У світі шириться новий підвид Омікрону: Голубовська роз’яснила його особливості і дала поради українцям

 Джерело

КИЇВ. 9 липня. УНН. Новий підваріант Омікрона, що недавно з’явився, Центавр (ВА.2.75) виявлено вже і в США. Головний інфекціоніст України, заслужений лікар, професор Ольга Голубовська роз’яснила його особливості, а також дала поради українцям, передає УНН.

Деталі

За словами Голубовської, особливістю Центавра є ще більша здатність ухилятися від імунітету, ніж це роблять інші варіанти SARS-CoV-2, а циркуляція зареєстрована в 10 країнах. Поки що він розглядається як варіант “заклопотаності”, бо його заразність, тяжкість протікання і відхилення від імунітету вивчаються. Тим не менш, низка експертів вважають, що наявні дев’ять додаткових мутацій Центавра (порівняно з Омікроном) дозволять йому захищатися від природного та штучного імунітету значною мірою.

“Вважається, що варіант Омікрон (ВА.5) та його субваріанти, які циркулюють зараз у всьому світі – це найгірша версія вірусу, бо є найконтагіознішою. Не можу з цим погодитись, бо для нас з вами важливо перехворіти у неважкій формі, без ускладнень, що й відбувається з більшістю пацієнтів зараз. Небезпечний цей варіант з епідеміологічної точки зору”, – зазначила Голубовська.

Лікар також відзначила, що наразі йде зростання захворюваності у світі та незначне в Україні, судячи зі звернень.

“З приходом різних противірусних препаратів у широку практику, і, нарешті, рекомендацій ВООЗ та інших інститутів, ще раз нагадую – своєчасний прийом цих ліків, відразу з моменту постановки діагнозу, особливо групам ризику та особам, у яких хвороба дебютує з високої температури тіла – той фактор, що рятує вам життя. Бережіть себе та будьте здорові!” – резюмувала Голубовська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи можна забути про COVID-19? Відповідає Ольга Голубовська

Схожі повідомлення

Не психологи: до яких лікарів найчастіше стали звертатися українці

 Джерело

КИЇВ. 7 липня. УНН. Більшість приватних клінік відзначають зміну у структурі попиту, зокрема, деяке зростання попиту на психологічну допомогу. Проте, найбільш затребувані зараз невропатологи. Про це медичні заклади розповіли УНН.

Цитата

“До ТОП-3 послуг наразі увійшли звернення пацієнтів до рентгенолога, маємо суттєве зростання консультацій невролога”, – кажуть в клініці “Адоніс”.

Пояснюють таку популярність цієї медичної спеціальності – відкладеним попитом.

“Було три місяці весни, коли люди взагалі відкладали візити із хронічними захворюваннями. Тому зараз ці всі хвороби випливають, і неврологія стає на перше місце”, – пояснюють у “Медікомі”.

Деталі

Люди звертаються зі скаргами на порушення сну, хронічний головний біль та біль у спині через постійний стрес, високу тривожність.

Також серед затребуваних спеціалістів на ринку медичних послуг клініки називають отоларингологів (сприяє сезон), гінекологів (планові огляди), урологів (наслідки переохолодження від перебування в бомбосховищах та планові огляди).

Традиційно залишаються популярними звернення до сімейних лікарів та терапевтів, але на ринку зауважують, що люди надають перевагу візитам одразу до вузькопрофільних спеціалістів.

А ось кількість дітей, серед пацієнтів, зменшилася.

“Кількість маленьких відвідувачів помітно зменшилася – дітей стало на 9% менше (до нападу рф частка дітей серед пацієнтів становила 26%, у квітні 2022-го – 17%)”, – кажуть в “Добробуті” та додають, що, як і в структурі дорослого попиту, збільшилася кількість звернень до невропатолога.

І хоча найбільша кількість звернень з маленькими пацієнтами припадає саме на лікарів-педіатрів, але, як зауважують в медзакладах, вони не завантажені.

“Дітей мало. У нас на прийомі в кожному центрі паралельно працювали 4-5 педіатрів, влітку – 4. Зараз у нас приймають 2 педіатри, і вони не завантажені. Тобто в 2 рази зменшилася кількість”, – кажуть в “Медікомі”.

Але мами з дітьми повертаються в Україну – зростання запитів на послуги для малечі, відзначили в ISIDA clinic.

Детальніше читайте в публікації УНННеврологи та урологи: до яких лікарів частіше звертаються українці та як живуть приватні клініки під час війни

Схожі повідомлення

рф жодного разу не відкривала гумкоридори для завезення ліків на тимчасово окуповані території – МОЗ

 Джерело

КИЇВ. 6 липня. УНН. російська федерація жодного разу не відкрила гуманітарний коридор для того, щоб українська сторона могла завезти ліки на території, де рашисти намагаються встановити окупаційний режим. Про це повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час брифінгу, передає УНН.

Цитата

“Вони (росіяни – ред.) показують, що це країна-терорист, вони не виконують конвенції, які визнані Організацією об’єднаних націй. Забезпеченість лікарськими засобами на територіях, де намагаються встановити окупаційний режим досить критична. Сьогодні офіційно заявляю, що російська федерація жодного разу не відкрила гуманітарний коридор для того, щоб ми могли завезти ліки, які закуплені за державні кошти, отримані як гуманітарна допомога від партнерів, які з доведеною ефективністю, сертифіковані і повинні були бути доставлені до тих людей, які їх чекають”,- розповів Ляшко.

Деталі

За його словами, це стосується ліків в стаціонарах, ліків аптечного сегменту, які раніше люди отримували за програмою доступні ліки.

“Зокрема, гіпотензивні, коли гіпертонічна хвороба, інсуліни. На сьогодні в аптеках їх купити неможливо і запаси тих поставок, які ми робили до початку війни, до початку спроб встановлення окупаційного режиму, на сьогодні вони також вже на межі”, – сказав Ляшко.

Окрім того, він повідомив, що є постійні сигнали про те, що є проблема з доступом до ліків, а також є сигнали про злочини проти людяності і військові злочини, коли в українських лікарнях забирають дороговартісне обладнання, лікарські препарати і вивозять їх з території України.

Доповнення

У травні повідомлялося, що у тимчасово окупованій Херсонській області поглиблюється гуманітарна криза через відсутність ліків.

Схожі повідомлення

У Києві зафіксували випадок захворювання на ботулізм

 Джерело

КИЇВ. 6 липня. УНН. У Києві зафіксували випадок ботулізму у Дарницькому районі через споживання в’яленої риби. Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація, передає УНН.

Цитата

“Головне управління Держпродспоживслужби у Києві розпочало епідрозслідування через зафіксований випадок ботулізму у Дарницькому районі. 2 липня жінка придбала в’ялену рибу в магазині “Пчілка” за адресою вул. Олени Пчілки, 7-Б”, – ідеться в повідомленні.

Деталі

За інформацією Департаменту охорони здоров’я Києва, постраждала госпіталізована, їй ввели сироватку.

Довідка

Ботулізм – дуже небезпечна хвороба, що може призвести до паралічу та смерті. Причиною захворювання найчастіше стає вживання продуктів домашнього консервування: м’яса, риби, інколи – овочів. Потенційно небезпечними є усі консервовані продукти, які були погано вимиті чи термічно оброблені.

Щоб запобігти тяжких наслідків, вкрай важливо звернення до лікаря за перших симптомів: спраги, сухості слизових оболонок, відчуття “грудки” в горлі. Згодом додається сильний головний біль, запаморочення, безсоння, підвищення температури тіла.

Доповнення

На початку травня в українській столиці було зафіксовано непоодинокі випадки захворювання на ботулізм. У лікарні наразі перебуває два пацієнти з цією тяжкою хворобою.

Схожі повідомлення

Неврологи та урологи: до яких лікарів частіше звертаються українці та як живуть приватні клініки під час війни

 Джерело

Невизначеність планів на майбутнє вплинула і на ринок медичних послуг

КИЇВ. 6 липня. УНН. Українці відмовляються від репродуктивних планів та все частіше звертаються безпосередньо до вузькопрофільних спеціалістів – така картина спостерігається на тлі зниження попиту на медичні послуги у приватних клініках.

Про те, як змінився ринок медичних послуг УНН поговорив з представниками найбільших приватних мережевих лікарень.

Падіння попиту на послуги

За оцінками спеціалістів чи не до 80% приватних клінік столичного регіону закрилися або ж під загрозою закриття через падіння попиту на послуги. Але, здебільшого, мова йде про невеликі установи, хоча брак клієнтури відчувають і потужні гравці.

Попри це, мережеві заклади відкривають свої філіали в західних областях. Аби забезпечити якісним медичним обслуговуванням тих, хто був змушений покинути рідні домівки внаслідок бойових дій, а також мешканців Заходу України, в березні ISIDA clinic відкрила філію в Ужгороді.

Та клієнти все ж повертаються, особливо ті, хто має завершити раніше розпочаті програми.

“В даний час ми бачимо зростаючий попит на обстеження та лікування безпліддя, але кількість пар з репродуктивними проблемами становить до 30% довоєнного часу. Практично всі пари повертаються для продовження раніше розпочатих програм, які були призупинені пацієнтами з початком воєнного стану”, – розповідає керівник амбулаторно-поліклінічної служби ISIDA clinic Аліпова Наталія.

“Загальна кількість пацієнтів нині складає 17% від довоєнної. Якщо у лютому 2022 по медичні послуги до мережі звернулося понад 55 тис. людей, то вже березні – 2,5 тис. Але вже у квітні цей показник виріс до 9,2 тис. Тож спостерігаємо тенденцію до зростання”, – розповіли у медичній мережі “Добробут”.

Особливий спад кількості пацієнтів спостерігався у перші дні після повномасштабного вторгнення – деякі лікарні фіксували падіння попиту на послуги до рівня у 2%.

“Якщо дивитися по нашій клініці, березень-перші 10 днів квітня був спад пацієнтів до 5 разів. Але з того часу йде постійний ріст і, думаю, скоро зможемо досягнути 50% довоєнного часу. Зараз ми балансуємо між 30% і 50% довоєнного періоду”, – кажуть у медичному центрі Медіком.

Аналогічними цифрами оперують і в приватній клініці “Адоніс”.

Відчули зменшення кількості пацієнток і в пологовому будинку “Лелека”

“В акушерстві та гінекології відбулось суттєве зниження кількості пацієнтів, оскільки вагітностей настає менше, а багато жінок, які вже при надії, виїхали в більш безпечні місця. Кількість пацієнтів у нас впала в декілька разів. І якщо травень, порівняно з квітнем, був дещо кращим, то червень майже такий самий як і травень. Таку ж ситуацію ми спостерігаємо і в наших колег в сфері акушерства і гінекології. Просіли абсолютно всі напрямки. Просто напрямки непланової допомоги просіли менше, а планову допомогу пацієнти намагаються відкладати”, – розповів операційний директор пологового будинку “Лелека” Вадим Зукін.

Без буму на психологічну допомогу. До яких лікарів частіше стали звертатися українці

“Ми очікували на бум запитів на консультації до психологів, оскільки саме так відреагували люди на епідемію COVID-19. Але жодного буму ми не побачили зараз”, – каже Зукін.

Однак, більшість клінік відзначають зміну у структурі попиту і деяке зростання попиту на психологічну допомогу. Але серед найбільш затребуваних спеціалів медичні заклади в один голос називають неврологів.

“До ТОП-3 послуг наразі увійшли звернення пацієнтів до рентгенолога, до мінімуму скоротились запити на ПЛР, маємо суттєве зростання консультацій невролога”, – кажуть в клініці “Адоніс”.

Пояснюють таку популярність цієї медичної спеціальності – відкладеним попитом.

“Було три місяці весни, коли люди взагалі відкладали візити із хронічними захворюваннями. Тому зараз ці всі хвороби випливають, і неврологія стає на перше місце”, – пояснюють у “Медікомі”.

Люди звертаються зі скаргами на порушення сну, хронічний головний біль та біль у спині через постійний стрес, високу тривожність.

Серед затребуваних спеціалістів на ринку медичних послуг називають отоларингологів (сприяє сезон), гінекологів (планові огляди), урологів (наслідки переохолодження та планові огляди).

Традиційно залишаються популярними звернення до сімейних лікарів та терапевтів, але на ринку зауважують, що люди надають перевагу візитам одразу до вузькопрофільних спеціалістів.

Педіатри в простої

“Кількість маленьких відвідувачів помітно зменшилась – дітей стало на 9% меньше (до нападу рф частка дітей серед пацієнтів складала 26%, у квітні 2022 – 17%)”, – кажуть в Добробуті та додають, що, як і в структурі дорослого попиту, збільшилась кількість звернень до невропатолога.

І хоча найбільша кількість звернень з маленькими пацієнтами припадає саме на лікарів-педіатрів, але, як зауважують в медзакладах, вони не завантажені.

“Дітей мало. У нас на прийомі в кожному центрі паралельно працювали 4-5 педіатрів, влітку – 4. Зараз у нас приймають 2 педіатра і вони не завантажені. Тобто в 2 рази зменшилася кількість”, – кажуть в Медикомі.

Але мами з дітьми повертаються в Україну – зростання запитів на послуги для малечі, відзначили в ISIDA clinic.

У пошуках нових та старих клієнтів

Багато мереж відкривають свої філії у західному регіоні – в Ужгороді, Львові, Чернівцях. Попит там є, зокрема, і завдяки клієнтам, які перебралися в ці міста з інших регіонів. Дехто з них не проти продовжити раніше розпочате лікування у “рідній” мережі.

Але купівельна спроможність українців впала, тож прогнозувати стрімке повернення попиту на платні медичні послуги, надто ті, які можна отримати безкоштовно у державних закладах, не доводиться. Але головне не забувати, що війна ще не привід відмовитися від турботи про своє здоров’я.

Схожі повідомлення

Обстріли та брак азоту: як російське вторгнення ледь не вбило ще ненароджених українців

 Джерело

КИЇВ. 4 липня. УНН. З початком повномасштабного вторгнення рф перед деякими медичними закладами постала проблема збереження біологічних матеріалів. Мова про яйцеклітини та ембріони. Їх слід було не лише убезпечити від можливих наслідків ракетних обстрілів, а й зберегти в умовах нестабільності виробництва азоту, що використовується для заморозки. УНН поспілкувався з представниками клінік, що надають послуги з репродуктології, аби дізнатися якою ситуація була на початку вторгнення та якою вона є зараз.

Цитата

“Азот – вкрай необхідна речовина для зберігання будь-якого біологічного матеріалу. Його потрібно постійно поповнювати у дюарах з ембріонами, спермою, стовбуровими клітинами та іншим біоматеріалом або все загине. А це останній шанс багатьох батьків! Тож фактично – це загибель майбутніх дітей. На початку війни всі постачальники припинили роботу, то ми його збирали по краплинкам де тільки можливо. Зараз дещо краще – постачання відновилось”, – розповідає Вікторія Сосніна, медичний директор медичного центру “Інститут планування сім’ї”.

Деталі

Представники медичної спільноти кажуть, що після 24 лютого опинилися у стані невизначеності, адже деякі виробники азоту припинили роботу – десь співробітники просто не виходили на зміну.

“Є декілька організацій, які виробляють азот. Коли все добре – виробництво працює, але коли почалися бойові дії, обстріли, то, наприклад, люди просто відмовилися виходити на роботу. Поки що азоту вистачає, але, річ у тім, що не можна закупитись на два роки вперед. Його потрібно постійно купувати та доливати, адже він випаровується. Не можна зробити запас. Постачальники наразі працюють, азоту вистачає, але ситуація може змінитися. Ось цей момент турбує”, – пояснює головний лікар та співвласниця Центру репродуктивної медицини “Айвімед” Галина Стрелко.

В Українській Асоціації Репродуктивної Медицини розповіли, що наразі ситуація з азотом у провідних клініках допоміжних репродуктивних технологій стабільна. Однак деякі заклади підтверджують, що мали перебої з постачанням азоту, зокрема у Києві. Допомогла втримати ситуацію та зебергти біоматеріали, зокрема клініка “Ісіда”, що має власний резервуар.

Ще однією загрозою стали обстріли.

“Декілька медичних центрів вивозили (дьюари – ред.), а ми не вивозили наші матеріали з дьюарами на західну Україну. Ми просто їх сховали глибоко, щоб якщо у нас будуть вибухи поряд, щоб вони не травмувалися, щоб наші пацієнти мали змогу отримати для них бажану дитину в перспективі. У нашому медичному центрі наші матеріали були збережені”, – розповідає лікар Сосніна.

Деякі лікарні вивозили дьюари з матерілами навіть за кордон. Як розповіла головний лікар та співвласниця Центру репродуктивної медицини “Айвімед” Галина Стрелко, вони кількома “ходками” вивезли до Словаччини 32 дьюари з біоматеріалами – всього 18 тисяч ембріонів. Наразі більшість вже повернули в Україну.

“Ми повернули майже все, там залишили тільки яйцеклітини. У нас був банк яйцеклітин. Їх простіше звідти продавати, ніж з Києва. І були пацієнти, які сказали, що хочуть, щоб зберігалися там”, – розповіла Стрелко, додавши, що допоки триває війна повторне вивезення матеріалів, що є в наявності, не виключене.

Додамо

Необхідний для кріогенного консервування в Україні азот виробляють, зокрема, ПрАТ “Азот” (м. Черкаси), ПАТ “Рівнеазот” (м. Рівне)ю. також виробництвом займалось ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, розташоване у захопленому росіянами у Сєвєродонецьку. Всі підприємства належать до холдингу OSTCHEM Дмитра Фірташа.

Схожі повідомлення

У МОЗ немає доступу до південних регіонів, де є ризики спалаху холери

 Джерело

КИЇВ. 1 липня. УНН. До значної території ендемічно значимих регіонів по холері у МОЗ немає доступу через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Про це повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко в ефірі українського телемарафону, додавши, що на півдні є ендемічно визначені регіони, передає УНН.

Цитата

“По холері у нас є ендемічно визначені регіони. Це якраз Південь нашої країни. І сьогодні мало того, що це ендимічно, тобто там циркуляція збудника холери виявляється майже постійно в цих регіонах”, – сказав Ляшко.

Деталі

За його словами, на минулому тижні було 600 досліджень води з поверхневих водойм токсигенних штамів.

“Тобто штамів, які можуть викликати холеру – не було виявлено. Але моніторинг у нас посилений в тих місцях, де ми можемо це роботи, бо до значної території ендемічно значимих регіонів по холері у нас, на жаль, нема доступу через повномасштабне вторгнення рф, нелюдські вчинки, блок-пости”, – розповів Ляшко.

Ляшко зазначив, що досліджувалися за минулий тиждень десь півтори тисячі зразків біологічного матеріалу, який забраний від людей, які хворіли на гострі кишкові інфекції.

“Дослідження на холеру серед них проводилося у 611 пацієнтів. Жодного випадку холери не підтверджено. Система епіднагляду працює. Мережа закладів охорони здоров’я інфекційного профілю також готується до потенційного можливого прийому хворих на гострі кишкові інфекційні хвороби. У тому числі і холеру, але ми всі розуміємо, в яких умовах доводиться працювати і лікарням, і лікарям саме там, де відбуваються активні бойові дії”, – сказав Ляшко.

Доповнення

Як писав УНН, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтверджує ризики виникнення холери у Маріуполі, у регіоні створили запаси засобів для лікування та вакцинації.

Київводоканал спростував інформацію про те, що водопровідна вода може бути небезпечна через наявність в ній холерної палички.

Раніше повідомлялося, що випадків холери в Україні не виявлено.

Схожі повідомлення

Рада схвалила нову модель організації надання медичної допомоги

 Джерело

КИЇВ. 1 липня. УНН. Верховна Рада ухвалила законопроект про вдосконалення надання медичної допомоги №6306, повідомила народний депутат від “Слуги народу” Олена Шуляк, пише УНН.

Цитата

“З моменту запровадження програми медичних гарантій (ПМГ) у 2017 році її практична реалізація показала, що існує низка недоліків, які потрібно вирішити задля злагодженої роботи системи надалі. Тому цей проект закону має підвищити ефективність Національної служби здоров’я України (НСЗУ) як єдиного державного закупівельника медичних послуг та поліпшення якостімедичного обслуговування”, – зазначила Шуляк у Telegram.

Деталі

Передбачається, що Кабмін:

  • встановлюватиме переліки базових напрямів стаціонарної медичної допомоги, які забезпечуватиме загальний заклад охорони здоров’я (багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад, стабілізацію стану пацієнта та маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я);
  • визначатиме напрями стаціонарної медичної допомоги, що забезпечуватиметься кластерними та надкластерними закладами охорони здоров’я.

Законопроектом також пропонується вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу та третинну (спеціалізовану) медичну допомогу замінити спеціалізованою медичною допомогою, як такою, що “надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках.

Схожі повідомлення

В Україні почастішали випадки ботулізму: професор Голубовська про те, чи готова країна до спалахів інфекцій

 Джерело

КИЇВ. 1 липня. УНН. В Україні почастішали випадки ботулізму, а в умовах, що виникли в Україні, яка і без того є країною хронічних епідемій, можуть виникнути спалахи й інших інфекційних захворювань. Про те, яка ситуація в країні, і чи може медична система адекватно реагувати на виклики, УНН поговорив із головним інфекціоністом України, заслуженим лікарем, професором Ольгою Голубовською.

Цитата

«Судячи зі звернень з регіонів, звичайно, випадки ботулізму явно почастішали. У нас традиційно проблеми із сироваткою. Ми вже багато років возили контрабандну сироватку з росії. Зараз, ясна річ, ніхто це робити не буде. Були закупівлі канадського імуноглобуліну протиботулінічного, але він дуже дорогий», – розповіла Голубовська, додавши, що найбільш оптимальним варіантом могла б бути індійська сироватка, а ідеальним – виготовлення сироватки в Україні, для чого в нашій країні є всі необхідні передумови.

Але, за словами фахівця, проблема не лише в цьому, а в тому, що з часів Супрун сироватка концентрувалася на складі під Києвом, і тепер стала проблемою її доставка до деяких регіонів країни, адже інфраструктура знищена, логістика ускладнилася, а Україна не має таких можливостей, щоб кілька доз сироватки доставляти санавіацією.

За словами Голубовської, зокрема за участю Асоціації інфекціоністів та у діалозі з РНБО, було складено перелік ліків, запас яких має бути в регіонах, і йдеться не лише про протиботулінічну сироватку, а й про цілий спектр препаратів.

«Тому що навіть якщо зруйнується інфраструктура, я вже грубо говорю, але в руках можна взяти і принести, навіть якщо бензину не буде. А якщо воно у Києві перебуває, і немає логістики жодної, то ви ніяк її (сироватку – ред.) не доставите. А це життєрятуючі – по-перше, а по-друге – швидкопомічні засоби. Це невідкладна медична допомога, сироватку не можна день-два-три чекати. При гострому інфекційному захворюванні будь-якому, не лише при ботулізмі, з моменту постановки діагнозу – специфічна медична допомога має бути надана негайно», – пояснила медик.

Але не лише ботулізм становить небезпеку – в Україні, за словами професора, уже спостерігаються спалахи та інші інфекційні захворювання.

Цитата

«А зараз нас також чекають спалахи різних інфекційних захворювань, вони вже є. Усе залежить від регіонів. Якщо йдеться про регіони з повністю зруйнованою інфраструктурною – то, звичайно, там насамперед різні кишкові інфекції, тифопаратифозні захворювання. І про це треба думати. Багато говорять про холеру, тому що агломерація Маріуполь-Миколаїв – там у водах виявляють періодично холерний вібріон. Багато різних хвороб. Можливі спалахи дифтерії, вірусних гепатитів, у тому числі гемоконтактних через прискорені випадки переливання крові, збільшення кількості хворих на правець, туберкульоз, а також лептоспіроз і навіть туляремію через збільшення популяції гризунів у зруйнованих регіонах. Лихоманка західного Нілу теж є у нас. І ми з вами знаємо, що кілька років тому спалах у Європі був дуже великий. Ви бачите, що коїться, яка спека, активність комарів. Хантавірусні інфекції, наприклад, у нас теж є, і також може бути їх зростання. Завізні теж різні. Багато наших людей навіть не можуть виїхати зі спекотних країн, не можуть досі приїхати, а вони теж можуть привезти якісь інфекції», – пояснила Голубовська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загроза холери: у Маріуполі окупанти терміново запускають роботу інфекційного відділення у лікарні швидкої допомоги

Інфекціоніст також просить не скидати з рахунків і всілякі респіраторні захворювання, включаючи й COVID-19, які можуть поширюватися у скупченні людей. За словами медика, про всілякі інфекційні загрози фахівці інформували представників влади, зокрема Раду нацбезпеки, адже біобезпека – це невід’ємний та важливий елемент національної безпеки. Тим більше у воюючій країні, і тим більше у вік пандемій – Голубовська нагадує, що за прогнозами і ВООЗ, та інших експертних організацій пандемія коронавірусу далеко не остання.

Цитата

«Ми маємо бути у плані біологічної безпеки повністю незалежними. Тому що світ зараз стоїть на порозі біологічних викликів. COVID трохи заспокоївся, але будуть нові виклики, пандемії. Генеральний директор ВООЗ уже попередив у минулому році, що буде нова пандемія. Ви бачите, з віспою мавп дуже цікава історія. Ми начебто спокійні, і не повинно бути нічого страшного, і навіть ВООЗ каже, що це не надзвичайна ситуація. Проте у березні минулого року був відповідний тренінг на конференції з біобезпеки організації RMTI. Було ситуативне завдання, вигадане, про пандемію віспи мавп. За сценарієм, за 18 місяців ця пандемія показала себе набагато гірше за ковід – кількість жертв була набагато вищою. І згідно зі сценарієм, саме у травні-червні 2022 року ніхто не звернув уваги на це, а потім пандемія вдарила. Я не знаю, чи вдарить чи не вдарить, але подібний тренінг був за пів року до початку коронавірусної інфекції. Тому до таких заяв, на такому рівні, треба ставитись дуже уважно», – пояснила Голубовська.

За словами інфекціоніста, Україна має людський потенціал протистояти інфекційним хворобам – медиків-професіоналів, зусиллями яких країна пережила пік пандемії ковіду. Але в нашій країні було повністю знищено систему санітарно-епідеміологічної служби, що тягне за собою вкрай негативні наслідки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З початку року в Україні зафіксували понад 80 випадків хвороби Лайма

Схожі повідомлення

Безвіз для ліків: як українська фарма планує підкорювати ринки ЄС

 Джерело

Отримання статусу кандидата на вступ до Євросоюзу прискорить процес підписання секторальних угод, зокрема, і щодо ринку лікарських засобів

КИЇВ. 28 червня. УНН. Україна на всіх рівня продовжує пошук можливостей попри війну. І нещодавнє надання статусу країни-кандидата для вступу в Євросоюз є такою можливістю. Адже це не лише про зникнення кордонів для громадян, а й про розвиток бізнесу, економічне, технічне та наукове співробітництво. А в умовах, коли весь світ живе в очікуванні чергової пандемії однією з пріоритетних галузей для будь-якої країни стає фармацевтична. УНН вирішив дізнатися, які кроки потрібно зробити для інтеграції української фарми на європейський ринок та на, які перспективи розраховують українські фармвиробники в майбутньому, коли Україна стане повноправним членом ЄС.

«Промисловий безвіз» для фарми

На сьогоднішній день продовжує діяти Угода про асоціацію і Угода про вільну торгівлю з ЄС. Та фарма чекає на впровадження «промислового безвізу», який тривалий час відкладався. Як вважає президент Асоціація виробників ліків Петро Багрій, статус кандидата надасть можливості пришвидшення підписання окремих секторальних угод, зокрема, і про «промисловий безвіз» – Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of industrial Goods (ACAA).

Документ планують оформлювати протоколом до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (стаття 57 Угоди про асоціацію) з розширенням цієї угоди, крім визначених перших пріоритетних секторів промислової продукції, на сектор промислової фармацевтичної продукції.

«Статус кандидата надає можливість внесення до переліку секторів промислової продукції, які можуть бути розглянуті з метою розширення Угоди АСАА, фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я, як пріоритетного сектору вітчизняної промисловості з поширенням дії цієї Угоди на лікарські засоби, особливо в частині взаємного визнання результатів інспектування виробництва лікарських засобів на відповідність вимогам належної виробничої практики (GMP) ЄС та контролю якості, а підписання цієї Угоди може бути максимально прискорене», – вважає Багрій.

Фармвиробники впевнені, що з набуттям статусу кандидата та підписанням секторальної Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, з’являється можливість паралельного дзеркального спрощення потрапляння як ліків з ЄС в Україну, та і українських ліків на ринок ЄС. В першу чергу мова йде про визнання відповідності виробництва лікарських засобів вимогам (GMP) ЄС. Наразі GMP – головний нетарифний бар’єр на шляху до європейського ринку. Згідно законодавства ЄС, Україна розцінюється як «третя» країна, тому українські виробники під час експорту власної продукції мають отримувати документ про визнання відповідності виробництва лікарських засобів вимогам ЄС з боку регуляторних органів ЄС.

«На практиці це означає, що українські фармкомпанії змушені проходити подвійні перевірки: в Україні та на рівні окремих держав-членів ЄС. Додатково, у рамках окремої процедури, відбувається контроль якості партії ліків (англ. «batch release testing»). Цей процес є дороговартісним для бізнесу та знижує конкурентоспроможність наших медпрепаратів за кордоном», – пояснює начальник відділу зі зв’язків з державними органами «Фармак» Олександр Прохорович.

Така практика «подвійної перевірки» існує попри те, що всі провідні фармвиробники України сертифіковані за цим міжнародним стандартом. Пов’язано це з суворими регуляторними стандартами ЄС. Та фармвиробники не втрачають надії, що із отриманням статусу кандидату ситуація покращиться і вже навіть знайшли рішення на перехідний період, доки Україна не виконає всі необхідні умови для повного взаємного визнання і відкриття ринків.

Як пояснює Прохорович, на перехідний період українські виробники ліків розраховують, що європейська сторона погодиться допомогти створити в Україні дворівневий підхід до GMP-сертифікації, коли будуть видаватись 2 типи таких сертифікатів: – EU GMP, які визнаватимуть країни-члени ЄС; – PIC/S GMP, які видають зараз (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme (РIC/S) – міжнародна Система співробітництва фармацевтичних інспекцій, в яку Україна входить із 2011 року). Наприклад, це можливо після проведення навчання та атестації експертами ЄС окремих інспекторів Держлікслужби, які матимуть право видавати EU GMP-сертифікати. До речі, така пропозиція вже відображена в проєкті Плану відновлення системи охорони здоров’я України, яку розробляє Національна Рада з відновлення України від наслідків війни.

Іншим бар‘єром для виходу фармацевтичних компаній на ринок ЄС є отримання Marketing authorization. Як пояснив директор з експорту та регуляторних питань фармацевтичної компанії «Дарниця» Олександр Торгун, особливо важливою у цьому контексті виглядає імплементація процедури взаємного визнання реєстрації ліків (mutual recognition), що дозволить прискорити вихід на ринок українських медикаментів.

Також фармвиробники сподіваються, що парламент нарешті схвалить нову редакцію Закону «Про лікарські засоби» для адаптації профільного для галузі закону до законодавства ЄС. Документ охоплює весь процес обігу лікарських засобів починаючи від їх створення, реєстрації, виробництва та закінчуючи реалізацією в аптечних закладах і застосуванням в лікувальних закладах.

«Відповідність законодавства створює комфортні умови для ведення бізнесу європейських фармацевтичних компаній на території України та українських в країнах ЄС», – пояснює президент Асоціація виробників ліків Петро Багрій.

Вигода для всіх

Реалізація перерахованих вище заходів однозначно сприятиме отриманню «безвізу» для українських ліків та збільшить експорт вітчизняної фармпродукції не лише до 27 країн-членів, але й до інших ринків, які орієнтуються на регуляторну систему ЄС, переконаний Прохорович.
Також це сприятиме розширенню наукової співпраці з пошуку нових активних фармацевтичних інгредієнтів, створенню спільних розробок з лідерами фармацевтичного ринку ЄС, навчанню співробітників.

«Для української фарми – це не лише безбар’єрний доступ власної продукції до ринку ЄС, а й додаткове зростання рівня інвестиційної привабливості та величезна підтримка іміджу фармпродукції українського виробництва як такої, що відповідає стандартам ЄС. Від такого «фармацевтичного безвізу» виграє не лише безпосередньо сама галузь, а й український споживач. Завдяки паралельному дзеркальному спрощенню потрапляння ліків з ЄС в Україну і розширенню лінійки препаратів в українських фармкомпаніях, українці отримають доступ до розширеного переліку препаратів. До того ж, «безвіз для ліків» сприятиме очищенню українського фармринку, позаяк великі компанії, які мислять стратегічно та вкладають значні кошти в модернізацію й безпеку виробництва фармпрепаратів, сьогодні страждають від діяльності недоброчесних виробників, що нівелюють їхні досягнення», – вважає Олександр Торгун.

Схожі повідомлення