Позначка: Технології

 Джерело

КИЇВ. 6 серпня. УНН. В України буде свій проект у космічній галузі, який дозволить реалізувати космічний туризм. Про це в інтерв’ю УНН розповів голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай.

Цитата:

“Я думаю, що це реальна перспектива. Але ця перспектива не 2-3-х років. Але в найближчій перспективі до 10 років, я впевнений, що в Україні відповідні проекти з’являться, і тут дуже важливим є той факт, що ці технології кожен день удосконалюються. Думаю, що вартість такого туризму буде істотно знижуватися. До 2030 року у нас обов’язково буде власний український проект, який буде запускати туристів в космос”, – сказав Тафтай.

Деталі

За його словами, ціноутворення на “путівки” в космос буде залежати від інвесторів.

“Чим важливий приватний бізнес і приватні інвестиції? Тим, що вони є набагато більш гнучкими, динамічними, водночас вони дуже чітко оцінюють свій економічний ефект. Тому я впевнений, що якщо це буде приватна ініціатива, то їй буде невигідно намагатися відправити когось за пів мільйона доларів, якщо в США це можна буде зробити дешевше. І плюс, одним з таких конкурентних наших переваг завжди була дуже низька вартість у частині космічних технологій, ніж, скажімо, у США. Тому, я впевнений, що ми знайдемо правильні технології, правильні методології, щоб для охочих туристів були конкурентоспроможні ціни”, – пояснив голова космічного агентства.

Додамо

Політ з трьома туристами в космос здійснив 20 липня мільярдер Джефф Безос на кораблі власної компанії Blue Origin.

 Джерело

Україна в цьому році планує повернутися в космос. УНН розбирався, чи зацікавлений український бізнес в інвестуванні в космічну галузь

Після десятирічної паузи, Україна в цьому році планує повернутися в космос, відправивши на земну орбіту супутник власного виробництва “Січ 2-30 (2-1)”. Його запуск буде присвячений тридцятиліттю проголошення незалежності країни, а брати участь в запуску супутника буде компанія американського мільярдера Ілона Маска “Space X”. Володимир Тафтай, глава Державного космічного агентства розповів УНН на якому етапі реалізація проекту, навіщо Україні інвестувати в космічну галузь і коли космічний туризм стане для українців реальністю.

Україна залучила компанію Ілона Маска “SpaceX” для запуску свого супутника “Січ 2-30 (2-1)”. На якому етапі реалізація домовленостей?

Контакт з компанією, що забезпечує запуск супутника “Січ 2-30” на ракеті Falcon 9, виробленої компанією SpaceX укладено і здійснено авансування робіт. Зараз ведуться випробування супутника і плануються роботи по адаптації до ракети, контрольні випробування, упаковка і транспортування на пускову базу в США. На сьогодні планова дата пуску — грудень 2021 року.

Фахівці звертали увагу, що послуги компанії Ілона Маска досить недорого обійшлися Україні, звучала сума 1 мільйон доларів?

1 мільйон доларів — це вартість запуску супутника без витрат на створення адаптера, який забезпечить установку супутника на ракету і його подальше відділення, витрат на транспортування супутника до місця запуску і надання послуг на пусковій базі. Так як Україна раніше не запускала космічні апарати на ракетах Falcon 9, наші адаптери не сертифіковані цією компанією. Тому, з огляду на стислі терміни і обсяг фінансування, за рекомендацією компанії SpaceX ми звернулися до їхніх партнерів, нідерландської компанії, яка забезпечить інтеграцію супутника до ракети. З урахуванням цих додаткових робіт, сума контракту буде більшою. Конкретну суму і інші подробиці контракту не дозволяють розголошувати його умови.

Ця сума вже повністю оплачена чи якийсь аванс?

Аванс.

А в якому розмірі?

За угодою між компанією SpaceX і нашим конструкторським бюро “Південне”, яке забезпечує підготовку та запуск супутника, вся інформація за контрактом повинна бути узгоджена зі SpaceX, тому я не можу коментувати деталі, щоб не порушити конфіденційні умови цієї угоди.

У розслідуванні одного видання, йшлося про те, що останній раз, цей супутник збирали ще в 2011 році, і він вимагає величезної модернізації, а реальний бюджет становитиме 8-9 разів більше від заявленої суми. Як прокоментуєте цю інформацію?

Ця інформація не відповідає дійсності. Тільки з 2015 року почали збирати цей супутник, він не є копією супутника, який був зібраний перед ним в 2011 році. Він є суттєво модернізованим супутником, на якому замінено близько половини бортової апаратури. На попередньому супутнику, який запускали в 2011 році, обладнання було Російської Федерації, до якого були питання, і та апаратура також була замінена.

На даний момент, це досить сучасний супутник, який забезпечує потрібної якості знімки. Притому, що це інформація середнього розширення (близько 7 м), але при цьому за рахунок великої ширини смуги огляду (близько 46 км) за один прохід супутник дозволяє отримати багато оперативної інформації.

Велика частина фінансування відбувалася за рахунок КБ “Південне”, яке проінвестувало близько 120 мільйонів гривень на створення супутника. А в квітні цього року розпорядженням Кабінету Міністрів, виділили гроші на його запуск.

Я знайшла цифри 170 мільйонів гривень це на виготовлення супутника і 140 мільйонів гривень на запуск, це коректні цифри?

140 мільйонів гривень — це загальна сума витрат на завершення робіт по супутнику, на підготовку наземної інфраструктури, в тому числі і запуск. Тобто запуск — це тільки частина тих робіт, яка була проведена в рамках роботи з підготовки та запуску супутника.

Також в цьому розслідуванні говорили про те, що залишається питанням, а чи долетить супутник і скільки він там пропрацює. Ви враховуєте такі ризики?

Будь-який космічний апарат, який виробляється будь-якою стороною та будь-якою компанією, він має якісь ризики. Але що стосується “Січі 2-30” то він виготовлений, пройшов практично всі наземні випробування, він готовий до запуску і я не бачу ніяких ризиків.

Україна до 2022 року хоче запустити 6 супутників. Досить амбітні плани, враховуючи труднощі фінансування таких проектів. Їх запуск теж планується за рахунок держави?

Космічна галузь завжди фінансується за рахунок державних коштів, і це завжди вигідно. Вкладення в космічні проекти — це не витрати, а інвестиції, оскільки ми ведемо мову про національні проекти, то по суті справи ми інвестуємо в національну економіку. За статистикою кожен долар, який ми вкладаємо в космічну галузь, повертається від 6-7 доларів в бюджет в кінцевому підсумку.

Так, складності з фінансуванням є. Нагадаю, що останні роки, з 2017 року не було фінансування взагалі. До цього космічні програми фінансувалися теж мляво. Зазвичай рівень фінансування не перевищував 30% від заявленого обсягу.

Зрушення почалися після втручання президента Володимира Зеленського. У нас була зустріч, де я розповів, які у нас є проблеми і які я бачу рішення. Я вірю, що він буде продовжувати сприяння космічної галузі, тому що без допомоги держави ніяк.

У цьому році ми плануємо затвердити нову космічну програму на п’ять років — до 2025 року. Тому з кінця цього року і початку 2022, очікуємо повноцінне фінансування галузі. Повертаючись до економічної частини, потрібно розуміти, що, незважаючи на те, що космічна галузь не фінансувалася протягом багатьох років, вона продовжує бути економічно ефективною для країни в цілому. Щорічно Україна отримує близько 1 мільярда гривень надходжень до бюджету, навіть не інвестуючи в цю галузь. Тому навіть невелика інвестиція, обернеться істотними вигодами і доходами для України в цілому протягом майбутніх років.

Я думаю, для вас не секрет, що багато громадян не зовсім розуміють призначення супутника, навіщо держава витрачає такі великі гроші, щоб відправити шматок заліза в космос. Також ініціатива Зеленського до Дня незалежності запустити український супутник, розцінюється не більше ніж піар. Поясніть нашим читачам практичний сенс супутника?

Насправді, зачепили за живе, бо це дійсно не кожен розуміє, про те, для чого він потрібен і як він пов’язаний з тим, що ми робимо тут на землі. Супутник виконує багато важливих функцій. Наприклад, дозволяє дуже якісно і швидко визначати питання, вирішувати завдання, пов’язані з обороною і безпекою, питання з економічною безпекою. Економічна безпека — це сільське господарство, контроль ресурсів, водних ресурсів, лісових ресурсів, використання корисних копалин. Іншими словами, цей той інструмент, який дозволяє нам дуже здорово контролювати використання ресурсів країни. Наприклад, були факти, виявлення незаконної вирубки лісів.

Пам’ятайте, в минулому році були досить серйозні пожежі в зоні відчуження? Ми аналізували причини пожежі, за допомогою супутникових знімків. По карті, по діаграмі ось цих підпалів, було видно десятки маленьких підпалів, і вони були в чітко розташованих місцях. Тобто це не була випадковість, це не був випадковий кинутий недопалок, з якого пішло загоряння, а це був підпал.

Супутникові системи дозволяють вирішувати дистанційне зондування, і важлива висока оперативність, і висока мобільність. Аналогічне завдання можна вирішувати, наприклад, вертольотами або літаками, але це набагато довше і затратніше, оскільки вартість літака, вища, ніж вартість супутника. Крім того, супутник, запущений на орбіту, вимагає менше ресурсів на його утримання, ніж, скажімо, літак або вертоліт.

Тому, цей супутник дасть нам можливість проводити моніторинг надзвичайних ситуацій, контроль агропромислового комплексу, дотримання правил надрокористування, екологічний моніторинг, виконання інфраструктурних проектів, ну і, звичайно ж, безпеку країни.

А якщо купувати дані у інших країн?

Ми купуємо дані інших супутників, власне кажучи, супутник “Січ 2-30”, який буде запущено, планується зробити частиною Європейської системи “Коперника”. Тобто, є домовленість, з Європейським космічним агентством про те, що ми є частиною системи Copernicus з обміну цих даних. Тобто, іншими словами, ми надаємо дані нашого супутника і натомість ми отримуємо супутникові дані від європейських супутників. Це такого роду взаємодія, партнерство, яке дозволяє нам запуском одного супутника отримувати ресурси набагато більшої кількості супутників. З іншого боку, потрібно не забувати про оборону і безпеку, коли ключовим є наявність власних ресурсів — це оперативність і достовірність відомостей. Особливо в критичні періоди.

У США приватний бізнес чимало фінансів вкладає в космічну галузь. В Україні великий бізнес зацікавлений в інвестиціях у космічну галузь, спостерігається хоч якийсь інтерес?

Безумовно, в 2020 році у нас було змінено законодавство, у нас де-факто приватний космос існує трохи більше року. На даний момент у нас вже існує більше 10 компаній, які зайняті в сфері приватного бізнесу в космічній сфері. Цей сектор економіки на даний момент розвивається. Пандемія сильно пригальмувала цю активність. Але приватний космічний бізнес розвивається досить успішно, і я сподіваюся, що ми будемо скоро чути істотні результати від наших приватних компаній.

А ось ці 10 компаній, вони тільки спеціалізуються на космічній галузі або це великий бізнес, який інвестує в різну галузь? Можете назвати одну-дві компанії?

Це різні компанії зокрема, які як займаються виключно космічним напрямом, так і займаються змішаними якимись напрямками. Є компанії, такі як Firefly, Dragonfly, які спеціалізуються виключно на космічній сфері. Є компанії, як наприклад Hydrobest — це великі компанії, які займаються авіаційними технологіями. І зараз вони наводять різкість на проекти в галузі космосу. Є і невеликі компанії, в яких лише 10-15 осіб. Це стартапи у космічній сфері, в IT-сфері, пов’язані з космосом, і їх повинно бути багато.

Тобто одне із завдань, яке стоїть перед нами, — це створити сприятливі умови для приватного космосу, для того, щоб вони розвивалися в цьому напрямку. Дуже важливі не тільки великі компанії, а й ці дрібні стартапи, які іноді переростають в дуже серйозні, великі проекти. Як і більшість великих компаній за кордоном вони починали з невеликих компаній.

Все одно, у нашого великого бізнесу, не такий помітний інтерес до космосу. Навіть почитати інтерв’ю топ-10 найбагатших людей країни, там кажуть про промисловість, про зелену енергетику, але космос не фігурує там. Чому так, справа в ментальності?

Я з вами не зовсім згоден, ми зараз ведемо переговори з цілою низкою досить великих організацій. І демонструємо їм нашу відкритість, готовність, підтримувати космічні проекти. Це дійсно цікаві тренди, цікавий напрямок, але до нього потрібно теж прийти. Великі інвестори дуже дбайливо підходять до своїх інвестицій, це не означає, що вони не розглядають космічну галузь, але в деяких випадках вони ще не готові. Я на це дивлюся більш позитивно, і думаю незабаром, ми теж будемо чути, про нові проекти вже більш великих компаній в космічній сфері.

Є якийсь поріг, з якого інвестори можуть заходити в цю галузь, наприклад, від мільйона доларів?

Все залежить від того, який проект. Якщо ви хочете створити супутник, то, найпростіший супутник обійдеться в 200-300 тисяч доларів, який якось функціональний. Якщо ви хочете більш функціональний супутник, який дасть вам розширення в 1-2 метра і з серйозним охопленням, тут вже мова йде про мільйони доларів. А якщо ми говоримо про ракети носії, там уже йде мова про десятки мільйонів доларів. Тобто, в залежності від того, який напрямок вибрано тією чи іншою компанією, відповідний поріг інвестицій необхідний для реалізації таких проектів.

З якими країнами сьогодні співпрацює Україна у цьому напрямку? Наскільки щільне співробітництво, наприклад з Китаєм?

З Китаєм, у нас ведеться співпраця. У нас немає якихось проектів, як по створенню носія зараз, і створенню якихось супутникових угруповань. Але ми також працюємо з ними, останні півтора року, з огляду на пандемію, ця робота була припинена, з цього року ми плануємо оптимізувати цю роботу. І ми сподіваємося у найближчий час вийти на якісь суттєві проекти. Крім цього, у нас дуже багато проектів, і взаємодій ведеться з європейськими країнами, ми акцентуємо нашу увагу також на вступ в Європейське Космічне Агентство, ми щільно працюємо з американськими компаніями. У наступному році, ми плануємо запуск ракети “Циклон-4М” у Канаді. Є ціла низка проектів, за якими ведеться активна робота, і я сподіваюся, що вже в найближчому часі зможемо їх реалізувати.

Але на даний момент найбільша мета в цьому році, це запустити супутник?

Це той результат, який ми побачимо. Але буде дуже багато виконаної роботи, результат, який ми побачимо в наступному році. Тому що космічна галузь, вона вимагає досить великої підготовчої роботи. Деякі процеси, проекти, для того, щоб вони реалізувалися, необхідні роки підготовки.

Зеленський сказав, що підхід до фінансування космічної галузі потрібно міняти. 15 вересня в Верховній Раді буде проект бюджету на наступний рік. Яке фінансування ви плануєте отримати?

Тут ми повністю солідарні з цією позицією, підходи до фінансування потрібно міняти. Ми подавали вже бюджетні декларації, на даний момент вони не були враховані, але, тим не менш, ми активно працюємо з Міністерством фінансів, щоб дане фінансування було реалізовано в майбутній період.

А на якій цифрі ви наполягаєте?

Відповідно до космічної програми, це становить близько 3-х мільярдів гривень на рік. Сумарне фінансування на п’ять років, космічної програми становить 15 мільярдів.

Міністерство фінансів поки що говорить, що цих грошей немає?

У мене Міністерства фінансів робота така, а ми зі свого боку ведемо активну роботу з ними для того, щоб переконати в необхідності виділення цих грошей.

Повертаючись до питання про участь бізнесу, чи можна частково наповнити бюджет приватними інвестиціями? Наприклад, 30% дає держава і 70% це залучення приватного капіталу. Або це має бути тільки державним бюджетом?

Загальна вартість, загальний обсяг витрат, які передбачаються в рамках космічної програми становить 37 мільярдів. З яких 15 мільярдів, це бюджетне фінансування, і що залишилися 22 мільярди гривень це інвестиції, які ми очікуємо залучити. Як внутрішні українські, так і зовнішні.

Минулого місяця ми спостерігали, як спочатку Річард Бренсон зі своєю командою злітав в космос, а потім Джефф Безос. Коли в Україні буде можливий космічний туризм?

Я думаю, що це реальна перспектива. Але ця перспектива не 2-3-х років. Але в найближчій перспективі до 10 років, я впевнений, що в Україні відповідні проекти з’являться, і тут дуже важливим є той факт, що ці технології кожен день удосконалюються. Думаю, що вартість такого туризму, буде істотно знижуватися. До 2030 року, у нас обов’язково буде власний український проект, який буде запускати туристів в космос.

Питання чи зможемо ми конкурувати з тими ж США, з огляду на те, що там вже все є для туризму, то можна припустити, що через 10 років, ціни будуть доступними для багатьох. Якщо в Україні це тільки почне працювати, то, як ми зможемо конкурувати?

Це питання знову ж до інвесторів. Чим важливий приватний бізнес і приватні інвестиції, тим, що вони є набагато більш гнучкими, динамічними, в той же час вони дуже чітко оцінюють свій економічний ефект. Тому я впевнений, що якщо це буде приватна ініціатива, то їй буде невигідно намагатися відправити когось за півмільйона доларів, якщо в США це можна буде зробити дешевше. І плюс однією з таких конкурентних наших переваг, завжди була дуже низька вартість в частині космічних технологій, ніж, скажімо, в США. Тому, я впевнений, що ми знайдемо правильні технології, правильні методології, щоб для бажаючих туристів були конкурентоспроможні ціни.