турнірі взяли участь чотири команди, чиї “дорослі” клуби вийшли до півфіналу Кубку України-2024/2025: СДЮСШОР “Полісся” (Житомир), ФК “Шахтар” (Донецьк), КЗ ДЮСШ “Буковина” (Чернівці) та ФК “Динамо” (Київ).

Переможцем турніру став Донецький “Шахтар”, обігравши своїх однолітків з київського “Динамо”.

“Шахтар U-13” став чемпіоном “Дитячого кубка чотирьох”14.05.25, 15:45 • 2948 переглядiв

Окрім того, після початку повномасштабного вторгнення Українською асоціацією футболу був започаткований проєкт “Ліга Дужих” з метою залучення до найпопулярнішої гри у світі людей з ампутованими кінцівками та порушеннями функцій кінцівок.

В турнірі беруть участь як і жінки, так і чоловіки, а також діти. Зокрема, 10-річний Михайло Палій із команди “Покрова АМП”, який втратив ногу через рак, отримав можливість вивести на поле капітана “ПСЖ” Маркіньйоса перед фіналом Ліги чемпіонів проти “Інтера” на “Альянц Арені”.

ПСЖ розгромив Інтер з історичним рахунком та вперше в історії виграв Лігу Чемпіонів01.06.25, 00:33 • 3828 переглядiв

Схожі повідомлення

Кожен долар, вкладений в авіаційну галузь, може дати ще п’ять доларів для економіки – авіаексперт Долінце

 Джерело

Як і низка інших країн, продовжує експлуатувати радянську техніку через обмежені ресурси, але вже розпочала поступовий перехід до сучасних рішень. Водночас важливо визначити які ресурси ми ще можемо використовувати та підтримувати, а які потребують імпортозаміщення вже зараз. Крім того, важливо зосереджувати науковий потенціал щодо розробок і всередині країни, адже інвестиції в авіаційну галузь здатні дати потужний ефект не лише для обороноздатності, а й для розвитку національної економіки. Про це розповів економіст та авіаційний експерт, менеджер авіаційного сектору Богдан Долінце в ексклюзивному коментарі для УНН.

Деталі

Експерт зазначає, що експлуатація радянської техніки, зокрема в оборонній та авіаційній галузях, залишається вимушеним кроком для багатьох країн, попри її моральну та технічну застарілість. Частину цих зразків неможливо відтворити або виготовити аналоги навіть у середньостроковій перспективі – йдеться, зокрема, про стратегічну авіацію, літаки дальнього радіолокаційного виявлення тощо. Хоча за характеристиками радянська техніка може поступатися сучасним аналогам, у низці держав вона досі відіграє ключову роль в обороноздатності.

Деякі країни змушені продовжувати експлуатацію цієї техніки, навіть попри те, що вона морально застаріла і загалом не відповідає сучасним умовам ведення бойових дій. Це стосується не лише стратегічної авіації, а й винищувальної – зокрема, літаків МіГ-29, Су-25, які досі використовують Україна, росія, а також Польща. У низці держав частину таких літаків уже знято з експлуатації. Водночас для країн на кшталт Казахстану чи Білорусі ці літаки досі становлять основу повітряних сил і є критично важливими для забезпечення захисту повітряного простору

– пояснює Богдан Долінце.

Україна, як і багато інших країн, сьогодні вимушено експлуатує радянську техніку паралельно з сучасними зразками озброєння, які надходять у межах міжнародної допомоги. Обидва типи техніки – як нова, так і стара – успішно виконують бойові завдання, забезпечуючи підтримку обороноздатності країни на різних напрямках фронту. Водночас експерти визнають: повністю оновити технічний парк одномоментно неможливо – цей процес тривалий, але вже розпочався. При цьому важливо зазначити, що для сильної оборони потрібна не лише сама техніка, а й можливість її обслуговувати, швидко ремонтувати та мати доступ до всіх необхідних компонентів і запчастин.

Останні в строю: які країни ЄС досі використовують радянську авіатехніку і чому це важливо для України17.06.25, 18:35 • 171078 переглядiв

На думку експерта, в умовах імпортозаміщення Україні насамперед важливо визначити, які категорії товарів потребують негайної заміни, а які ще мають ресурс для подальшої експлуатації та технічної підтримки. Крім того, інвестиції в повні або часткові процеси імпортозаміщення можуть принести значну користь державі як у сфері оборони, так й економіки.

Коли потрібні деталі виготовляють українські компанії, податки залишаються в країні. Особливо це стосується авіації та оборони, бо це галузі, які приносять велику вигоду. Наприклад, кожен долар, вкладений в авіаційну галузь, може дати ще п’ять доларів для економіки

– наголошує експерт.

Для успішного створення ефективного середовища імпортозаміщення, на думку авіаексперта, важливо створити дієві інструменти підтримки – зокрема, державні програми, які допоможуть розвивати сучасні технології, охоплювати податкові пільги, спрощення ввезення обладнання та реєстрації нових розробок.

Мають бути передбачені відповідні механізми захисту: зокрема, державні програми підтримки, що сприятимуть підвищенню технологічної спроможності. Це може бути звільнення від деяких платежів, наприклад, пов’язаних із ввезенням обладнання, або спрощення процедури реєстрації нових розробок

– підкреслює Долінце.

Підсумовуючи, експерт зазначив, що багато країн сьогодні свідомо повертають виробництво на свою територію, створюючи для цього сприятливі умови і навпаки додаючи перешкоди для винесення розробки технологій за межі країни. Це стосується навіть найрозвиненіших економік, наприклад США, Німеччини та інших європейських країн, які прагнуть зберегти стабільність, підтримати внутрішній ринок і втримати висококваліфіковані кадри.

Ми бачимо, що багато країн створюють додаткові механізми, щоб повернути виробництво на свою територію. Наприклад, США запроваджують податкові бар’єри, які роблять вигідним створення робочих місць і виготовлення продукції всередині країни. Вони також активно стимулюють розвиток наукоємних технологій саме у себе. Це забезпечує додаткові надходження до бюджету, сприяє економічній стабільності держави та відкриває більше можливостей для громадян

– розповів Богдан Долінце.

Водночас у тих країнах, де відсутні подібні виробничі проєкти, економіка починає втрачати темпи зростання, а кваліфіковані кадри змушені шукати роботу за кордоном. У результаті такі країни втрачають конкурентоспроможність. Усі ці виклики особливо актуальні для України, адже подібні процеси відбуваються у нас в абсолютно різних сферах.

Сьогодні ключове питання полягає в тому, як далі розвиватиметься ситуація: чи зможе держава ефективно використовувати й обслуговувати наявну радянську техніку, отримуючи з неї максимум ресурсу, поки поступово відбуватиметься її заміна на сучасні зразки; і чи буде водночас створено умови для того, щоб розвивати власне виробництво, інженерні рішення та технологічні можливості, які здатні забезпечити довгострокову стійкість та незалежність оборонного сектору.

Нагадаємо

Експерти зазначають, що більшість українського авіапарку, особливо військового, у процесі обслуговування та ремонту потребує специфічних комплектуючих, доступ до яких часто є обмеженим або повністю втрачений. Попри те, що такі деталі й без того складно знайти, підприємства стикаються з додатковими юридичними бар’єрами та формальним блокуванням постачань з боку регуляторних органів. Ідеться, зокрема, про запчастини радянського або російського виробництва 90-х років, які десятиліттями зберігались на складах у країнах ЄС. Водночас військові потреби залишаються нагальними і вимагають оперативних рішень для забезпечення обороноздатності держави. Представники авіаційної галузі наголошують: без чітких кроків з боку держави та законодавчого дозволу на імпорт старих комплектуючих із третіх країн Україна ризикує втратити не лише авіаційну інфраструктуру, а й фахівців, які забезпечують функціонування як цивільної, так і військової авіації.

Схожі повідомлення